Проведені напередодні річниці незалежності соціологічні опитування беззастережно свідчать про усталення у свідомості українців європейських цінностей та гордості за власну державність.

Так, результати липневого загальнонаціонального (крім Криму й окупованої частини Донбасу) опитування Інституту соціології показали, що більшість населення країни (67%) пишаються тим, що вони — громадяни України. Соціологи зазначають, що найбільш істотне зростання відбулося в 2005 році (з 38% у 2004-му до 53% у 2005-му) та в 2014 році (з 48% у 2013-му до 61% у 2014-му і 67% у 2015-му). Регіональні відмінності ілюструють: у Західній Україні таких громадян 80%, у Центральній — 71, на Півдні — 59, на Донбасі — 45.

Головна тенденція української громадської думки нині — визначення Європи як геополітичного вибору.

— Навіть порівняно з минулим роком, — сказав «УК» заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха, — ми більше орієнтовані на європейський вектор розвитку. І ще менше стало тих, хто дивиться у бік інтеграції з Росією в будь-якій формі: Митного, Євразійського чи іншого союзів.

Принципова зміна сталася в 2014 році

До 2013 року включно інтеграцію з Росією та Білоруссю підтримувала більшість населення. А вже у липні 2014-го картина принципово змінилася. На запитання про ставлення до вступу України до Митного союзу відповідь «радше негативно» дали 58% опитаних, «позитивно» — 24%. Решта — вагається. Цього року ставлення до інтеграції з Росією погіршилося ще відсотків на п’ять. І на 5% додалося прихильників ЄС. Отже, є консолідація щодо вибору стратегічного напрямку розвитку України, якої останні 20 років не було.

Друга тенденція — істотне покращення ставлення до НАТО. Радше позитивно ставиться 43%, а радше негативно — 34%. До 2013 року пропорції були зворотні.

За словами пана Головахи, також очевидно, що народ нині особливо цінує мир та спокій. Це ілюструють відповіді на запитання щодо протестних настроїв. Якщо в 2012 році на запитання «Що, на вашу думку, краще: терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку, миру та спокою, чи у випадках значного погіршення умов життя виходити на вулицю з протестами?» 32% населення відповідали: треба зберігати порядок, а 44% — активно протестувати, то 2014 року перших було 42%, а других — лише 36. Цього року відповідно — 46 та 33%. Люди, може, і хочуть вийти з протестами, але розуміють, що ситуація у країні дуже хитка, що один різкий крок може призвести до хаосу.

Цікаві дані про участь українців у громадському житті. На запитання про участь у волонтерській діяльності лише 29% сказали, що це не їхня справа, все має робити держава. Тобто решта якось до цієї діяльності долучалася — хтось кидав гроші у скриньку для пожертв, хтось перераховував кошти на рахунки Міноборони, хтось особисто допомагав пораненим, бійцям АТО, біженцям тощо.

— Це фантастичні дані, — вважає соціолог, — оскільки українці у попередніх опитуваннях показували себе як патерналісти, були впевнені, що всі головні питання має вирішувати держава, а не вони особисто. Нині таких — тільки 29%. Тобто більшість наших співгромадян долучалися до безкорисливої громадської діяльності. Це дуже важливий досвід для країни. Більше стало людей, які вважають себе відповідальними за життя країни, а не тільки можновладців. Водночас оцінки діяльності влади погіршилися. Бо немає покращення ситуації в країні. Але так було завжди після першого року оновлення влади. Погано те, що не довіряють судам та прокуратурі. Найнижчий рівень довіри за усі роки! Це катастрофа! І зрозуміло, що потрібні негайні й ефективні реформи цих структур.

Незалежності «так»

Схожі тенденції виявили й інші аналітичні центри. Так, результати опитування соціологічною службою Центру Разумкова в серпні 2015 року, що оприлюднив УНІАН, показали, що незалежність України підтримує 72,2% громадян. І лише 8% опитаних голосували б проти незалежності. Цей показник найвищий за час дослідження цього питання Центром з 2001 року.

Але справді незалежною державою Україну вважають лише 43% опитаних, тоді як протилежну думку мають 44,7%. Крім того дослідження показало, що тільки 36,1% респондентів вважають, що їхня родина більше отримала від здобуття Україною незалежності. Приблизно стільки ж (35,7%), дотримуються думки, що їхня родина більше втратила від здобуття незалежності. Причому позитив бачать частіше молоді люди, ніж ті, кому за 50 років.

Показові й такі цифри: 72,8% опитаних вважають День Незалежності святом, 29,3 — зазначили, що це «велике свято», 43,5 — «звичайне свято, як інші офіційні свята». Водночас 23,8% опитаних не вважають День Незалежності святом: 19,7% дають відповідь, що для них це «звичайний вихідний день», 4,1% — що «цей день повинен бути робочим».

Також переважна більшість опитаних висловили позитивне ставлення до атрибутів державності: прапора (95% дали відповідь «пишаюся ним» або «ставлюся позитивно»), до герба (93,5%), гімну (86,8%), державної мови (94,3%) та грошової одиниці (87,8%).

Насамкінець.  Отже, опитування показали, що в Україні нині активно формується згуртована нація. Водночас видно, що суспільство набагато випередило у своєму розвиткові владу. Реформи потрібні, і люди віддадуть важелі керівництва країною лише тим, хто зможе ці реформи провести з реальними результатами, а не безкінечними обіцянками.