Воєнні дії на сході країни внесли корективи і в діяльність військових, і в життя мирного населення. Неспокійні будні дали зрозуміти і армійцям, і цивільним, що без спільної взаємодії обійтися неможливо. Скориставшись зарубіжним досвідом, у травні минулого року в Збройних силах України започатковано новий напрям діяльності — цивільно-військове співробітництво. Про суть задуму й результати його втілення у життя розповів «УК» начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій НОЗДРАЧОВ.
.jpg)
— Олексію Олексійовичу, з чого все починалося?
— Соціально-політична ситуація й зростаюча соціальна напруга серед місцевого населення східного регіону продемонстрували необхідність запровадження такого проекту. Його основою та структурними підрозділами є оперативні групи цивільно-військового співробітництва (далі — ЦВС).
Ідея створення пілотного проекту виникла після ознайомлення з концепцією ЦВС зарубіжних колег під час участі у миротворчих операціях, які проходили з 1992 року під егідою ООН та інших провідних міжнародних безпекових організацій. Найцінніший досвід здобули під час миротворчих операцій в Югославії та в Іраку. Окрім того, ми звернулися до досвіду Канади, Нідерландів та Королівства Данія. Вони є законодавцями стандартів ЦВС НАТО. Їхній досвід в Іраку, Афганістані та країнах Африки — це чіткий напрацьований механізм взаємодії військової та цивільної компоненти під час збройного конфлікту.
Так нині кожен сектор АТО забезпечений групами ЦВС, а у найбільшому з них — секторі Б — працюють дві групи. Їхні основні зусилля спрямовані на надання допомоги цивільному населенню; організацію взаємодії військових формувань з правоохоронними органами, місцевими органами влади, ЗМІ, приватним сектором; сприяння підрозділам Збройних сил України.
— Які особливості діяльності груп ЦВС у зоні АТО?
— Серед основних — протидія негативному інформаційному впливу на населення Донеччини та Луганщини. Адже жителі східного регіону стали жертвами масованого пропагандистського впливу ще до початку збройного конфлікту. Однак завдяки безпосередньому спілкуванню, наданню їм допомоги військовим вдалося розвіяти міфи агресора. Успіхи у відновленні довіри серед населення дали нам можливість започаткувати проект «Евакуація 200» і розпочати пошук та повернення українським сім’ям тіл загиблих захисників.
— Як ЦВС взаємодіють з іншими силовими структурами України?
— Лише скоординовані, чіткі дії всіх силових структур дають змогу досягти позитивних результатів. Ми спільно виконуємо поставлені завдання. Одне з найважливіших — створення державної системи ідентифікації загиблих воїнів у зоні АТО. Його виконання здійснюється спільно з державними, обласними, військово-цивільними адміністраціями, обласними прокуратурами, слідчими органами МВС та СБУ. До складу кожної групи входять військовослужбовці Нацгвардії України. Тобто проект ЦВС вже давно став міжвидовим.
— Яку конкретну допомогу отримує місцеве населення від ЦВС?
— За період активної діяльності ЦВС залучено понад 500 тонн гуманітарних вантажів для цивільного населення. Уважніше ставимося до забезпечення місцевого населення харчами, питною водою та предметами першої необхідності. Першими гуманітарну допомогу отримують найменш захищені громадяни. Для цього ми постійно вивчаємо і оновлюємо інформацію щодо кількості, приміром, інвалідів і організовуємо для них адресну доставку продуктів харчування. З особливою увагою ставимося до мешканців дитячих будинків та інтернатів, сімей з маленьким дітьми.
Також в нашому арсеналі проекти з відновлення інфраструктури. Адже через незаконні обстріли бойовиками мирних територій руйнуються об’єкти, які мали б забезпечувати нормальні умови проживання людей. Ми координуємо та супроводжуємо відновлення електромереж у населених пунктах Волноваського, Мар’їнського районів Донеччини. За участі інженерних підрозділів ЗСУ та приватного сектору проводять ремонтні та відновлювальні роботи мостів, водогонів, облаштовано тимчасові свердловини питної води. Очистили від вибухонебезпечних предметів поля напередодні посівної.
Групи ЦВС допомагають з евакуацією дітей із зони конфлікту та в облаштуванні нових місць розташування. Регулярним моніторингом виявляємо наявність засобів першої необхідності та продуктів харчування у місцях перебування тимчасово переміщених осіб, особливо дітей.
Під час опалювального сезону завдяки підтримці приватного сектору вдалося забезпечити вугіллям школи, інтернати Волноваського, Мар’їнського районів.
Не без допомоги благодійних фондів військові ЦВС облаштовують дитячі майданчики. Бо після обстрілів проросійськими терористичними угрупованнями мало який вцілів. А діти є діти. Їм би погратися.
— В який спосіб групи ЦВС допомагають колегам-військовим?
— Одним із напрямів діяльності нашої структури є сприяння підрозділам ЗСУ. У зону бойових дій доставлено 250 оптичних приладів, 1500 комплектів військової форми одягу та екіпірування, розповсюджено понад 70 тонн благодійної допомоги.
Групи ЦВС здійснюють пошук та евакуацію важкопоранених військовослужбовців ЗС України, тіл загиблих, також і з територій, що тимчасово перебувають під контролем незаконних збройних формувань. На цей час ексгумовано та передано в морги органів МВС більше як 400 тіл наших громадян. А ще звільнили з полону понад 30 солдатів. Чимало завдань нам вдається реалізувати завдяки спільним діям з органами державного управління.
— Розкажіть про співпрацю з Міжнародним Червоним Хрестом та Товариством Червоного Хреста України.
— Спільними зусиллями ми скоординували роботу з лікарнями, швидкою допомогою, моргами, налагодили взаємодію з цивільними та військовими медичними закладами в зоні АТО. А також оптимізували використання сил та засобів, які маємо у своєму розпорядженні. Лікарням, які здійснюють первинну стабілізацію поранених військовослужбовців ЗС України, передано дефібрилятори, апарати штучного дихання, кардіографи, велику кількість медпрепаратів.
Крім того, ми спільно навчаємо наших фахівців норм міжнародного гуманітарного права, надання першої медичної допомоги під час бойових дій та правил поводження з тілами загиблих воїнів під час їх транспортування до місць призначення.
ДОСЬЄ
Олексій НОЗДРАЧОВ. Народився 1977 року у Житомирі. Випускник Київського інституту Сухопутних військ та Харківського гвардійського вищого танкового командного училища. Проходив військову службу на командних посадах Північного Оперативного Командування та Командування Сухопутних військ ЗСУ. Освіту оперативно-тактичного рівня здобув у 2010 році у вищому навчальному закладі США на курсі «Командно-штабного коледжу Сухопутних військ США». З січня 2014 року очолив Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ. Серед нагород — відзнака Президента України — медаль за «За військову службу Україні», медаль «Миротворча діяльність», медаль Збройних сил США «За бойові заслуги». Начальник Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ.
Ольга ПРОКОПЕНКО,
"Урядовий кур'єр"
Ми в Google+