Такі практичні формати взаємодії, як із країнами Північної Європи та Балтії (NB8), здатні наблизити завершення російської війни проти України та зробити Європу сильнішою перед будь­якими потенційними безпековими загрозами. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський за підсумками саміту в Таллінні.

У саміті Україна — країни Північної Європи та Балтії взяли участь: прем’єр­міністри Естонії — Крістен Міхал, Данії — Метте Фредеріксен, Ісландії — Кріструн Фростадоуттір, Латвії — Андріс Кулбергс, Литви — Інга Ругінене, Норвегії — Йонас Гар Стере, Фінляндії — Петтері Орпо та Швеції — Ульф Крістерссон.

«Європа найсильніша, коли європейці діють разом, а не окремо. Саме цього ми досягаємо в усіх наших форматах. У неділю відбулася зустріч у форматі Україна — E3. Сьогодні — Україна — NB8. Крім того, підтримуємо постійний контакт зі Сполученими Штатами. Ми разом готуємося до майбутніх самітів ЄС і НАТО, а також до зустрічей у межах саміту G7. Усе це може забезпечити реальні результати», — наголосив Володимир Зеленський.

Під час саміту говорили про три пріоритети: як зробити дипломатію більш активною; забезпечення потреб ППО України й подальші внески в програму PURL, спільна робота щодо створення європейського антибалістичного захисту; підготовка до важливих зустрічей на рівні Євросоюзу, де, зокрема, має відбутися відкриття всіх переговорних кластерів.

Прем’єр­міністр Естонії засудив російські удари по цивільній і критичній інфраструктурі України й наголосив, що зухвалість рф не вплине на готовність партнерів підтримувати нашу країну. За словами Крістена Міхала, потрібно поглиблювати співпрацю між оборонно­промисловими комплексами та збройними силами, розвивати спільне виробництво, обмінюватися досвідом.

«Ми допомагатимемо вам досягнути справедливого й тривалого миру. Україна не лише захищає себе — вона робить Європу безпечнішою», — зазначив він.

Підтримка нашої держави — пріоритет нинішнього головування Естонії в NB8. Крістен Міхал наголосив: Україна має бути частиною ЄС і НАТО. Цю позицію поділяють і інші учасники саміту.

Прем’єр­міністр Норвегії зауважив, що Україна посилила свої позиції на полі бою. Його країна рішуче налаштована допомагати українцям і підтримує всі зусилля заради досягнення миру.

«Маємо бути рішучими в нашій підтримці. Ми погодилися щодо головних пунктів: ППО, захист від балістичних ракет, підтримка вашої енергетики та інших гуманітарних потреб під час підготовки до зими», — сказав Йонас Гар Стере.

Прем’єр­міністр Данії переконана, що росія погрожує застосувати силу проти країн Балтії, щоб посіяти страх і розділити їх. Вона наголосила, що Європа має переозброюватися.

«Нам потрібні нові спроможності, інновації. Тому що інновація вирішує результат на полі бою. Ми бачимо це в Україні щодня. Україні потрібна Європа. І так само важливо, що Європа зараз потребує України. Європа не може переозброїтися ефективно без України», — зазначила Метте Фредеріксен.

Прем’єр­міністр Фінляндії наголосив, що виживання України — це головний безпековий пріоритет для Європи.

«Ситуація на фронті змінилася. Україна, яка захищає себе, сьогодні сильніша, ніж раніше. І вона може бити глибоко по важливих російських цілях. росія продовжує свою незаконну агресивну війну, і немає ознак, що вона готова до реальних перемовин. Але санкції працюють. росія має закінчити війну, яку почала понад чотири роки тому», — сказав Петтері Орпо.

Він також акцентував, що Євросоюз має відкрити всі переговорні кластери, перш ніж піде на літню перерву.

Прем’єр­міністр Ісландії наголосила, що її країна продовжує підтримувати Україну, яка поділяє спільні європейські цінності.

«Зрештою, все, що ми обговорюємо, — це цінності. Ось чому ми сьогодні тут. Навіть попри те, що всі різні країни. Ісландія — це невелика невійськова країна. Але в нас є цінності в тому, що стосується міжнародних справ, кордонів, територій. Ось чому ми міцно стоїмо з Україною», — додала Кріструн Фростадоуттір.

Прем’єр­міністр Латвії зазначив, що країни Балтії та держави, що межують із рф, мають розвивати антидронові сили. Також він зауважив, що Латвія готова робити нові внески для наповнення програми PURL.

«Маємо захистити наше небо. І ніхто не знає, як зробити це, краще, ніж Україна», — акцентував Андріс Кулбергс.

Прем’єр­міністр Литви Інга Ругінене зазначила, що нещодавні інциденти з дронами підкреслюють важливість присутності НАТО й надійного стримування на східному фланзі Альянсу. Вона наголосила, що трансатлантична єдність має особливе значення для безпеки регіону, Європи й НАТО загалом.

«Україна має унікальну експертизу, і ми маємо вчитися в неї. За найскладніших обставин Україна показує досвід, який можна використати в наших країнах», — сказала Інга Ругінене.

Прем’єр­міністр Швеції підсумував, що спільна підтримка України — це інвестиція в безпеку та майбутнє Європи.

«Збільшуючи тиск на росію, ми змінюємо розрахунки путіна. І це зробить нас усіх сильнішими», — наголосив Ульф Крістерссон.

Спілкування з медіа

Під час спільного з лідерами країн Північної Європи та Балтії спілкування з медіа Президент України подякував Естонії за проведення саміту.

Він назвав три пріоритети для роботи партнерів. «Перший — зробити дипломатію активнішою. Сьогодні ми обговорили, як цього досягти.

Другий — забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони та посилити нашу співпрацю, щоб зробити Європу сильнішою. Я вдячний усім країнам, які роблять внесок у нашу програму PURL. Доки Європа не матиме достатнього рівня виробництва засобів ППО та антибалістики, дуже важливо й далі підтримувати програму PURL. І, звичайно, ми також обговорили наші європейські рішення та спільну роботу для збільшення спроможностей протиповітряної оборони, створення європейських антибалістичних систем і розширення виробництва тут, у Європі.

І третій. Незабаром відбудуться важливі зустрічі Європейського Союзу, і я дякую всім, кожному партнеру, за підтримку нас, за підтримку України. Час відкрити всі кластери. Усе готово, і немає жодної причини зволікати.

Я також вдячний нашим партнерам за готовність і надалі посилювати санкції проти росії. Це важливо. росія має завершити свою війну, і лише тиск може допомогти цього досягти», — наголосив Володимир Зеленський.

Партнери відзначають зміни на фронті 

У Таллінні Президент України провів спільну зустріч із Президентом Фінляндії Александром Стуббом і Прем’єр­міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.

Глава держави подякував Александру Стуббу та Йонасу Гару Стере, їхнім країнам і народам за надійну допомогу, підтримку та реалізацію всіх домовленостей.

«Останніми місяцями Україна справді перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і вашій підтримці, яка є дуже важливою», — сказав Володимир Зеленський.

Партнери зауважили, що бачать зміну позицій на фронті на користь України. Лідери мають спільну думку: підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, слід формувати саме з огляду на це.

Глава держави поінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні.

Під час зустрічі обговорили й посилення санкційного тиску на росію, насамперед на її тіньовий флот.

Володимир Зеленський наголосив, що росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони — постійний пріоритет. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи.

Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України.

Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів.

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр­міністром Естонії Крістеном Міхалом, під час якої лідери підписали Спільну декларацію щодо посилення співпраці в галузі безпеки та оборони.

Документ передбачає допомогу, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та ППО, зокрема спільне зобов’язання щодо розвитку багаторівневих можливостей протиракетної оборони у Європі.

Україна та Естонія також продовжують роботу над угодою у форматі Drone Deal. Її проєкт уже перебуває на розгляді естонської сторони.

Глава держави поінформував про потреби в посиленні української протиповітряної оборони та роботу з партнерами над антибалістичним захистом усієї Європи. Президент подякував Естонії за внески в програму PURL і зазначив, що Україна розраховує на подальшу підтримку.

Говорили й про важливість посилення санкційного тиску на рф та підготовку 21­го пакета санкцій Європейського Союзу. Володимир Зеленський наголосив, що важливо запроваджувати жорсткіші заходи проти російського тіньового флоту в Балтійському морі.

Окрему увагу приділили шляху України до членства у Євросоюзі. Президент зазначив, що наша країна очікує на відкриття всіх шести переговорних кластерів протягом червня — липня.

Володимир Зеленський подякував Естонії й особисто Прем’єр­міністрові за підтримку України та вручив Крістену Міхалу орден князя Ярослава Мудрого II ступеня.