АВЕРС

Нафтопровід "Одеса - Броди" нарешті використовуватимуть за прямим призначенням

Днями ВАТ "Укртранснафта" і ЗАТ "Білоруська нафтова компанія" підписали договір про надання послуг з транспортування нафти до білоруського нафтопереробного заводу у місті Мозир нафтопроводом "Одеса-Броди". Цим самим, будемо сподіватися, остаточно визначено подальшу долю та перспективи цього багатостраждального об'єкта, який політики час від часу використовували у своїх цілях, забуваючи про його головну - економічну складову. Двадцять років тому під сумнів ставилась економічна доцільність самого будівництва. Потім, коли у 2001 році воно завершилось, виникла проблема заповнення "труби" сировиною. Далі проблеми продовжували накочуватися одна за однією. Не судилося збутися планам щодо поставок по новому нафтопроводу каспійської нафти до Європи, зокрема до польського міста Полоцьк. Оскільки учасники проекту, який назвали Євро-Азіатським нафтотранспортним коридором, не знайшли необхідних фінансів на його добудову до Польщі. З 2004 року нафтопровід почали використовувати у реверсному режимі для поставок російської нафти з Бродів до Одеси, внаслідок чого деякі експерти заговорили про геополітичну поразку України. До речі, на початку лютого 2004 року на засіданні уряду, очолюваного тоді Віктором Януковичем, було одноголосно прийнято рішення про аверсне використання нафтогону, однак Кабмін змушений був дослухатися до "порад" глави держави і змінити свою позицію.

Як засвідчив подальший перебіг подій, це було лише на шкоду українській економіці. Бо російські нафтові бізнесмени діяли за принципом "обіцяти - ще не означає одружитися". Замість 9 мільйонів тонн нафти, якою вони обіцяли заповнювати нафтопровід щорічно, на практиці вийшло набагато менше. За останній квартал 2004 року (реверс запущено 29 вересня) прокачали лише один мільйон тонн нафти, протягом 2005-2006 років обсяги прокачування не перевищували п'яти мільйонів тонн. Лише у 2007 році наповнюваність "труби" становила 9 мільйонів завдяки тому, що "Укртранснафта" вдвічі знизила тарифи. У наступні роки обсяги знову впали. Російська сторона пояснювала це тим, що Україна підвищила тарифи на транзит. Насправді ж обидві країни одночасно зробили такий крок. Але, якщо українські тарифи з 25 травня минулого року зросли лише на 4,1%, то російські в середньому на 15,9%. І найсуттєвіше вони зросли саме в напрямку України - більше 30 відсотків. Таким чином для російських власників нафти її транспортування через Україну стало непривабливим. А з введенням у дію Балтійської трубопровідної системи (БТС-2), будівництво якої розпочалося у 2008 році, без наповнення може залишитися не лише "Одеса-Броди", а й "Дружба". Адже БТС-2 - це маршрут в обхід України та Білорусі.

Звинувачувати російських партнерів у якійсь підступності, якщо це станеться, немає підстав. Адже в "Енергетичній стратегії", затвердженій російським урядом наприкінці 2009 року, чітко записано, що одним з головних завдань є спрямування транзитних потоків російської нафти в обхід суміжних держав, а також створення надлишку транзитних потужностей, коли можна буде перенаправляти нафтові потоки з одного напряму на інший без шкоди для обсягів поставок. І слова тут не розходяться з ділом. Приміром, у січні-вересні 2010 року нафтопроводом "Дружба" пройшло лише 22,9 мільйона тонн нафти проти 28,9 мільйона тонн за аналогічний період 2009 року. У тому числі транзит склав 15,5 мільйона тонн проти 22,3 мільйона тонн за цей же час у 2009 році. Нафтопровід "Одеса - Броди" "прийняв" за десять місяців минулого року лише 2,8 мільйона тонн нафти.

Тому слова міністра енергетики і вугільної промисловості Юрія Бойка після підписання угоди про те, що новий маршрут транспортування нафти і для нас, і для білоруських партнерів є дуже важливим, це не просто данина дипломатичному етикету, а реальне відображення справ. Адже протягом 2011-2013 років по нафтопроводу "Одеса-Броди" щорічно транспортуватиметься до 8 мільйонів тонн нафти. Окрім того свою зацікавленість та підтримку використанню нафтопроводу в аверсному режимі висловили Азербайджан і Польща. Зокрема перша країна готова долучитися до його завантаження каспійською нафтою, а друга - посприяти в його добудові на польській території. А щодо економічної вигідності аверсу, то позитивні оцінки з цього приводу було одержано від незалежних міжнародних компаній ще у 2004 році і підтверджено висновками Міжнародного інжинірингового консорціуму у складі шведсько-фінської, німецької та грецької міжнародних компаній. Зауважимо, що висновки зроблено тоді, коли барель нафти коштував менше 40 доларів, а не під 100, як сьогодні. Тому підписання угоди можна з повним правом назвати значимою подією в економічному житті держави. Яка продиктована передусім прагматизмом, а не політикою.

До речі, використання аверсу у перспективі буде вигідним і для країн Центральної Європи, які сьогодні доставляють каспійську нафту для своїх заводів складним середземноморським шляхом.