ВИРІШЕННЯ

На Волині знають, як обійтися без російського газу

Останній зірваний вітром листок з абрикоси нагадав: зима таки буде! А разом із нею - й усі проблеми, що їх маємо з приходом холодів. І найперша - як найдешевше обігріти помешкання, забезпечити тепло у виробничих приміщеннях і комфорт в офісах...

Дешеве паливо - не манна з небес!..

На Волині з кожним роком гострота цих питань поволі зменшується. Бо ж більшість уже давно зрозуміла: дешевого палива, як і дармової манни з небес, не буде! А це означає: практично кожен, на кому лежить вантаж відповідальності - чи за власну оселю, чи то й за цілу бюджетну сферу, - має потурбуватися про тепло!

Отож не дивно, що упродовж минулого весняно-осіннього сезону в області підвищений попит мали пінопласт, скловата, сучасні теплозберігаючі вікна і двері. Майстрів з ними можна було побачити і в найвіддаленішому поліському селі, й на промислових майданчиках, де утеплення збудованих за Союзу корпусів виливається в суми з кількома нулями. Активно включився у пошук альтернативних дорогому газу джерел енергії і волинський бізнес.

- За рахунок розширення використання відходів деревообробки щорічно заміщуємо 12 мільйонів кубометрів природного газу. Раніше його спалювали у 12 виробничих котельнях, де встановлено три десятки котлів та 62 окремих теплових агрегати, - розповів заступник начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Володимир Бондарук. - У місті Рожище, наприклад, діє підприємство "Дельта", що переробляє на паливо будь-які види деревини - від великих пеньків до залізничних шпал. Виробництво такої щепи дає майже дармову енергію...

Започатковано в регіоні й роботу із встановлення котельного обладнання, що працює на ще одному виді дешевого і доступного палива - соломі. Три роки тому у селі Війниця Локачинського району ТзОВ "Агідель" встановило теплогенератор для подачі тепла на ферму з вирощування птиці. Обладнання виробництва ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" (м. Кузнецовськ) не тільки дало можливість відмовитися від будівництва 10 км підвідного газопроводу, а й щороку економить нині до 300 тис. кубометрів газу.

Торік на підприємствах, у бюджетних закладах чимало котелень перейшли на торфобрикети, відходи лісопереробки та торфобрикетного виробництва. Відмовляються й від газоспоживаючого котельного обладнання. Замість нього встановлюють твердопаливні котли. Зазвичай теж свого, волинського, виробництва - фірми "Калвіс" із міста Ковеля.

У цьому місті, до речі, на дрова переведено три котельні комунального підприємства "Ковельтепло", що опалюють бюджетну сферу і житловий фонд. Аналогічна робота виконана на ківерцівському теплопостачальному підприємстві "Енергія", у селищі міського типу Рокині Луцького району та в інших раніше вагомих споживачів голубого палива. За рахунок цього річне використання газу зменшилося в регіоні ще на 1,1 млн кубометрів.

Цікаво й те, що відповідно до завдань регіональної "Програми соціального і економічного розвитку області на 2009 рік" у бюджетній сфері у структурі енергоспоживання бюджетних закладів передбачалося довести обсяг торфобрикетів, дров паливних та відходів деревообробки до 25%. Це завдання не тільки виконано, а й перевиконано. Отож упродовж 2009-го в закладах бюджетної сфери області використано 26,5 тис. тонн торфобрикетів, майже 13 тис. кубометрів дров і відходів деревообробки.

Нині волиняни все активніше звертають погляди до плантацій енергетичної лози та будівництва підприємства з її переробки. Нині лозу вже вирощують на площі 57 га. А відповідно до розрахунків головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, в області вже в найближчій перспективі можливе створення таких плантацій на площі 3,6 тис. га, а в перспективі - до 30 тис. га.

У шість разів вигідніше!..

Та особлива увага, звісно ж, "коморам сонця" - запасам торфу. В області їх зосереджена п'ята частина від того, чим володіє Україна. Отож не дивно, що нині, в умовах зростання цін на енергоносії, робота промислових потужностей державного підприємства "Волиньторф" повністю відновлена. "Сойнеторф" та Маневицький торфобрикетний завод тепер "видають" сумарну потужність - сто тисяч тонн торфобрикету за рік.

- Наша продукція має великий попит не лише вдома, а й за кордоном. Наші брикети знають споживачі у Швеції, Польщі, Словаччині та інших країнах. До ЄС відправляємо майже третину продукції. І таким чином з мулу колишніх боліт "карбуємо" валюту для держави, - розповідає директор державного підприємства "Волиньторф" Іван Киричик. - Любить торфобрикети і вітчизняний споживач. Причина проста: опалення ними одного квадратного метра приміщень майже у шість разів вигідніше, ніж газом! Отож неважко порахувати, яку економію бюджетних коштів отримують райони області. На економії особистих коштів населення регіону, який традиційно має одну із найнижчих в державі зарплат, увагу я вже не акцентую!

Торфобрикетні заводи ДП "Волиньторф" за дев'ять місяців цього року виготовили 84,1 тис. тонн продукції. Це на 50% більше запланованого обсягу і на 32% - ніж за відповідний період минулого року. Вагомо! На підприємствах, що свого часу мало не "лягли" під вагою економічних "експериментів", нині вже рахують прибутки. Збільшилася і зайнятість в районі - майже 400 працівників нині мають тут робочі місця. Із доволі пристойною, як для поліської зони, середньою зарплатою 2,5 тисячі гривень.

Такі зрушення стали можливими завдяки підтримці держави та успішній реалізації "Регіональної програми розвитку торф'яної промисловості області на період до 2010 року "Торф Волині". На черзі, як повідомили в облдержадміністрації, - розроблення нової програми розвитку торф'яної галузі області - з урахуванням нових реалій.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 7 липня 2010 року N 1355-р "Про затвердження переліку інвестиційних проектів будівництва вугле- і торфодобувних підприємств, які фінансуються у 2010 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду", було передбачено 4 млн 576 тис. грн для фінансування будівництва третьої черги сировинної бази "Сойне" торфозаводу "Сойнеторф" для видобування фрезерного торфу. Упродовж липня-вересня з держбюджету надійшло 2,010 млн (44%). З них 1,436 млн витрачено на закупівлю технологічного устаткування та 574 тис. - на оплату його встановлення.

А той факт, що завдяки втручанню Кабінету Міністрів почала розв'язуватися головна проблема підприємства - відведення нових земельних ділянок для добування торфу, - додає заводчанам оптимізму.

- Нині в столиці є розуміння, що ми - підприємство державне і нам треба сприяти, - каже Іван Киричик. - А це означає, що незабаром і в бюджет надійдуть нові податки і наші люди матимуть дешевше тепло у своїх домівках! Та й зміцнення енергетичної незалежності держави для нас - не порожні слова!..