На останньому торішньому засіданні Кабінет Міністрів затвердив порядок реалізації Програми медичних гарантій на 2026 рік. У держбюджеті на неї передбачили понад 191,6 млрд грн. Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

«Фінансування первинної медичної допомоги зросте до 29,5 мільярда гривень, а капітаційна ставка за одного задекларованого пацієнта для медиків — до 1007,3 гривні. Це фундамент системи охорони здоров’я — майже 29,8 мільйона людей мають декларації із сімейними лікарями», — поінформувала очільниця уряду. 

За її словами, у Програмі медичних гарантій на 2026 рік уряд зосередився на напрямах з найбільшим навантаженням: «Акцент — на серцево-судинні захворювання: 3,2 мільярда гривень — на лікування інсультів, 1,5 мільярда гривень  — інфарктів. Оновлено тарифи на кардіохірургію, зокрема коронарне шунтування, а також посилено підтримку дитячої кардіохірургії».

Юлія Свириденко зазначила, що фінансування екстреної медичної допомоги зростає до 12,7 млрд грн, програми «Доступні ліки» — до 8,7 млрд грн. 

Збільшено видатки на лікування важких поранень, реабілітацію після травм, інсультів та інфарктів, стаціонарну психіатричну допомогу.

Окремий фокус — допомога дітям і підтримка медиків у прифронтових регіонах. У ПМГ-2026 запроваджено новий пакет для дітей до чотирьох років у найвразливіших життєвих обставинах із цілодобовою медичною допомогою та професійним доглядом.

Прем’єр-міністр наголосила, що Програма медичних гарантій-2026 загалом охоплює 46 пакетів медичних послуг і залишається головним інструментом доступної безоплатної медичної допомоги для українців.

2025 року програмою скористалися 23,8 млн громадян. Загалом було надано 191,5 млн медичних послуг — від консультацій сімейного лікаря до складних операцій, лікування інсультів, інфарктів, онкологічних захворювань та реабілітації. Для багатьох це була критично важлива допомога: понад 109 тис. пацієнтів отримали лікування інсульту; 36 тис. — лікування інфаркту; сотні тисяч — онкологічну, психіатричну, реабілітаційну та паліативну допомогу.

«Програма  медичних гарантій діє вже вісім років і забезпечує основну стратегію держави в галузі охорони здоров’я: людям слід надати змогу звертатися по медичну допомогу тоді, коли вона потрібна, не відкладаючи лікування через гроші», — наголосила Юлія Свириденко.

Службове житло для медиків прифронтів’я

Прем’єр-міністр повідомила, що медики прифронтових регіонів зможуть отримати службове житло в радіусі до 30 км від місця роботи — тепер не лише в селах, а й у містах. На втілення програми в державному бюджеті на 2026 рік передбачено 100 млн грн. 

«Відтепер заклади охорони здоров’я за кошти державного бюджету можуть купувати житло для медичних працівників, основне робоче місце яких — в містах прифронтових областей. Ідеться про Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Сумську, Чернігівську, Харківську та Херсонську області», — наголосила Юлія Свириденко. 

Очільниця уряду додала, що житлове приміщення можна придбати в населеному пункті, де основне місце роботи медпрацівника, або в іншому сусідньому — на відстані до 30 кілометрів. Обрати житло можна буде в Запоріжжі, Сумах, Харкові і Херсоні — містах у зоні активних бойових дій. В інших адміністративних центрах областей чи Києві купувати житло не можна буде. Службове житло надаватимуть медичним працівникам на час роботи.

Прем’єр-міністр розповіла: «Під час зустрічей з лікарями у прифронтових регіонах чуємо, що питання житла — один з найгостріших викликів для громад. Окрім гідної оплати праці, держава має забезпечити лікарям і медсестрам змогу жити поряд з місцем роботи. Працюємо над цим».

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, Кабінет Міністрів підтримав постанову щодо збільшення терміну надання довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб з послуги 30 до 60 днів, якщо людина, яка отримує послугу, потребує додаткового медичного супроводу. 

Відтепер, якщо для цього є медичні показання, потреба у продовженні лікування та у разі висновку лікаря чи відсутності можливості розміщення в інших закладах внутрішньо переміщені особи старшого віку та з інвалідністю можуть протягом 60 днів отримати послугу довготривалого медичного догляду в одному із закладів охорони здоров’я відразу після евакуації із зони активних бойових дій. Нині послугу медсестринського догляду надають 212 закладів охорони здоров’я, які уклали договір із НСЗУ. З початку чинності експериментального проєкту послугою скористались 78 евакуйованих внутрішньо переміщених осіб. 

Послуга передбачає комплексну підтримку: медичний і загальний догляд, психологічну підтримку, проживання та харчування, базові речі першої потреби, а головне — соціальний супровід. Після евакуації внутрішньо переміщена особа може звернутися до медичного працівника в пункті евакуації / транзитному пункті, де підкажуть, як потрапити до закладу-учасника. Додаткова інформація про послугу та перелік медичних закладів, де можна її отримати, доступні на сайті Мінсоцполітики.

Зберегти стратегічну сировину 

Уряд ухвалив рішення продовжити обмеження експорту деревини та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила Юлія Свириденко.

«Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дає змогу зберегти стратегічну сировину в Україні та спрямувати її на потреби внутрішньої переробки», — наголосила очільниця уряду. 

Вона нагадала, що металобрухт — критично важлива сировина для української металургії та ливарної галузей: «Попри експортне мито експорт брухту зростав — часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка навпаки забезпечує робочі місця, податкові надходження та продукцію, необхідну для оборони й відбудови. Використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо з огляду на вимоги ЄС».

Юлія Свириденко повідомила, що уряд продовжив частину обмежень щодо деревини, запроваджених наприкінці жовтня. 

«За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. А деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини й вимушено простоюють, для багатьох сільських громад дрова залишаються головним ресурсом опалення взимку. Продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на довкілля та зміцнює енергетичну безпеку громад», — зазначила Прем’єр-міністр.

«Під час війни важливо, щоб стратегічні ресурси працювали на країну, а не вивозити їх за кордон. Ліцензування та квоти дадуть змогу спрямувати металобрухт і деревину на потреби українського виробництва, оборони та відбудови. Це означає робочі місця, податки і готову продукцію в Україні. Такий підхід допомагає зберегти економічну стійкість у складний період», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Загалом рішення спрямоване на те, щоб зберегти стратегічні ресурси в країні, підтримати українське виробництво та зменшити залежність від імпорту. Це дає змогу стабільно працювати основним галузям економіки та забезпечувати потреби держави і громад у складний воєнний період.

Крок  до впровадження європейської моделі

Кабінет Міністрів визначив Український державний фонд підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) виплатною агенцією у сфері державної підтримки сільського господарства та розвитку сільських територій. Відповідне розпорядження ухвалено 31 грудня. Призначення Укрдержфонду виплатною агенцією формує інституційну основу для адаптації вітчизняного аграрного сектору до вимог Європейського Союзу. Це необхідно для впровадження інструментів спільної аграрної політики ЄС (САП) та подальшого залучення європейських фінансових ресурсів. Це перший крок до участі України в європейських програмах підтримки для фермерів.

У межах визначених Законом України «Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» повноважень виплатна агенція виконуватиме функції з адміністрування державної підтримки агровиробників відповідно до вимог ЄС. Запровадження такого механізму забезпечить застосування європейських підходів до фінансування аграрного сектору, зокрема запровадження чітких правил прозорості, контролю та підзвітності використання коштів.

«Призначення виплатної агенції — ключовий крок до впровадження в Україні європейської моделі аграрної підтримки. Ми створюємо зрозумілий і контрольований механізм фінансування, який забезпечить сільськогосподарським виробникам рівний доступ до державної та міжнародної допомоги і водночас відповідатиме стандартам ЄС», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.

Він додав, що ухвалене рішення — важливий етап євроінтеграційного процесу України, який сприятиме підвищенню довіри до системи державної підтримки та відкриє нові можливості для сталого розвитку аграрного сектору й сільських територій за європейськими правилами.

Виплатна агенція — це спеціалізована бюджетна установа, уповноважена адмініструвати фінансову підтримку в галузі сільського господарства та розвитку сільських територій за стандартами ЄС.