Вітчизняне сільське господарство нині — чи не єдина потужна бюджетоутворююча галузь, яка розвивається всупереч обставинам. Зокрема це стосується Полтавської області, де приріст валового виробництва сільгосппродукції торік становив 107,4 відсотка. Це на 12,1 відсотка більше, ніж у середньому в країні. У структурі валової сільгосппродукції області 77,5 відсотка — рослинницька продукція, і тільки 22,5 відсотка — тваринницька. Про причини такої ситуації і плани полтавських аграріїв на найближчу перспективу розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.

Якби ще й інвестиції

 Директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної  державної адміністрації  Сергій ФРОЛОВ.—  Сергію Олександровичу, не применшуючи заслуг полтавських рослинників, які торік намолотили понад 5 мільйонів тонн зерна, зауважу, що людина харчується не тільки хлібом та кашами. Хочеться й молочного.

— На Полтавщині й нині розвинене інтенсивне тваринництво. Наші сільгосппідприємства отримують найвищі надої молока, у нас найбільше в Україні поголів’я корів. Від кожної з них торік вироблено понад 6 тисяч кілограмів молока, що на тисячу кілограмів більше, ніж 2012-го. А в окремих сільськогосподарських підприємствах Котелевського району  надоїли по більш як 10 тисяч кілограмів молока. Найближчим часом надої в області зростуть. З виробництва м’яса свинини наша область на четвертому місці. Поменшало підприємств, що займаються тваринництвом. Зате ті, що є, стабільно нарощують і поголів’я, й виробництво.

На превеликий жаль, останніми роками зменшилися інвестиційні надходження в сільське господарство Полтавщини. Торік сюди залучено лише 150 мільйонів гривень, що в шість з половиною разів менше, ніж два роки тому.

 — Чи створюють ще в області молочні кооперативи?

— Так. Уже є п’ять сучасних молочних кооперативів у Глобинському, Козельщинському, Решетилівському, Оржицькому та Новосанжарському районах. Їх організовано за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Добробут громад» і компанії «Данон». І це тільки початок. Створення молочних кооперативів заплановано і обласною спеціалізованою Програмою розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямками на період до 2020 року, готовий проект якої винесемо вже на найближчу сесію обласної ради.

За програмою ми повинні створювати і кооперативи з переробки сільгосппродукції, а також сімейні тваринницькі ферми, де буде п’ятеро й більше корів, сучасні холодильні установки, спеціальні ємності для зберігання молока. За сприяння й фінансової підтримки благодійного фонду «Добробут громад», засновники якого США, Канада і Франція, найближчим часом ми організуємо таку сімейну ферму в селі Сухорабівка Решетилівського району. Вона буде зразково-показовою, тут утримуватимуть понад 20 високопродуктивних молочних корів. Нині в області функціонують п’ять сімейних тваринницьких ферм, а буде 17. Наші закордонні партнери тільки на створення сухорабівської ферми надають близько 700 тисяч гривень. Для ще 12 ферм і реконструкції тваринницьких приміщень отримаємо 1,5 мільйона.

У Сухорабівці Решетилівського району молочний кооператив створили одним із перших. Фото автора

Перекупникам створять конкуренцію

— Спеціалізована обласна програма скеровує вас на подальший розвиток садівництва та овочівництва?

— Над розвитком цих галузей працюємо вже кілька років, адже вони сприяють зайнятості селян. Наприклад, у садівництві застосовують у десятки разів більше робочої сили, ніж у польовому рослинництві. Та перш ніж масово вирощувати продукцію, треба вирішити питання її збуту. Важливо, щоб її реалізовували самі виробники. Для цього плануємо збудувати в області сучасні фермерські ринки з усією необхідною інфраструктурою. Фермери пропонують, щоб такі ринки були в Полтаві та Кременчуці. Відповідну пропозицію ми подали в Державний фонд регіонального розвитку, і тепер сподіваємося виграти тендер. Будівництво такого об’єкта не з дешевих, для цього треба приблизно 20 мільйонів гривень. Але якщо нам вдасться переконати експертів, то перший сучасний фермерський ринок може з’явитися на Полтавщині вже через кілька років.

 —  А в якому стані рибництво?

— Із 1600 полтавських ставків, що придатні до риборозведення, орендують рівно половину. Звісно, цього недостатньо. Частину ставків можна надавати в оренду повторно, бо термін попередньої давно минув. Наш департамент над цим працює. Але за рік не вдалося цього досягти через неузгодженість різних законодавчих актів. Досі проводимо процедуру конкурсу чи аукціону цих ставків.

Відповідно до нового закону про аквакультуру, щоб отримати (надати) в оренду ставок, треба виготовити паспорт водного об’єкта, документацію на землю під водним дзеркалом і на прибережну зону. А землі водного фонду нині значно дорожчі за землі сільгосппризначення, особливо якщо вони в межах населеного пункту. Тому коли людина, яка хоче орендувати ставок і вирощувати в ньому рибу, дізнається, що має заплатити за цю землю в 1,5-2 рази більше, ніж за звичайну, то відмовляється від свого задуму. Тож ми начебто й хочемо обстояти інтереси держави, щоб якомога більше ставків передати в оренду, але стримуємо ініціативу приватного малого бізнесу.

З пропозицією врегулювати ці питання ми неодноразово зверталися у Мінрегіонбуд і в Мінприроди, адже в законі чітко ніде не вказано, що ставок треба надавати в оренду обов’язково із землями прибережної зони. Тепер проведемо нараду з представниками Держгеокадастру в Полтавській області, щоб виробити спільний підхід до розв’язання проблеми. А людей, які бажають розводити рибу, на Полтавщині вистачає.

 —  А як перезимували посіви озимих зернових культур?

 — Із 260 тисяч гектарів озимих, що посіяні на зерно, через торішню посуху зійшло тільки 66 відсотків. Нині погода сприятливіша для сходів — є тепло й волога. Керівники господарств розповідають, що те зерно, яке не зійшло, починає вилазити шильцями. Незрозуміло, як буде далі — все тепер залежатиме від погоди. За різкого потепління ці шильця загинуть. За нашими розрахунками, з усієї площі посіяного приблизно 60 тисяч гектарів доведеться пересівати.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ«УК»

 

Сергій ФРОЛОВ. Народився 1962 року в Донецьку. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавська державна аграрна академія) за фахом економіст-організатор сільськогосподарського виробництва. З 2003 року — перший заступник начальника управління сільського господарства Полтавської облдержадміністрації, із серпня 2012-го — начальник управління, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.