Катастрофа сталася 17 липня 2014 року о 16.20 за місцевим часом. У Boeing 777 «Малайзійських авіаліній», який здійснював рейс MH17 з Амстердама до Куала-Лумпура, за даними слідства, влучила зенітна ракета російського ЗРК «Бук». Не вижив жоден із 298 людей, які перебували на борту лайнера. Процес у цій справі, який розпочався в понеділок, 9 березня, в Нідерландах у судовому комплексі «Сгіпгол», що неподалік аеропорту Амстердама, звідки у липні шість років тому розпочав фатальний рейс Boeing 777, може стати одним з найбільших у світовій практиці останніх десятиліть. До подій, що відбуваються у «Сгіпголі», прикуто увагу світових медіа та громадськості. На засіданні головує суддя Гендрік Стейнгаюс, ще двоє суддів Дагмар Костер і Гелен Керстенс-Фокенс — усі громадяни Нідерландів, повідомляє Укрінформ.

Судові слухання відкриті, але всі охочі потрапити в залу судових засідань, звичайно, не зможуть. Тому влада Нідерландів як виняток ухвалила рішення про пряму трансляцію судового процесу. Її ведуть нідерландською та англійською мовами. За попереднім графіком, слухання триватимуть із 9 до 13 березня, з 23 до 27 березня, з 8 червня до 3 липня, з 31 серпня до 13 листопада 2020 року та з 1 лютого до 26 березня 2021-го. Проте як стверджують експерти, для винесення остаточного вироку суду може знадобитися не менше чотирьох років.

Обвинуваченими у цій справі виступають ексофіцер ФСБ, колишній так званий міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (на псевдо «Стрєлков»), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу ЗС РФ, очільник «ГРУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник ГРУ РФ Олег Пулатов і громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці «ДНР». Один з підозрюваних Олег Пулатов виявив бажання брати участь у судовому процесі. Його представлятимуть адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк. Якщо вину пі­дозрюваних буде доведено, їм загрожує довічне ув’язнення.

Росія провини не визнає

Досі ніхто не взяв на себе відповідальність за катастрофу Boeing 777. Після трагедії п’ять країн — Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна — сформували спільну міжнародну слідчу групу (JIT), яка впродовж кількох років провадила розслідування, а від 2016-го регулярно інформувала громадськість про перебіг слідства.

Експерти JIT дійшли висновку, що цивільний літак у небі над Донбасом 17 липня 2014 року збила зенітна ракета серії 9М38, випущена з ракетно-зенітного комплексу «Бук-М1», а ЗРК перебував на території, підконт­рольній проросійським бойовикам. Слідчі певні, що «Бук» потрапив на українську територію з 53-ї бригади ППО РФ, розташованої поблизу Курська, і невдовзі після трагедії його транспортували назад через кордон на територію Росії.

Слідчі стверджують, що мають вагомі докази для таких висновків: свідчення очевидців, рештки лайнера і ракети, що в нього влучила, з унікальним серійним номером, дані супутників і радарів, а також фото- і відео­зйомки того, як транспортували «Бук» до місця пострілу й назад. Крім того, слідчі оприлюднили перехоплення телефонних розмов між підозрюваними у причетності до катастрофи MH17. Загалом кримінальну справу викладено на майже 30 тисячах сторінок.

Висновків слідчих JIT Росія офіційно не визнає. Однак у лютому 2020 року стало відомо, що Кремль пропонував урядові Нідерландів судити підозрюваних у справі MH17 на території Росії — пропозиція, від якої, за даними Reuters, Нідерланди відмовилися.

«Росія вдається до вигадування неймовірних історій, коли йдеться про збиття МН17, і ця брехня, загорнута в обгортку пропаганди, — ознака страху. Страху визнати вину, взяти відповідальність. Але час розставить крапки над «і», — написала на своїй сторінці у фейс­буці колишня заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

Участь підозрюваних не обов’язкова

Закони Нідерландів дають змогу притягнути до відповідальності вказаних підозрюваних, хоч «самі вони не натискували на кнопку», — зазначив голова національної поліції та один з керівників JIT Вілберт Пуліссен. Згідно з висновками слідства, Гіркін і троє інших обвинувачених сприяли прибуттю військової техніки з РФ і координували дії ЗРК, відігравши «ключову роль у вбивстві 298 людей».

Імовірно, що у процесі слухань до імені підозрюваних може додатися ім’я міністра оборони РФ Сергія Шойгу та колишнього радника президента РФ Путіна, який безпосередньо курирував у Кремлі «український напрям», зокрема здійснював усю комунікацію з маріонетковою владою так званих ЛНР-ДНР, Владислава Суркова. Слідчі JIT раніше оприлюднили перехоплення телефонних розмов за участі Суркова, зокрема його розмови влітку 2014 року з тодішнім «прем’єр-міністром «ДНР» Олександром Бородаєм.

Виступаючи на початку слухань у «Сгіпголі», Гендрік Стейнгаюс повідомив, що суд отримав підтвердження від російської сторони про вручення одному з підозрюваних Олегові Пулатову повістки на суд у справі МН17. Двох інших росіян, Дубинського та Гіркіна, було викликано до суду за місцем реєстрації, але на засідання вони не з’явилися. А Харченка не було куди викликати, оскільки він проживає у не підконт­рольному Україні Донецьку. Однак слідча група змогла переконатися, що всі троє отримали виклики, проконтролювавши це через соцмережі та месенджери. На думку прокуратури, цього цілком достатньо, аби вважати, що підсудних було поінформовано про процес. Оскільки вони добровільно не з’явилися на нього, це дає змогу проводити слухання без їхньої участі.

Гендрік Стейнгаюс оголосив, що до суду надійшли заяви з вимогами про фінансове відшкодування. «84 родичі загиблих родичів повідомили про вимоги щодо компенсації», — заявив він. Суддя не розкрив деталей заявлених вимог про компенсацію, ці дані буде оприлюднено згодом. Він наголосив, що заяви про компенсацію має бути належно обґрунтовано.

Відомо, що 49 родичів загиблих планують виступити із заявами під час слухань. Поки що невідомо, громадяни яких держав заявили про вимогу компенсації. Але як повідомляє «Європейська правда», у Нідерланди прибули представники загиблих з різних країн, зокрема Австралії.