У  цьому переконані в Мінагрополітики. За даними відомства, на 1 січня запаси зерна в Україні були на рівні 38,8 мільйона тонн, з них пшениці — 13, кукурудзи — 20,2 і ячменю — 3,8 мільйона тонн. Потреби внутрішнього ринку — 13,1 мільйона тонн (з них пшениці — 5; кукурудзи — 4,7; ячменю — 2,4 мільйона тонн). Отже, на зовнішні ринки у січні — червні можна експортувати 19 мільйонів тонн збіжжя, що еквівалентно 4,4 мільярда доларів США.

Щоб не вивезти зайвого

Відомство планує підписати із зерновиками та галузевими асоціаціями меморандум з функціонування ринку зерна. «Мета — забезпечити прогнозованість та прозорість зернового ринку для всіх його учасників», —   пояснив аграрний міністр Олексій Павленко, додавши, що спільна робоча група має попрацювати й над удосконаленням регуляторної політики в частині дозвільних процедур.

За словами президента Української зернової асоціації (УЗА) Володимира Клименка, робоча група збиратиметься щотижня й аналізуватиме дані Держмитслужби з експорту збіжжя, щоб не вивезти зайвого, як це було у 2001 році, коли доводилося завозити за валюту імпортну пшеницю задля збереження продовольчої безпеки.

«Найбільш конфліктне питання щодо пшениці ми узгодили. До кінця червня (кінця маркетингового року — МР) без ризику для продбезпеки можна експортувати 4,2 мільйона тонн цієї культури», — повідомив Володимир Клименко. Попри те, що дані Мінекономіки, УЗА та ІА «АПК-Інформ» щодо балансу ринку зерна трохи різняться через різну методику підрахунку, всі сходяться на тому, що експорт збіжжя у цьому році може бути рекордним.

Загалом у 2014—2015 МР Україна може експортувати до 33 мільйонів тонн зернових без загрози для продбезпеки (вже вивезено 20 мільйонів тонн), розповів  керівник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Родіон Рибчинський. За його даними, перехідні запаси зернових разом із зібраним урожаєм становлять близько 71 мільйона тонн, тоді як потреби внутрішнього ринку — 30,1 мільйона тонн.

«Без загроз для внутрішнього ринку у 2014—1015 МР можна експортувати 18—18,5 мільйона тонн кукурудзи, 10,8 — пшениці та 3,65 — ячменю», —  уточнив експерт. Точніше щодо експорту говоритимемо у березні, коли озимі виходитимуть із перезимівлі та будуть відомі обсяги посівів ярих, зауважив він.

Крім того, експерти наголосили на потребі розширення елеваторних потужностей в Україні й поліпшенні їхньої якості. Адже в сертифікованих приміщеннях зберігається лише 32 мільйони тонн зерна, все інше — у підсобних приміщеннях. Це призводить до погіршення якості збіжжя під час зберігання, змішування зерна різної якості на сертифікованих складах та продажу зібраного  з поля тими аграріями, у яких немає власних потужностей для зберігання або грошей, щоб тримати на чужих. «Елеваторів має бути стільки, скільки збирають збіжжя у сезон плюс 15% потужностей для перехідних залишків», — вважає Володимир Клименко.

ГМО хочуть узаконити

Україна і США планують підписати 15-річну міждержавну угоду про співпрацю у сфері АПК.  Про це під час прес-конференції в Укрінформі повідомив президент УЗА. За його прогнозами, якщо держави зможуть узгодити всі позиції угоди до березня, то це станеться 24 березня цього року під час Українсько-американського аграрного конгресу у Вашингтоні.

Ідеться насамперед про обмін країн технологіями і досвідом, а також про спільні інвестпроекти. Це виведе Україну на новий рівень агровиробництва та посилить її позиції на глобальному агроринку, зміцнить продовольчу безпеку в світі, переконаний Володимир Клименко.

А переймати нам справді є що. Зокрема  досвід США із глибокої переробки кукурудзи.

«У штаті Айова на заводах четвертого покоління під час переробки стебел і качанів кукурудзи виходить 40% біоетанолу, 40% кормів для тварин, 10% переробленої продукції використовують в парфумерії, 10% — в медицині. Тобто це глибока переробка, яка дає нові продукти, необхідні Україні», — розповів експерт. Він додав, що, виробляючи значні обсяги кукурудзи, Україна збиває ціни у світі, що не вигідно ні нам, ні Штатам. При цьому витрачаємо  валюту на дорогі нафтопродукти з Росії, Білорусі, тоді як могли б виробляти  біоетанол. Це одна з важливих програм, які реалізовуватимемо найближчим часом, адже фактично це ключ до енергобезпеки держави, переконаний Володимир Клименко.

Крім того, Україна могла б використати досвід США у вирощуванні засухостійких сортів кукурудзи та сої для підвищення врожайності. Щоправда, це питання лежатиме в політичній площині. Бо це ГМО-насіння, а в Євросоюзі, куди ми йдемо,  ставлення до ГМО вельми стримане. В ЄС визнають низку насіння ГМО, дозволяють використовувати як корми тваринам всі продукти переробки з ГМО-культур, але в різних країнах багато обмежень.

У США зовсім інше ставлення. Там із застосуванням ГМО вирощують 75% кукурудзи і 95% сої. На думку американських вчених, використання ГМО необхідне для забезпечення світової продовольчої безпеки до 2020 року, коли треба буде нагодувати 9 мільярдів населення. ГМО забезпечує врожайність, прибутки та економіку агровиробництва в США.

«Американські фермери добре живуть і без дотацій. Тоді як у Європі дотації у сільському господарстві становлять 450 євро на гектар.  Що робити Україні, де дотації — це акумуляція ПДВ (50 доларів на гектар), які хочуть скасувати через брак коштів у бюджеті, — дуже серйозне питання», — наголошує Володимир Клименко. Нині у парламенті багато пропозицій із цього приводу. На його думку, закон «Про біобезпеку» стане одним з основних, які доведеться розглядати найближчим часом.