Про складнощі й виклики під час реалізації однієї з найважливіших нині реформ «Урядовий кур’єр» говорив із віце-прем’єр-міністром — міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадієм ЗУБКО
— Нещодавно депутати Верховної Ради підтримали у другому читанні законопроект Мінрегіонбуду «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Наскільки важливе це рішення для реалізації реформи місцевого самоврядування?
— Це дуже важливий крок уперед. Країні необхідні самодостатні громади, здатні взяти на себе велику частину повноважень та фінансів від центральної влади — саме це передбачає реформа місцевого самоврядування. Закон, розроблений нашим міністерством та ухвалений 6 лютого, допоможе у об’єднанні таких громад і розподіленні повноважень. У результаті це дасть змогу збільшити ресурсну базу місцевих бюджетів.
Та ухвалення цього закону — лише одна складова комплексного процесу, який розпочався ще торік. У ньому задіяні всі гілки влади. Децентралізація — один із пріоритетів, закріплений у Коаліційній угоді й у «Стратегії-2020», розробленій командою Президента України. Фактично підготовка реформи і її реалізація розпочалися одразу після президентських виборів. Це велика командна робота.
Відтоді ми значно просунулися вперед. У грудні 2014 року було внесено зміни в Бюджетний та Податковий кодекси. Де-факто в країні відбулася фінансова децентралізація. Завдяки цьому, за попередніми розрахунками, у 2015 році місцеві бюджети отримають понад 30 мільярдів гривень, а в перспективі їх доходи зможуть зрости у два-три рази. Проте для цього всім нам потрібно буде ще добре попрацювати.
— Які ще кроки ми маємо зробити на шляху реалізації реформи?
— По-перше, це вдосконалення Бюджетного й Податкового кодексів. У результаті реформи ми маємо отримати ситуацію, коли 60% усіх податків лишатиметься на місцях. Це буде своєрідна податкова революція. Бо досі 70% коштів надходили в центр, а звідти вже розподілялися по регіонах з урахуванням держпрограм.
По-друге — ухвалити ще ряд важливих законів і внести зміни у понад 100 чинних. Міністерство вже провело титанічну законодавчу роботу. Наразі ми працюємо над новими редакціями базових для реформи законів — «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві органи виконавчої влади». Також на стадії розробки закон «Про адміністративно-територіальний устрій України».
Хочу додати, що кожен законопроект з питань місцевого самоврядування, який розробляє Мінрегіонбуд, проходить експертизу в Страсбурзі. Ми прагнемо дотримуватися європейських стандартів і рекомендацій у питанні децентралізації. Крім того, пріоритет підтримки реформи місцевого самоврядування зазначений у Плані дій Ради Європи для України на 2015—2017 роки.
Та є ще один важливий момент — кардинально реформувати всю систему державного управління, якої зараз так потребує країна, неможливо без змін до Конституції.
— Зазвичай внесення змін в Основний Закон може тривати місяцями, а то й роками. Чи намагаєтесь ви якось пришвидшити цей процес?
— Так, звісно. При Мінрегіонбуді вже почала працювати Експертна рада з питань децентралізації, місцевого самоврядування та регіональної політики. Вона займається підготовкою пропозицій щодо внесення змін в Конституцію України в частині децентралізації влади. Від цих конституційних змін залежатиме зміст всіх інших законодавчих актів, що пов’язані з цією реформою.
Крім того, Президент вже анонсував створення найближчим часом Конституційної ради у трикутнику АП — Кабмін — Верховна Рада, який спиратиметься на громадянське суспільство, на суспільний запит. На рівні цієї ради всі деталі конституційної реформи обговорюватимуть спільно з всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування й місцевими радами.
Однак зважте: уряд та Адміністрація Президента наразі вирішують архіскладне завдання — в умовах війни ми опрацьовуємо модель, від якої матимемо зиск у мирний час. Роботи ще багато. Та локомотив запущено, і його вже не зупинити.
— Які переваги отримає місцева влада після такого кардинального переформатування системи управління?
— Переваги очевидні! У першу чергу це достатня кількість фінансів на розвиток свого регіону. Це владні повноваження і найважливіші важелі управління. Якщо місцева влада зможе з розумом використати цей ресурс — громади отримають хороші дороги, впорядковані парки й сквери, нові теплі школи, лікарні й дитсадки, освітлені вулиці. А якщо не зможе — громадяни знатимуть, з кого питати.
За 23 роки вітчизняна модель централізованого управління довела свою недієздатність. Як показує практика, те, що нав’язується згори, без належного обговорення, — не працює. І важко заперечувати те, що місцеві громади краще знають власні проблеми, аніж центральна влада. Тож маємо високі шанси досить швидко побачити позитивні зрушення в країні, коли реформу завершимо.
Тому потрібно мати відправну точку. І нею має стати формування самодостатніх місцевих громад.
— Чи достатньо, на вашу думку, суспільство інформоване про переваги цієї реформи? І скільки часу має країна, щоб здійснити такий колосальний управлінський переворот?
— Скажу відверто, часу небагато. Строки проведення реформи доволі жорсткі. Наступні місцеві вибори маємо провести вже за нових об’єднаних громад. Та цей процес розпочався не вчора. Фахівці Мінрегіонбуду разом із експертами відпрацьовували ці питання на місцях з весни минулого року. Плани об’єднання ні для кого не є таємницею. Головне завдання — створити дієздатні громади.
А далі вже простіше. Такі укрупнені громади одразу отримають фінансову підтримку від держави. Це стане позитивним прикладом для решти громад, де місцеві чиновники чинили опір об’єднанню і через страх втратити посади. Лише так зрушимо з місця цей віз проблем.
Щоб це здійснити, потрібні політична воля й підтримка суспільства.
— А як би ви охарактеризували політичний клімат довкола реформи? Наскільки злагоджено працюють усі гілки влади, щоб децентралізація відбулася?
— Тему реформ у країні потрібно деполітизувати. Уряд і Адміністрація Президента проводять титанічну роботу для того, щоб в умовах війни реформувати країну. Наразі децентралізація — це передова реформ. Ми спираємося на програму Президента «Стратегія-2020» й Програму діяльності Кабінету Міністрів, в основі якої — Коаліційна угода, робимо все, аби забезпечити ефективність і безперервність реформи децентралізації. Отже, ми розраховуємо на підтримку, а не на політичні танці з електоральним бубном.
Політичним партіям, передусім партнерам по коаліції, слід припинити спекулювати на безпеці країни, обороні й питаннях децентралізації. На мій погляд, цю тему варто обговорювати всередині коаліції і вийти з консолідованим рішенням.
— Складна економічна та політична ситуація в країні, безперечно, впливає на проведення реформи. Чи можна взагалі в умовах невизначеності фактичних кордонів проводити децентралізацію?
— Не лише можна, а й украй необхідно. Лише поштовх до розвитку регіонів здатний вивести Україну з кризи. Це неодмінно потягне за собою інші зміни — фіскальні, економічні тощо.
Та ми добре розуміємо, що в нинішній ситуації не маємо права на помилку. Децентралізація стала чимось більшим за реформу. Її проведення — це вже питання збереження державності. Ми впевнені, що у майбутньому реформа забезпечить найголовніше для країни — стійкий мир.
ДОСЬЄ «УК»
Геннадій ЗУБКО. Народився 27 вересня 1967 року в Миколаєві. 1991-го закінчив НТУ «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «автоматизовані системи управління» і 2003 року — Київський інженерно-будівельний інститут за курсом «Інвестиційний та фінансовий менеджмент у будівельній індустрії». А також — Північно-Західний університет (Іллінойс, Чикаго, 2006 р.), Національний університет «Києво-Могилянська академія», Києво-Могилянську бізнес-школу за курсом «Бізнес-адміністрування» (2007 р.) і цей же виш за спеціальністю «менеджмент організацій» (2008 р.).
— Народний депутат України двох скликань. Кандидат технічних наук. Із 10 червня 2014 року — перший заступник Глави Адміністрації Президента України. 2 грудня 2014 року парламент призначив його на посаду віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Оксана ГОЛОВКО,"Урядовий кур'єр"
Ми в Google+