Уже понад 160 бійців 93-ї та 25-ї бригад (ОК «Південь») отримали офіційний статус учасника бойових дій (УБД). З них 116 довідок видано завдяки дніпропетровським юристам з громадської організації «Правозахисна група «Січ», яка надає волонтерську правову допомогу військовим. Також адвокати зібрали і віддали на розгляд пакети документів для надання статусу УБД ще 500 людям. Про складнощі, які виникають у бійців під час отримання офіційних довідок, розповідає директор ГО «Правозахисна група «Січ» Дмитро РЕВА.
— Дмитре Валентиновичу, поранені бійці кажуть, що стикаються з різними проблемами під час отримання медичних довідок. З якими питаннями звертаються до вас?
— Ми починали працювати з пораненими, яким замість «поранення» в довідках лікарняні комісії чомусь писали «травми». Також часто зазначали, що бійці зазнали поранень не в боях.
Потім ми почали допомагати з отриманням статусу УБД. Їздили до Києва і подавали документи наших бійців у відповідну комісію. Якщо раніше подавали документи у столиці напряму до міжвідомчої комісії й одразу отримували посвідчення, то тепер їх спочатку треба надати командуванню Південного округу в Дніпропетровську.
— Ви подали документи централізовано, а якщо кожен боєць це робитиме окремо?
— Так, потрібні час і люди, які цим займатимуться: або воюєш, або по кабінетах папірці збираєш. Тому ми й почали допомагати. Багато з тих, хто до нас звертаються, кажуть: «У мене є довідка, що я брав участь в АТО». Але ця довідка нічого не дає. Її треба надати для отримання статусу УБД, а вже потім користуватися передбаченими законодавством пільгами.
У цій ситуації багато залежить від конкретної людини та оперативності командування в наданні необхідної документації. Зокрема це стосується секторальних наказів від штабу АТО — їх дуже довго надають. Не знаю, це некомпетентність чи байдужість, але така проблема є.
— Що з отриманням статусу УБД у добровольчих батальйонах?
— Добровольці також можуть його отримати належно. Однак є добровольчі батальйони, що не входять до систем МВС чи Міноборони і юридично є незаконними військовими формуваннями. Маю на увазі Добровольчий корпус «Правий сектор», батальйон «ОУН». Немає у законодавстві положень про такі формування, але їх потрібно якось вводити у правове поле.
І партизанський, і волонтерський, і добровольчий рухи мають бути у правовій площині. Люди, які беруть участь у захисті територіальної цілісності України, повинні отримати відповідний статус і передбачені державою пільги.
У добровольчих батальйонах, підпорядкованих державним структурам, є ще й така проблема: багато бійців оформляються не належним чином. Наприклад, узгодили для підрозділу штат 200 чи 300 осіб, а насправді в ньому 500. Бо охочих захищати країну набагато більше. Або це люди, які до служби за формальними ознаками не підходять: вік, освіта, стан здоров’я тощо.
— І що радите «позаштатникам»?
— Насамперед легалізуватися. Як? Переходити в ті підрозділи, які мають розширення штатів. Зокрема в частинах регулярної армії їх приймуть залюбки — у нас мобілізація. Також можна доводити свою участь в АТО через суд. Коли ухвалять необхідні закони, ці люди будуть першими, хто отримає статус і пільги, — заднім числом. Такий алгоритм є.
— Поговорімо про історію з одеситкою Ганною Ільющенковою, яку захищає «Січ».
— На основі цієї справи формуватиметься прецедент щодо статусу добровольців. Ганна була у складі легального батальйону «Донбас», але неналежним чином оформлена, поза штатом. До того ж, вона не військова людина, а медик. Під час виходу з Іловайська Ганна зазнала поранення, потрапила у полон, перенесла катування «ДНРівців» і допити ФСБ. Після звільнення Ганну лікували у Дніпропетровську, потім у Литві. Але литовські медики змогли кваліфікувати ушкодження Ганни як поранення, а українські — ні. І тому нині поранений медик-доброволець, нагороджений медаллю, сидить без копійки і не має коштів навіть на те, щоб надіслати документи до Дніпропетровська.
Наші юристи добиватимуться, щоб мужня жінка отримала статус учасника бойових дій з усіма наслідками, а також компенсації від Росії через Європейський суд.
— А як повинні оформлювати медиків?
— У військових підрозділах є власні медичні частини і медики там — військовослужбовці. Щоб отримати довідку про поранення, слід оформити документ про результати службового розслідування з підписами членів комісії не менш ніж із трьох осіб — двох свідків та представника командування. У батальйоні «Донбас» Ганні належно не оформили цього документа. Лікарі написали, що жінку поранено, а за яких обставин…
— Тобто поранена людина в непритомному стані повинна ще й опікуватися цією комісією… Хіба лікарям і без документів не видно за характером ушкоджень, що поранення людина зазнала в бойових умовах?
— Це видно всім. Але в законодавстві йдеться про конкретні дані: де саме, коли, за яких обставин. Щоб стояла печатка частини і відповідні підписи.
— Що, на вашу думку, держава має змінити?
— Слід систематизувати і спростити правила. Україна ніколи не стикалася з такими викликами, коли все доводиться робити на льоту. Насамперед держава мусить прописати чіткі і ясні алгоритми послідовних дій, конкретні за формою. Потрібно інструктувати людей, котрі приймають такі рішення, і постійно працювати над підвищенням їхньої кваліфікації.
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Дмитро РЕВА. Народився 1978 року в м. Нерюнгрі (Якутія, СРСР). Закінчив історичний факультет Дніпропетровського національного університету за спеціальністю «політологія» (2000). З липня 2014 року — директор ГО «Правозахисна група «Січ».
Ми в Google+