Уряд продовжує перезавантажувати політику зайнятості як важливу складову економічної політики держави. Перший крок — Кабінет Міністрів уже схвалив проєкт нового Трудового кодексу, документ готують до першого читання. Далі — системні рішення для людей і бізнесу із залученням донорів і приватного сектору. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

В Україні працює 13,1 млн людей — менш як половина всього працездатного населення. Водночас 74% компаній мають труднощі з пошуком людей. Через війну і міграцію ринок праці став головним викликом для економіки.

«Саме тому ми розпочинаємо тиждень зайнятості. Представимо урядові рішення і програми з профорієнтації, перенавчання, підтримки роботодавців і залучення до роботи молоді, жінок, людей старшого віку, ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю — відповідно до Стратегії зайнятості до 2030 року», — наголосила Юлія Свириденко.

За її словами, в середу на засіданні Кабміну ухвалили дві головні ініціативи.

1. «Точка опори» — допомагаємо роботодавцям зберегти робочі місця в період простою після обстрілів.

Очільниця уряду пояснила, що програма працюватиме для постраждалих підприємств, які змушені зупинити роботу або відновлюватися після пошкоджень. Такі роботодавці зможуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників у період вимушеної перерви в роботі, а також компенсацію ЄСВ на ці суми. Програма допоможе бізнесу зберегти команди в найскладніший період, відновитися і продовжувати працювати, а людям — роботу, дохід і страховий стаж.

2. Механізм дистанційного припинення трудових відносин через Дію для окупованих територій.

«Ідеться про людей, чиї роботодавці залишилися на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій. Вони фактично вже не працюють на попередньому місці, але формально залишаються працевлаштованими і через це не можуть офіційно влаштуватися на нову роботу. Прибираємо цю правову пастку і даємо людям змогу працювати далі», — повідомила Прем’єр­міністр.

Подати заяву на звільнення з роботи на ТОТ можна буде онлайн — через Дію. Система автоматично зафіксує дату припинення трудових відносин, проінформує роботодавця та оновить дані в державних реєстрах.

«Продовжуємо системно реформувати трудові відносини та формувати політику зайнятості, яка працює для людини, бізнесу і відновлення економіки країни», — резюмувала Юлія Свириденко.

Як повідомляє Мінсоцполітики, 1 квітня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, розроблену для забезпечення розрахунку квоти праце—влаштування людей з інвалідністю, що сприятиме забезпеченню людям з інвалідністю реалізації їхнього права на працю. Документ затверджує порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю, забезпечення роботою людей з інвалідністю І групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю ІІ групи з порушенням зору або психічними розладами.

Нормативом також визначено перелік штатних одиниць, що належать до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не належать до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю.

Гроші на доплати 

Уряд продовжує підтримку тих, хто щодня відновлює критичну інфраструктуру після російських атак. Понад 14 000 працівників ремонтно­відновлювальних бригад отримають доплати за лютий. Кошти буде перераховано енергетикам, комунальникам, газовикам та залізничникам. Доплата становить 20 тисяч гривень. Для цього уряд надав 281,3 млн грн. Такі самі виплати передбачено і за березень. Про це повідомила Прем’єр­міністр. Вона зазначила, що підприємства перерахують ці кошти безпосередньо на банківські рахунки працівників, залучених до аварійно­відновлювальних робіт.

Прем’єр­міністр висловила вдячність кожному і кожній, хто після російських ударів оперативно повертає до роботи пошкоджену інфраструктуру і забезпечує життєстійкість наших громад та країни. Узимку ці роботи відбувалися в особливо важких умовах, і вони тривають і надалі після щоденних ворожих атак.

Фінансування передбачає, що 190,74 млн грн отримає Міністерство енергетики; 90,56 млн грн — Міністерство розвитку громад та територій.

«Це рішення — про підтримку людей, які щодня відновлюють критичну інфраструктуру після атак. Вони забезпечують світло, тепло і транспортне сполучення. Держава має системно підтримувати їхню роботу і гарантувати належну компенсацію», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Виконання єврозобов’язань

Уряд схвалив проєкт змін до Закону «Про ринок природного газу», спрямованих на імплементацію положень регламенту ЄС №2017/1938 про заходи для гарантування безпеки постачання газу. Документ розробило Міненерго на виконання євроінтеграційних зобов’язань України, Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року та плану Ukraine Facility.

«Робимо ще один крок до формування сучасної системи енергетичної безпеки, де основне — не лише ресурси, а й здатність держави діяти на випередження. В умовах війни енергетична інфраструктура України залишається однією з головних цілей атак. Надійність постачання газу — це не лише про економіку, а й про базову безпеку людей, стабільність громад і проходження зими», — наголосив перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

За пропозицією Міністерства енергетики уряд уточнив Методику обчислення рівня мінімальних запасів пального в частині механізму розрахунку ринкових цін на нафту та нафтопродукти. Відповідні зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні». Попередня редакція постанови передбачала механізм розрахунку, що не відображав актуальних цінових індикаторів на ринку нафти та нафтопродуктів. Внесені зміни містять посилання на Методику обчислення рівня мінімальних запасів пального, що передбачає реалізацію функціоналу визначення ринкової вартості нафти та нафтопродуктів, а її затвердження унормовано законом.

Ця постанова визначає чіткі терміни та процедури, що робить процес визначення ринкової вартості мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів більш прозорим та ефективним.