Перша наукова аграрна установа в Полтавській губернії — Дослідне поле — з’явилася завдяки Полтавському товариству сільського господарства. Воно з легкої руки землевласників князів Лева та Сергія Кочубеїв функціонувало у 1865—1917 роках і прагнуло вибудувати таку систему господарювання, яка забезпечила б доходи у пореформений, після скасування кріпосного права, період.

Як тоді писали, для «онаучування» всіх охочих займатися сільським господарством проводили з’їзди, повітові ярмаркові сільгоспвиставки. Товариство боролося з бідністю, безробіттям у селі. Займалося сівозмінами, поширюючи цінні сільгоспкультури, розробляло методи боротьби із шкідниками цих культур. Переймалося питаннями лісозбереження, створило спеціальну організацію, яка заліснювала піски, боролася з ярами. Було створено школу садівництва й городництва, насіннєве бюро, видано короткий каталог кормових, городніх і квіткових культур.

Каша безпечна тільки тоді, коли зернові вирощено на чистій землі. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Здорове землеробство

Усі заслуги товариства можна довго перелічувати і, на думку багатьох нинішніх науковців та керівників агроформувань, їх цілком достатньо, щоб його реанімувати — в новому форматі для виконання інших завдань. Уперше ця ідея прозвучала з вуст засновника ПП «Агроекологія» Героя України Семена Антонця, який із 1970-х років успішно використовує у своєму господарстві переваги енерго- та вологоощадної системи безплужного обробітку грунту. Він запропонував однодумцям і девіз сучасного Полтавського товариства сільського господарства (ПТСГ): «Здорова людина — здорова нація!» і визначальний напрям його діяльності — пропагування та повсюдне впровадження органічного (здорового) землеробства.

Це було у жовтні 2015 року, а нині сучасне ПТСГ вже створили, і воно має власну юридичну адресу: село Куйбишеве Шишацького району. Фактично воно прописане в розташованому в цьому селі Міжнародному екологічному центрі, збудованому коштом ПП «Агроекологія». Але це тимчасово, офіс товариства розташовуватиметься в будівлі департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації.

Про це «УК» розповів Семен Антонець, який очолює товариство. А перед цим він показав кореспондентові «УК» унікальні поля, які десятиліттями не бачили плуга та штучних добрив і засобів захисту рослин, розповів історію будівництва Міжнародного екологічного центру, в який вкладено понад 12 мільйонів гривень. У центрі були президенти, міністри, керівники великих агроформувань, бізнесмени з усього світу, науковці та студенти. Кошти вкладали в центр для поширення досвіду  «Агроекології», в якої чистої здорової землі 6,5 тисячі гектарів. Разом із підприємством членами реанімованого товариства є ПАФ «Україна», Білоцерківська агропромислова група з Великобагачанського району, фермерське господарство з Котелевського району, Полтавська державна аграрна академія, агропромхолдинг «Астарта-Київ». Останній відвів під органічне землеробство 1200 гектарів, хоч основна його виробнича діяльність пов’язана із традиційними технологіями.

Про що мовчать народні цілителі

Семен Антонець бідкається, що у країні органічне землеробство не в пошані. «Є полтавське Дослідне поле — приїжджай, вивчай безплатно, використовуй. Але таке землеробство не дає миттєвого доходу. Це система не для грошей. У її центрі людина, її здоров’я, збереження села, здоров’я землі, в яку треба вносити перегній, а для цього слід займатися тваринництвом. Звичайно, простіше не морочитися і застосовувати хімікати, штучні добрива. Кукурудза на такому дає 140 центнерів на круг, а на органіці — 75. Але цієї кукурудзи цілком вистачить, щоб діти їли чисту кашу й не хворіли. Це стосується й гречки, яка безпечна тільки тоді, коли вирощена на чистій землі. А так вона, навпаки, вбирає в себе всю «хімію», бо це потужний адсорбент. Тільки про це не розповідають навіть народні цілителі», — каже він.

І додає, що «майже за 40 років, протягом яких ми не вносили в землю отрутохімікатів, захистили наше довкілля від сотень тонн отруйних випарів. Он принц Уельський 25 років не застосовує на своїх 1,2 тисячі гектарів отрутохімікатів, і науковці порахували, що за цей час він не допустив забруднення повітря 48 тоннами шкідливих речовин.

Серед планів товариства — надавати в офісі консультації з питань ведення органічного землеробства, організувати на Полтавщині виробництво екологічно чистих курячих яєць, які будуть конкурентоспроможними на світових ринках. Добиватиметься скасування застосування стимуляторів росту в тваринництві,  відтворюватиме природну родючість грунтів, боротиметься з безробіттям на селі. Для цього пропагуватиме вирощення безнітратних чистих овочів. Тож справа попередників — у надійних руках.

КОМПЕТЕНТНО

Державницький підхід

Сергій ФРОЛОВ,
директор департаменту агропромислового
розвитку Полтавської ОДА:

— У проекті обласної програми розвитку сільського господарства на період до 2020 року розвиток органічного виробництва — серед пріоритетних напрямів. Є закон про органічне виробництво, але він фінансово не підкріплений. Проситимемо фінанси з обласної скарбниці, щоб компенсувати витрати на сертифікацію такої продукції, втрати сільгоспвиробників, які за низькими цінами цю продукцію реалізовуватимуть у заклади освіти, медицини, соціальні. Компенсацію пропонуємо встановити на рівні 20%  суми поставлених продуктів.

В органічному виробництві працюють деякі фермери в Семенівському, Козельщанському районах. Але вирощене ще має дійти до споживача. Тому Полтавське товариство сільського господарства порушує питання про мережу магазинів для здорової продукції. Потрібні й переробні потужності, складські приміщення для зберігання, щоб чисте зерно не змішувалося із забрудненим хімікатами. А загалом усю чисту продукцію має викуповувати держава, переробляти і надавати дітям, людям похилого віку, хворим. Оце буде державницький підхід.