Релігія

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Хто я, навіщо тут народився і з чим звідси відійду?

    Знадобилися надвисокі сучасні технології, щоб стало буденним віч-на-віч розмовляти з кимось із будь-якого місця планети, за тисячі кілометрів від себе. А ще буденніше щороку пірнаємо у Дніпро, не замислюючись, що таким чином щоразу вітаємося із часами за тисячі років від себе. Бо ця потужна річка — живий свідок усього, що причетне до неї відтоді, як вона з’явилася на Землі, і безперервно несе цю безмежну інформацію, примножуючи її щодня, в майбутнє.

    Хвилі Дніпра відчували на собі й далекі предки нинішніх православних християн з Київської Русі, котрих 1025 років тому хрестив у річці великий князь Володимир. До цієї знаменної ювілейної дати нині наближають і дні, і події, і передсвяткові приготування. 

  • Тчеться час до Великодня із найкращих писанок

    Дорогі співгромадяни!
    Сердечно вітаю Вас зі світлим Воскресінням Христовим — найбільшим духовним святом, яке є символом оновлення і всеперемагаючої віри.
    Вся наша історія свідчить,  що успіх зазвичай грунтується на міцному духовному фундаменті.  

  • Відповідальна арифметика святкової трапези

    Хоч до Великодня ще тиждень, більшість господинь уже починають запасатися продуктами. І не даремно — адже що раніше купиш м’ясо, сало, яйця, огірки й помідори, то в меншу суму вони обійдуться. За спостереженням експертів, різниця в ціні може сягати 15%. Тому завчасний харчовий шопінг виправданий. Скільки коштуватиме великодній кошик у різних регіонах України, з’ясували кореспонденти «Урядового кур’єра». Також ми дізналися, як за православними традиціями потрібно накривати великодній стіл. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Ікони курних поліських хат показали вперше

    Цей мистецький проект напередодні Великодніх свят розпочав заходи Волинського краєзнавчого музею з відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі.
    — Віками творчість народних митців була важливим компонентом духовної культури. Вона уособлювала багатий образний світ, етичні ідеали, гуманізм і демократичність, своєрідність естетичних запитів нашого народу — того, що робить мистецьку спадщину України оригінальною і неповторною, — розповіла завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлисеєва. — Народний іконопис завжди був виразником національної свідомості народу. Саме у народній іконі у межах канонічної іконографії з'явилися паростки сприйняття образу людини з усіма її турботами, сповненої радістю і драматизмом. 

  • Валентина БОРИСЕНКО

    Масниця, масниця, яка ж ти солодка, коли б тебе сім тижнів, а посту — один!

    Останніми роками з легкої руки масовиків-витівників від культури в українських містах популяризують російську «масленицю», де основною стравою стали «бліни». Тим часом в українській традиції  обрядовою стравою ще донедавна були вареники з сиром, який протягом м’ясниць господині складали у спеціальну діжечку, присолювали і це була дуже смачна і поживна начинка для випічки й вареників. Науковці ще в ХІХ столітті бачили істотну різницю у проведенні цього свята в росіян і українців. Російські дослідники зазначали, що українська Масниця — ближче до західноєвропейського свята, бо в її основі лежить покарання молоді за те, що не одружилися в м’ясниці, тоді як у росіян свято приурочували до «спалювання» зими і зустрічі весни. Різнилися і розважальні дійства.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    У світлі Божої благодаті

    Коли ступаєш на територію древньої Мовчанської обителі, мимоволі проймаєшся особливими почуттями. Здається, що самі небеса здіймаються до бездонності, аби влити в душу особливе світло — трепетне, хвилююче, неповторне.
    Понад чотири століття височіє монастир на косогорі присеймівських пагорбів. Його кам’яні стіни чули не тільки умиротворені молитви, а й здригалися від грому гармат і вибухів снарядів та бомб,  тривожного подзвону мідних дзвонів і гіркого плачу.
    Споруджена на початку ХVІ століття в Путивлі-граді (нині — Сумська область)  кам’яна фортеця стала монастирем, який пам’ятає і опального Лжедмитрія — Грицька Отреп’єва, і бунтарське завзяття Івана Болотникова, і безчинства войовничих атеїстів.

  • Микола ШОТ

    Яке Різдво без «павука»?

    Давнім знаком Різдвяних свят є дідух. Виготовляють його із злакових культур, і він може різнитися за формою, розмірами, прикрасами. В Українському домі «Перемога» в Тернополі організували виставку дідухів, які створили працівники обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, педагоги та учні творчих гуртків різних районів краю. Тут представили понад 30 видів таких символів добра, достатку та родинного тепла. Хтось із авторів звертав увагу на традиційні форми, хтось не втримався від імпровізації, тож в експозиції можна побачити дідуха-козака, дідуха-господаря, дідуха-ялинку і навіть дідуха-лісовичка...  

  • Валентина БОРИСЕНКО

    До свят Різдвяних — з чепурними оселями й чистими душами

    Різдвяні празники починаються зі Святвечора — свята суто родинного. Та вже прижилася в нашій Вітчизні добра традиція, коли за столами в оселях Західної України збираються й гості з Донбасу. І відчувається в такому дружньому колі: Україна — єдина родина.  

  • Різдво по-григоріанськи

    До православного Різдва ми починаємо готуватися зазвичай уже після Нового року, а ось для представників католицьких і протестантських конфесій, які відзначають це свято за григоріанським календарем, Різдво уже на порозі. 

  • Микола ШОТ

    Різдвяну шопку юні тернополяни спочатку показали в Римі

    Розпочався Новорічно-Різдвяний цикл святкувань, у якому тісно переплелися релігійність, народні традиції й сучасність. Тернопілля — в активних приготуваннях. В обласному центрі місцева влада оголосила конкурс «Феєрія Новорічного міста» та на кращий макет шопки «Різдвяне диво».

    У новорічному творчому змаганні міська влада надає змогу всім охочим зреалізувати власні здібності та талант в оформленні зовнішнього вигляду об’єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, вулиць, осель, подвір’їв, ялинок у новорічно-різдвяному стилі. Задля цього передбачили три номінації: «Зелена модниця», «Настрій, дарований серцем», «Карнавал прикрас». У конкурсі запрошують взяти участь як окремих тернополян, так і установи, підприємства, заклади, організації, незалежно від форм власності, суб’єкти господарської діяльності, в підпорядкуванні яких є заклади громадського харчування, торгівлі та сфери послуг.