Прем’єр­міністр повідомила: «160 підписаних цього року угод на суму понад 10 млрд євро — наслідок щоденної роботи Президента Володимира Зеленського та всієї української команди».

Серед головних результатів: 3,2 млрд євро — перший транш нового фінансового інструменту ЄС; 3,4 млрд доларів — угода зі Світовим банком; запровадження Європейського флагманського фонду реконструкції України; створення Ukraine Transport Support Fund; 140 млн євро на житлові програми; угода з ЄІБ щодо відновлення і захисту доріг прифронтових регіонів; нові партнерства в галузях оборонної промисловості та енергетики.

«Цей день ще раз підтвердив: Україна та Європа мають спільний шлях, спільні цінності і спільне майбутнє. Слава Україні!» — резюмувала Юлія Свириденко.

Під час 17­го засідання Української платформи донорів Прем’єр­міністр наголосила, що наша країна довела свою спроможність і стійкість попри війну та всі виклики. Це стало можливим завдяки сміливості українського народу і водночас послідовній підтримці наших міжнародних партнерів.

«Цей формат уже довів свою ефективність. Із початку повномасштабного вторгнення нам вдалося мобілізувати понад 300 млрд євро підтримки», — зауважила очільниця уряду.

Юлія Свириденко подякувала партнерам за всі надані інструменти, які допомагають нам зберігати фінансову стійкість, зокрема програми МВФ, Ukraine Facility, допомогу Світового банку та інші рішення наших союзників.

«Ми цінуємо всі формати співпраці. Проте відверто кажемо: фінансування на 2027 рік потребує додаткових рішень. Україні потрібна скоординована й передбачувана підтримка партнерів. Зі свого боку ми продовжуємо виконувати міжнародні зобов’язання та реалізовувати реформи на шляху до повноправного членства в ЄС», — зазначила Юлія Свириденко. Україна не лише отримує допомогу. «Ми також готові бути партнерами для інших країн і ділитися унікальним досвідом — у галузях оборони, енергетичної стійкості, цифровізації. Сьогодні партнерство з Україною — це інвестиція в сильну та безпечну Європу», — підкреслила Юлія Свириденко.

Прем’єр­міністр подякувала всім партнерам України за довіру та підтримку.

Зустрічі на полях 

Під час URC­2026 відбулися переговори Прем’єр­міністрів України та Польщі Юлії Свириденко і Дональда Туска. 

Очільниця українського уряду відзначила високий рівень підготовки та організації Конференції з відновлення України. 

«Ця конференція проходить особливо результативно та демонструє значний інтерес польського бізнесу до участі у відновленні й розвитку України», — наголосила Прем’єр­міністр. 

Сторони обговорили поглиблення співпраці в енергетичній галузі, взаємодію між українським Нафтогазом та польським Orlen, перспективи реалізації спільних проєктів.

«Україна і Польща мають сьогодні багато спільних тем, спільних викликів і спільних інтересів. Працюємо разом над конструктивними рішеннями та подальшим зміцненням нашого стратегічного партнерства», — наголосила Юлія Свириденко.

Прем’єр­міністр провела робочу зустріч із Президентом Литви Гітанасом Науседою. 

«Як завжди тепла і змістовна зустріч із Президентом Литви Гітанасом Науседою на полях Ukraine Recovery Conference 2026. Цінуємо допомогу Литви — військову й технічну, а головне — її послідовну підтримку України на шляху до Європейського Союзу», — розповіла очільниця уряду.

Сторони обговорили реалізацію угоди про співробітництво в оборонній галузі у форматі Drone Deal, питання енергетичної безпеки та двосторонньої торгівлі.

Юлія Свириденко подякувала за надійне партнерство та міцну дружбу.

Прем’єр­міністр України повідомила також про двосторонню зустріч із Прем’єр­міністром Естонії Крістеном Міхалом. 

«Обговорила з Прем’єр­міністром Естонії Крістеном Міхалом наш рух до ЄС та важливість відкриття наступних переговорних кластерів. Окрема увага — питанню проходження зими. Дякуємо Естонії за відчутну допомогу в енергетичній галузі минулої зими», — зазначила очільниця уряду. 

Естонія також робить великий внесок у відновлення України, тож сторони обговорили можливості розширення спільних проєктів, а Юлія Свириденко подякувала за роботу з посилення безпеки у Східній Європі. 

Під час двосторонньої зустрічі з Прем’єр­міністром Фінляндії Юлія Свириденко зазначила: «Вдячна уряду Фінляндії та особисто Прем’єр­міністрові Петтері Орпо за рішення надати додаткові я40 млн для ініціативи PURL, через яку країни НАТО закуповують американське озброєння для України». За її словами, ці кошти підсилять нашу протиповітряну оборону, а отже допоможуть захистити людей від злочинних російських атак, зокрема балістикою.

На полях URC­2026 очільниця українського уряду зустрілася з Прем’єр­міністром Чехії Андреєм Бабішем. Обговорили прогрес у європейській інтеграції України. Окремо зупинилися на участі чеського бізнесу у відбудові України та можливості організувати візит чеських компаній для запровадження нових інвестиційних проєктів.

Юлія Свириденко подякувала Чехії за підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення та за внесок, який чеський народ зробив для України в найтяжчі часи.

Про фонд підтримки транспорту 

У Гданську фіналізували домовленості про створення Фонду підтримки транспорту України. Одне з його ключових завдань — відновлення інфраструктури та прискорення інтеграції України до транспортної мережі ЄС. Про це заявила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

Спільну декларацію про практичну підтримку та перші внески до фонду на полях URC­2026 підписали Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії і Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції.

«Партнери оголосили про перші внески: Литва, Швеція та Норвегія — приблизно по 1 млн євро кожна, Естонія — 100 тис. євро. Кошти буде спрямовано на реалізацію пілотних проєктів, визначених Україною», — повідомила Юлія Свириденко.

За її словами, фонд фінансуватиме ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової і прикордонної інфраструктури, а також посилення експортних маршрутів.

Очільниця уряду зазначила, що Україна визначатиме пріоритети та координуватиме реалізацію проєктів, а адміністрування фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA), яка відповідатиме за проведення закупівель, реалізацію проєктів і забезпечення прозорого використання коштів.

Енергетична стратегія і практичні внески

На полях Конференції з питань відновлення України у Гданську перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль презентував візію оновленої Енергетичної стратегії України, яку Міністерство енергетики розробляє спільно зі Світовим банком. Документ визначить пріоритети розвитку енергетичного сектору з урахуванням сучасних викликів, потреб відновлення та європейської інтеграції.

«Україна будує нову енергетику, адаптовану до викликів XXI століття. Стратегічна амбіція України — повернутися до 54 ГВт встановленої потужності, яка в нас була до 2014 року. Її має забезпечувати: 50% — атомна енергетика, 30% — відновлювані джерела енергії, 20% — нова газова генерація та модернізована теплоенергетика»,— зазначив Денис Шмигаль.

Очільник Міненерго повідомив, що одним із головних напрямів оновленої стратегії стане розподілена стійкість. 

«Ми формуємо архітектуру «енергетичних сот» — кластерів, здатних підтримувати базові функції навіть у разі пошкодження центральної мережі», — наголосив перший віцепрем’єр­міністр.

За його словами, оновлена стратегія також передбачає безпеку. Захист буде вмонтовано у каркас енергетичної системи та стане її невід’ємною властивістю. Він складатиметься з трьох основних шарів: архітектурного захисту, військового захисту та стійкості на рівні системи. Четвертий акцент, який назвав Денис Шмигаль, — єдиний енергетичний простір з Європою. 

«Пріоритети — розширення потужності транскордонної інтеграції з ENTSO­E до 4,5 ГВт, розвиток пропускних потужностей у газовій галузі, використання українських газосховищ, розвиток власного газовидобутку, посилення енергетичних маршрутів до Центральної Європи та експорт чистої енергії», — наголосив Денис Шмигаль.

Він подякував керуючій директорці з питань операційної діяльності Анні Б’єрде та команді Світового банку за підтримку в розробленні оновленої Енергетичної стратегії України.

На полях URC­2026 перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль та президент ЄБРР Оділь Рено­Бассо підписали угоду про надання від ЄБРР 90 млн євро для посилення захисту енергосистеми та формування резервів обладнання в Україні.

«Кошти отримає НЕК «Укренерго» для зміцнення української енергосистеми. Йдеться про відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання. ЄБРР — один із головних донорів у реалізації проєктів із захисту об’єктів системи передачі електроенергії. Від початку повномасштабного вторгнення рф партнери вже спрямували на ці цілі та для формування резервів НЕК «Укренерго» понад 582 млн євро. Дякуємо за це!» — повідомив Денис Шмигаль.

Крім того, як зауважив очільник Міненерго, в межах кредитної угоди буде профінансовано реконструкцію трьох великих підстанцій 330 кВ, а також будівництво нової підстанції на заході України.

У присутності першого віцепрем’єр­міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля та представників американського уряду українська компанія ДТЕК та американська компанія GE Vernova підписали меморандум про надання нової парогазової електростанції потужністю 650 МВт одному з українських об’єктів генерації.

За словами Дениса Шмигаля, в умовах безпрецедентних атак на українську енергетику такі інвестиції мають критичне значення для відновлення та розвитку наших генеруючих потужностей.

«Електростанція посилить гнучкість і стійкість енергосистеми в умовах війни. Дякую українським енергетикам за стійкість. Дякую американським партнерам та Сполученим Штатам за довіру та готовність інвестувати в енергетичне майбутнє України. Відновлення енергетичної інфраструктури залишається одним із пріоритетів на шляху до стійкого розвитку та відбудови держави», — наголосив Денис Шмигаль.

За підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Великої Британії Іветт Купер, представниками UK Export Finance та компанією Urenco, що пройшла на полях Конференції з відновлення України, він повідомив, що уряд Великої Британії підтвердив гарантії щодо кредиту обсягом 210 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки стабільних поставок збагаченого урану компанією Urenco на українські атомні електростанції протягом наступних двох років.

«Це важливі домовленості, що дадуть змогу й надалі забезпечувати надійну роботу атомної генерації України. Вона є основою стабільної і прогнозованої роботи нашої енергосистеми. Дякую британським партнерам за співпрацю і зусилля для забезпечення енергетичної безпеки України», — наголосив Денис Шмигаль.

У межах URC­2026 НАЕК «Енергоатом» і компанія Urenco уклали відповідну угоду. Гарантію надає уряд Великої Британії через UK Export Finance (UKEF).

Крім того, на полях Енергетичної платформи на URC­2026 АТ «НАЕК «Енергоатом» та чеська компанія KODA JS підписали Меморандум про співробітництво, спрямований на розвиток стратегічного партнерства в галузі атомної енергетики.

Співпраця зі Світовим банком

Міністр фінансів Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи та Центральної Азії Боб Сом підписали пакет угод у межах першої Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору в Україні (Development Policy Operation, DPO) на загальну суму 3,39 млрд доларів США. 

Підписання відбулося на полях Конференції з відновлення України. У цій церемонії також взяли участь віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелла Бассані, представники урядів Великої Британії та Японії — основних партнерів, які надають фінансування Україні через різні механізми Світового банку.

Пакет фінансування програми DPO передбачає: 1,04 млрд доларів США у формі позики на політику розвитку, з яких 500 млн доларів США забезпечені гарантією Великої Британії, 540 млн доларів США — гарантією Японії;

2,35 млрд доларів США у формі гранту від Фонду фінансового посередництва зі сприяння залученню ресурсів для інвестування у зміцнення України (F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF).

Укладення зазначених угод дасть змогу отримати до загального фонду Державного бюджету України позикові та грантові кошти на загальну суму 3,35 млрд доларів США уже до кінця червня 2026 року, які буде спрямовано на підтримку макрофінансової стабільності України та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету. 40 млн доларів США буде спрямовано на капіталізацію відсотків. 

«Підписання угод про позику та грант у межах DPO — чергове свідчення надійного партнерства зі Світовим банком. За кожною з цих угод стоїть титанічна праця всіх залучених сторін. Для виконання заходів Матриці політики і результатів, що було головною умовою схвалення програми DPO, уряд доклав колосальних зусиль. Щиро вдячні Світовому банку, Японії та Великій Британії за багаторічну незмінну підтримку України в цей надважкий для нас час. З 2022 року Світовий банк став флагманом мобілізації фінансових ресурсів шляхом створення механізмів та інструментів, через які Україна залучила від донорів та партнерів майже 73 млрд доларів США кредитної та грантової допомоги. Попри всі виклики, своєчасне та якісне виконання всіх взятих зобов’язань залишається одним із пріоритетів урядової програми реформ України», — зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Позика на політику розвитку (Development Policy Loan) — один із головних інструментів бюджетної підтримки Світового банку, що дає змогу забезпечити швидке пряме надходження коштів до державного бюджету в обмін на реалізацію узгоджених політичних та інституційних реформ.