Кримські бібліотеки вчаться йти в ногу з часом, а їхні працівники стають містком між читачем та сучасним інформаційним світом. Нині мало просто видати книгу або порадити, що почитати, бібліотекар повинен бути менеджером, психологом, а головне, корисним людям у різних життєвих ситуаціях. Потужним поштовхом для переформатування роботи цих установ стала Міжнародна програма «Бібліоміст». Власне, завдяки проекту 80 бібліотек півострова отримали комп’ютерну техніку, їхні працівники навчалися надавати більше послуг. «УК» вирішив дізнатися, як їм працюється в новому форматі.
На допомогу громаді
Тепер до храму книги йдуть не лише погортати сторінки друкованих видань, а й скористатися послугами Інтернету. Одні знаходять тут відповіді на правові запитання, інші вчаться створювати сторінки у Фейсбуці, через які спілкуються з однодумцями, популяризують свою творчість, шукають роботу, корисні поради, літературу тощо. Так, невелика бібліотека у селі Дачному Судакського регіону, що розташувалася у кімнаті, де ледь можуть розійтися з десяток людей, перетворилася на справжню творчу майстерню і зібрала у своє коло художників, поетів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Старші люди під керівництвом завідуючої Наталії Романової вчаться бути з комп’ютером на «ти». Виходить це у них досить непогано. «Я створила у Facebook власну сторінку, де популяризую старовинні традиції кримськотатарського народу з килимарства», — розповіла пенсіонерка потомственна ткаля Ава-шерфе Якубова. А от пенсіонер Олександр Трибушний власноручно зверстав макет збірника своїх поезій. «Наявність комп’ютерної техніки робить нашу бібліотеку сучасною і корисною», — констатує він.
Дітям тут також є чим зайнятися, вони мають сторінку у Facebook, яку самі адмініструють, і навіть проводять творчі міні-конкурси. Але тягне їх сюди не лише комп’ютер. Зокрема, для них відкрили шашковий гурток, проводять турніри. «Всі книжки про шашки — на руках, кожний хоче покращити свої знання і виграти», — констатує керівниця закладу.
Подібних прикладів у кримській бібліотечній системі не бракує. Так, у Керченському регіоні з появою техніки бібліотечні працівники відкрили у 5 закладах «університети третього віку». Популярний у керчан клуб «Вікно в Америку», де вивчають англійську мову. А читання книжок для юних відвідувачів завжди супроводжується переглядом фільмів, мультиків, інтернет-подорожами.
Інтернет — не конкурент
«Коли з’явилися комп’ютери, то були побоювання, що вони витіснять книжку, — згадує директор Феодосійської ЦБС Ірина Малярчук. — Тепер можу запевнити, цікавість до видань не зникла. Адже Інтернет — це лише змога розширити пошук, але якщо людина щось вивчає поглиблено, то тут без книжки не обійтись».
Підтримують свою колегу і у Центральній дитячій бібліотеці Феодосії, де завдяки «Бібліомосту» відкрито інформаційно-дозвільний центр Ігроленд, який має шалений попит у юних відвідувачів. Герой з екрана телевізора спілкується з дитиною, реагує на її прохання, вони разом бешкетують. Також завдяки цій програмі можна займатися різними видами спорту, брати участь у змаганнях. Але, завважує директор бібліотеки Олена Степанова, подібні центри — лише засіб привабити сюди якнайбільшу кількість людей. Адже основним завданням залишається розвиток інте?ресу до читання.
На жаль, наявність сучасної техніки не розв’язує проблеми поповнення книжкового фонду. Як розповіли бібліотекарі, це відбувається переважно за рахунок дарування книжок, якісь крихти надходять за державними програмами. Тому тут уже не перший рік діє акція «Подаруй книгу своїй бібліотеці», але вона не змінить ситуацію глобально. Далеко не кожна бібліотека може похвалитися щедрістю місцевої влади щодо передплати періодичних видань.
Не забуваймо, що успішність бібліотеки залежить і від реалізації власних проектів, які теж потребують фінансування. «Ми проводимо безліч заходів, на жаль, на голому ентузіазмі, — бідкається завідуюча бібліотекою в Дачному. — Мене тішить, що цього року я змогла за підтримки селищної та Судакської райрад нагородити 9 юних читачів безкоштовним відвіданням дельфінарію. Такі речі підвищують престиж бібліотеки, і кількість її відвідувачів починає зростати».
«Завдячуючи «Бібліомосту», ми навчилися писати проекти, — розповідає директор Керченської централізованої бібліотечної системи Людмила Попова. — Буває, відправляємо по 5—6 проектів у різні фонди».
ПРЯМА МОВА
Олена ПЛАКІДА,
міністр культури АР Крим:
— Кримські бібліотеки поступово трансформуються і працюють на благо громади. Головне завдання для нас — надати відвідувачам бібліотек доступ до всіх можливих джерел інформації: періодичних видань, книжок, Всесвітньої мережі. Книга була і буде тут головною, а наявність сучасної техніки лише її підсилить і зробить бібліотеки привабливішими.
Те, що програма «Бібліоміст» добігає кінця, нас не засмучує. Адже свою місію вона виконала — задала імпульси, показала, куди рухатися, і довела, що бібліотеки, які працюють у новому форматі, є вкрай затребуваними. Наголошу, що сама по собі наявність техніки не зробить бібліотеку важливою в житті громади. Людський чинник відіграє тут головну роль. Зміни будуть там, де змінюватиметься сам керівник бібліотеки. Для цього наше відомство постійно проводить творчі майстерні, де успішні бібліотеки діляться досвідом.
Антуанетта ЛУК’ЯНЕНКО,
регіональний представник програми «Бібліоміст» у Криму:
— У Криму понад 600 бібліотек, а учасниками програми стали лише 80, які в середньому отримали по 4 комп’ютери. Можу запевнити, що допомогу отримали всі, хто щось для цього робив. Для участі у проекті треба було відповідати певним умовам. Зокрема, приміщення повинні бути в належному стані, опалюватися і охоронятися, мати можливості підключення до Всесвітньої мережі. На брак цих складових страждали найбільше сільські бібліотеки. Хоч там, де сільські голови зацікавлені в інформаційних центрах, були усунуті всі перешкоди. Проект добігає кінця. Тепер ми зможемо запропонувати лише міні-гранти, наприклад, впровадження програми вивчення англійської мови на комп’ютерах. Також триватиме навчання бібліотекарів.
Ми в Google+