Генетики відновили ДНК найдавніших неандертальців Європи і виявили в ній сліди ще однієї популяції стародавніх людей, родичів предків кроманьйонців, які прибули в Європу приблизно 220 тисяч років тому. Висновки дослідників опубліковано в журналі Nature Communications.

Під час дослідження вчені вивчили рештки древньої людини, яка жила у печері Холенштайн-Штадель на південному заході сучасної Німеччини майже 120 тисяч років тому. Стегнова кістка цієї древнього людини була знайдена ще у 1937 році і з тих пір неодноразово вивчалася вченими. Тепер дослідники витягли з кістки мітохондріальну ДНК, яка суттєво відрізнялася від мітохондріальних геномів інших неандертальців, чиї геноми були відновлені в останні роки. Ця ДНК була набагато «ріднішою» геному «денисівців», ще одного виду стародавніх людей, ніж до мітохондріальних геномів ДНК неандертальців і сучасних Homo sapiens.

Підрахувавши кількість дрібних мутацій в мтДНК жителя печери та інших неандертальців, вчені прийшли до висновку, що їхні предки розділилися несподівано давно, майже 270-220 тисяч років тому, коли в Європу потрапила ще одна група давніх людей з Африки, які були близькими родичами прабатьків людства, а не неандертальців або «денисівців».

Кількість цих «прибульців», від жінок яких більш сучасні неандертальці успадкували свою мтДНК, було відносно невеликим, їхній внесок у геном Homo neanderthalensis був майже непомітним. Тим не менше, вони змогли домогтися надзвичайно великого успіху в справі продовження роду, оскільки більшість відновлених геномів неандертальців містить у собі майже людську мітохондріальну ДНК, а не «денисівську» її версію.

Як це могло статися і чому це сталося, вчені поки не знають – для відповіді на це питання потрібна провести ядерне дослідження ДНК неандертальця з Холенштайн-Штадель.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»