РІШЕННЯ

Країни-учасниці СНД домовились про створення балансів  та прогнозів за основними видами сільгосппродукції

Про це повідомив після засідання Міжурядової ради з питань агропромислового комплексу СНД, що відбулось у Києві, новий голова цього міждержавного органу, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. За його словами, щороку рада обиратиме певний агропромисловий напрямок і відпрацьовуватиме співпрацю по ньому. Приміром, цьогоріч вирішено попрацювати над організацією логістики та зберігання овочів і фруктів та спільних підходів до розвитку аграрної освіти та науки, що є основою з основ у агровиробництві.

Україна поділиться з країнами-сусідками досвідом зі створення оптових ринків. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

На порядку денному — овочі та фрукти

— Всі країни СНД виробляють овочів набагато більше, ніж у цілому споживають. Щоправда, значна частина продукції псується і доходить до споживачів через погані логістику та систему зберігання, — пояснив він цьогорічний вибір напрямку співпраці очільниками аграрних відомств країн СНД. — Як наслідок, наші країни імпортозалежні за цими видами агропродукції. Цей сегмент ринку піддається різкому ціновому коливанню у міжсезоння, негативно впливає на інфляцію і моментально реагує на дефіцит у разі його виникнення. Тому країни створили координаційний комітет з відстеження ситуації на оптових ринках.

«Зважаючи, що в наших країнах виробник овочів і фруктів довго думає, куди їх продати, треба мати орган, де б йому розкрили логістику — який обсяг, по якій ціні і в якому напрямку можна реалізувати. Окрім того, варто зняти фітосанітарні та ветеринарні бар’єри, — пояснив міністр аграрної політики Білорусі Михайло Русий. — Є товари, які без належного зберігання за добу-дві псуються, а отримувати дозвіл від ветслужб та інших служб на проходження агропродукції через митний кордон інколи доводиться по чотири доби», — з сумом констатував він, додавши, що у рамках Митного союзу це питання вже вирішене. Країни-члени союзу уніфікували технічні регламенти та підходи. Натомість рішення фітосанітарних служб однієї з держав-учасниць є дійсними для всіх інших, що дозволяє досить оперативно працювати і транспортувати продукцію з однієї держави в іншу. Створений так званий «зелений коридор», до якого залишилось приєднатись Україні та ще кільком країнам.

Зважаючи, що Україна стала членом Європейської ради оптових ринків, їй буде чому навчити сусідів, — зазначив голова Міжурядової ради Микола Присяжнюк. — А вони повчать нас щодо розвитку молочного і м’ясного напрямку тваринництва.

Нам гріх жалітись

— На порядку денному засідання стояло також питання з’ясування правил торгівлі цукром країнами СНД, — наголосив міністр аграрної політики та продовольства України. — Якщо у Митному союзі працюють єдині правила торгівлі, то Україна з Росією мають взаємні обмеження по низці позицій, у тому числі щодо цукру, що є стратегічно важливим продуктом для нас і має великий потенціал для розвитку, тоді як з Білоруссю цим продуктом ми вільно торгуємо. Відтак, прийнято рішення протягом грудня напрацювати відповідну угоду — меморандум країн СНД щодо єдиних правил роботи на цукровому ринку. Думаю, до грудня знайдемо порозуміння, — зазначив він, наголосивши, що конкретних домовленостей про експорт цукру в Росію на цьому засіданні не було. Адже це питання двох країн, а не країн СНД, а тому воно не ставилося на порядок денний.

На запитання журналістів, чи вирішене вже питання заборони Россільгоспнаглядом ввезення на територію сусідки продуктів харчування низки вітчизняних підприємств, Микола Присяжнюк відповів: «Звинуватити Російську Федерацію у якомусь упередженому ставленні ми не можемо. Адже підприємства не закрились, експорт не зменшився, просто їх змусили підтягнутись до певних стандартів якості. Підприємствам, які не пройшли тестування, були вказані конкретні недоліки — причини заборони і вони їх виправили чи ще виправляють. Я мав розмову з міністром сільського господарства Російської Федерації і він повідомив, що найближчим часом буде виїзд чергової комісії. Відтак, я доручив керівнику української ветслужби більш відповідально проінспектувати підприємства і надати списки тих, що відповідають міжнародним вимогам та вимогам РФ».

— А взагалі нам гріх жалітися, — підсумував Микола Присяжнюк з нотками впевненого оптимізму в голосі. — За перше півріччя наш товарообіг з Росією в сегменті агропродукції становив $1,4 млрд, що на 27% більше, порівняно з минулим півріччям. Ми проекспортували агропродукції до східної сусідки на $1,1 млрд, а імпортували звідти — лише на $320 млн.

Заступник міністра сільського господарства Російської Федерації Олександр Петриков підтвердив ці дані, зазначивши, що частка України в російському агропродовольчому експорті становить 6,5%, а в імпорті — 5,4% і, станом на 3 серпня Россільгоспнаглядом вже затверджені списки з 91 українського підприємства, продукція яких допущена на російський ринок. Це стало результатом плідних агро-політичних перемовин, переконаний він, під час яких у подальшому мають бути напрацьовані спільні правила торгівлі та контролю.

— Крім того, є успіхи і в переговорах з ЄС, — насамкінець похвалився Микола Присяжнюк, озвучивши останні результати переговорів української делегації по зоні вільної торгівлі. — Майже по всіх видах агропродукції нам збільшили квоти у 2-4 рази. Це свідчить, що для українських виробників відкривається європейський ринок. Яскравий приклад цього — за І півріччя вперше за всю історію незалежної України досягнуто позитивного балансу по імпорту-експорту сільгосппродукції з Євросоюзом.