«Намагаємося створити ефективний орган, який забезпечить збереження шляхів, комфорт і безпеку пасажирів»

Контроль за безпекою на транспорті в усі часи і в будь-якій країні світу — одне з головних завдань розвитку та функціонування інфраструктури. І Україна — не виняток, тим паче в сучасних умовах, коли на сході лунають постріли, ллється кров, гинуть люди, а наш зовсім не дружний сусід — Росія — використовує всі заходи задля гібридної війни й розхитування спокою всередині держави.

Саме завдання упередження будь-яких небезпечних ситуацій на транспорті, контролю за безпечною його роботою було покладено на нещодавно створену інституцію — Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). «УК» розпитав у його голови Михайла НОНЯКА, що вдалося зробити за короткий проміжок часу її фахівцям, які основні проблеми щодо питань безпеки на наших автомобільних і залізничних шляхах, а також на морському й річковому транспорті ще не розв’язано і які завдання стоять перед Укртрансбезпекою.

Голова Державної служби України з безпеки на транспорті Михайло НОНЯК— Пане Михайле, знаємо, що вашу службу утворили шляхом злиття кількох органів контролю за безпекою на різних видах транспорту. Сформулюйте, будь ласка, які функції покладено на вашу структуру, адже відомо, що контролем за безпекою у нашій державі майже два роки ніхто не займався?

— На сьогодні реалізовуємо державну політику в секторі безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті шляхом ліцензування певних видів господарської діяльності, видачі відповідних дозволів, а також здійснюємо контроль за пасажиро- й вантажоперевезеннями на автомобільному, залізничному, річковому і морському транспорті. Ми надаємо різні адміністративні послуги: дозволи на міжнародні вантажні й пасажирські перевезення; документи на право управління торговельними та маломірними суднами; реєстраційні суднові документи; дозволи на роботу на міжобласних і міжміських автомобільних маршрутах тощо.

Наш орган видає ліцензії на право надання різного роду транспортних послуг. У цьому питанні ми тісно співпрацюємо з, приміром, Укрзалізницею. Нам з цією установою треба бути на сторожі, адже із майже трьох тисяч фірм, які займаються навантаженням, відвантаженням і перевезенням небезпечних вантажів, ліцензували свою діяльність лише приблизно 100. Тому збагніть, яка велика небезпека існує на залізниці!

Діяльність нашого органу спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через міністра інфраструктури. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку її територіальні органи. 

Справді, контролем за безпекою на транспорті в Україні два роки майже ніхто не займався, тому що держава встановила так званий мораторій на ці дії з 2014 року. Наша служба почала працювати з 1 січня 2016 року, а повноцінний контроль стали здійснювати лише з початку квітня. Попри це, ми маємо вже певні успіхи.

— Я б сказав не певні, а добрі. За неповних чотири місяці ваша служба «заробила» для державної скарбниці 45 мільйонів гривень.

— Так, із них 20 мільйонів — це штрафи, які накладали на власників великовагових транспортних засобів, що навантажували їх понад норми, і 2 мільйони гривень — штрафи, стягнені з господарів автомобільних компаній за різні порушення. Ще близько 7 мільйонів гривень — це плата за адміністративні послуги на водному транспорті і майже 16 мільйонів гривень — плата за видачу дозвільних документів на автомобільний транспорт.

— Велика проблема для держави і пересічних людей (як платників податків) — псування наших автошляхів перевантаженими фурами. Працівники дорожніх служб не встигають їх ремонтувати. Як фахівці вашої служби борються з цим негативним явищем?

— Ми відновили дуже важливий вид контролю — габаритно-ваговий — майже в двадцяти областях. Утім, є певні проблеми: не маємо на балансі своїх вагових комплексів. Нам їх надає Укравтодор, тож працюємо в такому собі тандемі, адже за законодавством накладати штрафи за перевантаження фур має лише Укртрансбезпека. Натомість працівники Укравтодору виконують технічні функції — зважують транспортні засоби.

Цього року коштом Єврокомісії плануємо закупити понад 70 пересувних габаритно-вагових комплексів. Це будуть міні-лабораторії, які розміщатимемо на різних ділянках автошляхів.

— Це правда, що нашим трасам щороку завдають шкоди, зокрема й перевантажені фури, на 2 мільярди гривень?

— І це неповна сума збитків, бо зруйновані дороги автоматично спричиняють інші збитки — дуже збільшується кількість ДТП, автокатастроф, і, що найгірше, — гинуть люди. А ці втрати оцінити неможливо. Є непоодинокі випадки, коли на швидкості розриваються колеса, перекидається транспорт тощо. Годі й казати про інші транспортні засоби, які через перевантаження фур стають учасниками різних важких ДТП. Це велика загальнодержавна проблема, з цим неподобством потрібно наполегливо боротися.

Другий аспект — це контроль на автомобільному транспорті з перевезення пасажирів. Працівники Укртрансбезпеки в регіонах перевіряють, чи мають їхні власники дозвільні документи, ліцензії, маршрутні листи тощо. Нерідко буває, що перевізник за документами має новий комфортний автобус, а насправді використовує старий транспортний засіб, та ще й переобладнаний. Або, скажімо, перевізник має дозвіл на нерегулярні перевезення, а робить регулярні рейси. Чи ще гірше — не має дозвільних документів, тож не несе жодної відповідальності за безпеку пасажирів. Тому це також одне з пріоритетних завдань Укртрансбезпеки.

— А як справи з міждержавними перевезеннями — пасажирськими й вантажними? Невже і там є проблеми?

— У цьому секторі більш-менш порядок. Адже транспортні засоби перетинають кордон, на якому найстрогіший контроль і штрафи за порушення правил доволі високі.

За перевезення вантажу понад встановлену норму компанію-перевізника в Європі можуть оштрафувати на суму, яка призведе її до банкрутства. Як бачимо, в країнах ЄС за цю справу вже давно взялися серйозно. Тому компанії-перевізники і водії, звісно, бояться потрапити в халепу і чітко виконують норми чинного законодавства.

— А які штрафи накладають на власників наших фур за подібні порушення всередині України?

— За різні види порушень стягують різні розміри штрафів. Вони коливаються від 170 до

17 000 гривень. Хоча є й значніші, які нараховують у євро, а сплачують в національній валюті за курсом Нацбанку України. Ці платежі здійснюються за формулою, де враховується категорія дороги, якою рухається транспортний засіб, перевантаження і відстань у кілометрах від пункту відправлення до пункту призначення.

— Проте це зовсім невеликі штрафи, враховуючи, приміром, якої шкоди завдають фури нашим автошляхам.

— Справді, суми малі. За нашої активної участі готується законопроект, згідно з яким суми штрафів за такі й інші порушення збільшать удвічі, а то й утричі.

— Пане Михайле, це правда, що до 95% ринку таксі в наших містах і селищах тіньові?

— Так, проте ми намагаємося поліпшити ситуацію. Ми співпрацюємо з різними асоціаціями автоперевізників, щоб вони ліцензувалися, платили податки й спокійно працювали.

— За останні принаймні десять років в Україні занапастили річковий транспорт, який за радянських часів відігравав велику роль у переміщенні людей і вантажів. Нині русло Дніпра дуже заросло, що створює велику небезпеку для повноцінної роботи річкового транспорту. Що в цьому сенсі робить і робитиме надалі ваша служба?

— Ми здійснюємо контроль і ліцензування, надаємо послуги з реєстрації транспортних засобів на річковому й морському транспорті. Хочеш займатися перевезенням пасажирів чи небезпечних вантажів — отримай ліцензію, право плавати під державним прапором, дотримуйся правил і працюй.

Стосовно поглиблення русла Дніпра зазначу, що це питання не належить до нашої компетенції. Його треба адресувати профільним міністерствам та державним службам. Знаю, що Мінінфраструктури у цьому напрямі працює, закладають для розв’язання такої проблеми певні кошти, планують реформувати ДП «Укрводшлях», яке безпосередньо відповідає за стан внутрішніх водних шляхів.

— І все-таки відчувається, що не напрацьовано нормативно-законодавчої бази, яка значно полегшила б роботу Укртрансбезпеки у взаємодії з іншими державними інституціями?

— Так, ця база доволі недосконала. Певні законопроекти для нашої служби значно розширюють повноваження. А це вкрай важливо й необхідно. Там зокрема є пункти і про значне збільшення штрафних санкцій.

Ми робимо все, що в нашій компетенції: подаємо пропозиції для якісної зміни постанов і законів, для узгодження їх з європейськими стандартами.

Намагаємося йти в ногу з часом. Незабаром Укртрансбезпека планує запровадити онлайн-систему видачі дозвільних документів і ліцензій на ведення господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів і небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що значно спростить процедуру отримання таких документів і унеможливить непрозорі дії державних службовців. Це робитимемо для того, щоб будь-який перевізник чи ліцензіат міг побачити, на якому етапі перебуває розгляд його питання, щоб контролюючий орган у вільному доступі міг отримати інформацію про того чи того перевізника, фірму тощо.

На завершення хочу сказати, що ми намагаємося створити ефективний орган, який забезпечить збереження шляхів, комфорт і безпеку пасажирів.

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
 

ДОСЬЄ "УК"

Михайло НОНЯК. Народився 1982 року в Івано-Франківській області. У 2007-му закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. 2002-го розпочав трудову діяльність у приватному бізнесі. 2002—2006 роки — депутат Надвірнянської міської ради 4-го демократичного скликання, член бюджетної комісії. З 2009-го по 2010 рік очолював Надвірнянську районну координаційну раду політичних партій і громадських організацій. 2013—2014 рр. — учасник Революції гідності. Сотник 2-ї сотні Самооборони Майдану. З квітня 2014 року — заступник міністра доходів і зборів України. Із січня 2016-го — заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті. З квітня 2016 року — голова Державної служби України з безпеки на транспорті.