Завжди цікаво спілкуватися з професіоналами у своїй галузі, а особливо з тими, хто навчає інших. Вони мають власний погляд на різні речі, що, як здається спочатку, не впливає на професійну діяльність. Але в підсумку таки виходить, що їхнє світобачення, особлива обдарованість, як нині прийнято казати, харизма, не тільки визначають кінцевий результат, а й приваблюють до їхнього кола багатьох людей, зокрема молодих. У Черкасах одним із таких людей є професор Олег Куклін. Його прізвище вже давно чітко асоціюється з навчальним закладом, якому він віддав 30 років життя й наполегливої роботи.
— Олеже Володимировичу, не раз чув відгуки про вас як про блискучого педагога, відомого вченого. Чим ви зацікавлюєте учнів, як прищеплюєте отой потяг до знань, без якого фахівця вищого гатунку не буває? Зрештою, чи у вас самого з роками не згасає потяг до навчання, адже, досягнувши певних висот, звань, дехто думає, що досить навчатися?
— Скажу відверто: мені це не загрожує. Я просто люблю вчитися ще зі школи, яку, до речі, закінчив зі срібною медаллю. Немає нічого ліпшого, як роздобути десь працю відомого (чи не дуже) науковця, який би відкрив мені щось нове в галузі економіки та організації сфери вищої освіти. Людина, яка багато знає, вільно володіє різноманітними методами економічного аналізу, може тісно пов’язати його з практикою підприємництва. Така людина, гадаю, цікава всім, особливо молоді, яка нині вже далеко не та, якою була ще, скажімо, років із 10-15 тому.
Педагогом, як і вченим, став не одразу. Закінчивши політехнічний інститут, попрацював майстром цеху Черкаського ВО «Азот». Це багато дало в розумінні практичного застосування здобутих знань. Коли запропонували перейти на посаду майстра виробничого навчання у базовому училищі об’єднання, з цікавістю погодився. Працюючи на різних посадах, почав утілювати свої задуми в практику. Тим більше, що за 5 років, пройшовши всі кар’єрні щаблі, чітко усвідомлював кінцеву мету. Результатами реформування навчального процесу, який здійснював разом з однодумцями, стала докорінна зміна пріоритетів навчання, найголовнішим з яких є професіоналізм. Відтоді, як 1990 року був обраний директором навчального закладу, трудовий колектив обирав мене на посаду директора ще чотири рази. Люди зрозуміли, що рухатися вперед — значно краще й цікавіше, ніж тупцювати на місці. Разом провели три реорганізації навчального закладу, які перетворили його по суті на український заклад нового типу.
У науку прийшов з метою довести доцільність своїх практичних впроваджень. Кандидатська дисертація об∂рунтувала необхідність створення навчально-тренувальних фірм для підготовки майбутніх підприємців у вищих навчальних закладах. Докторська довела, що в умовах становлення економіки знань необхідно змінити економічний механізм функціонування вищої освіти та її стратегічні пріоритети розвитку.
Захистити першу дисертацію в 40 років, а другу в 50 — складно. Але довів і в Академії педагогічних наук, а потім і в Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана, що я не випадкова людина в науці.
— Чим же відрізняється нинішній Черкаський державний бізнес-коледж від того училища, куди ви прийшли працювати майстром? Зрештою, чим відрізняється він від інших подібних закладів?
— По-перше, маючи за плечима 50-річну історію, заклад став одним із найбільших і відомих навчальних закладів у центральній Україні. Цього вдається досягти завдяки постійному прагненню всього колективу вдосконалюватися. У нас вчаться всі — і студенти, й викладачі. Реорганізації й полягали зокрема в тому, аби зміцнити кадровий потенціал, знайти та виховати людей захоплених, яким до душі робота зі студентами, які самі є професіоналами у високому розумінні цього слова. До 2000 року фактично був сформований колектив однодумців. Нині у нас працює 83 штатних викладачі, десять із них — кандидати й доктори наук, 19 — колишні випускники бізнес-коледжу, 9 — мої студенти, в яких викладав на фізико-математичному, економічному факультетах та в інституті української філології та журналістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Половина викладачів уже має кваліфікацію спеціаліста вищої категорії, їхній середній вік — 39 років.
Ще одна відмінність — матеріально-технічна база та умови проведення навчально-виховного процесу. Зароблені гроші вкладаємо в бізнес-коледж. У 2011 році завершили капітальний ремонт центрального корпусу. До послуг студентів нині три навчальні корпуси, гуртожиток, студентський Інтернет-центр, безкоштовний Wi-Fi на всій території, електронна бібліотека, кафе, сучасний стадіон та два спортивних майданчики. На п’ятьох студентів — один персональний комп’ютер, кожен третій навчальний кабінет — мультимедійний, кожна кімната гуртожитку приєднана до мережі Інтернет.
Не можна скидати з рахунку й таку нашу особливість, як унікальна атмосфера передачі та здобуття знань між студентами та викладачами. Використовуємо відомий ефект інтеріоризації — «цінності передаються через оточення». У нас навчається майже 1300 студентів за 11 спеціальностями та напрямами підготовки на чотирьох відділеннях: економіки та підприємництва, обліку і фінансів, комп’ютерних технологій та дизайну. У 2001 році відкрито бакалаврат. Лише протягом нинішнього навчального року 25 студентів вибороли призові місця на всеукраїнських та міських предметних олімпіадах та наукових конференціях.
Ще одна важлива відмінність — оплата праці. Наприклад, викладачів забезпечуємо власними ноутбуками, їхня заробітна плата перевищує показники будь-якого з університетів в області. Разом із тим немає «додаткової плати» за надання освітніх послуг з боку студентів та батьків. Наші викладачі ніколи не допустять цього ганебного явища. Таким чином і формується критична маса людей, які становлять нове громадянське суспільство.
Нарешті п’ята відмінність — успішне формування системи міжнародних освітніх зв’язків. Коледж першим в Україні у 1991 році започаткував співпрацю з навчальними закладами Німеччини, бере участь у проектах Корпусу миру США, здійснює стажування студентів у Франції. Відкрито регіональний Інститут підприємництва CISCO (США), реалізуються проекти за програмою імені Фулбрайта, Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). Торік встановили партнерські відносини з польськими та ірландськими колегами. Ми єдиний коледж в Україні, з яким підписав Угоду про академічне співробітництво Варшавський університет.
— На ринку праці випускники закладу конкурентоспроможні? Де вони працюють?
— Так, конкурентоспроможні. Саме тому, незважаючи на різні «кризи», в нас сталий контингент студентів, високі показники вступу, зокрема за конкурсом, прохідним балом, набором на підготовчі курси. Коледж є колективним членом Українського союзу промисловців і підприємців, об’єднання організацій роботодавців, Черкаської торгово-промислової палати, що надає можливість студентам спочатку проходити практику на підприємствах та фірмах, а потім знаходити там місце роботи. Наші випускники є власниками приватного бізнесу, найманими працівниками, державними службовцями, керівниками і топ-менеджерами підприємств та організацій. Цікавий факт: у 12 000 дипломах є моє прізвище як директора.
— Ви відомий фахівець у галузі економіки та організації вищої освіти в Україні. Тема вашої докторської дисертації стосується трансформації вищої освіти в сучасних умовах. На ваш погляд, чого бракує нашим університетам, аби на рівних конкурувати з кращими європейськими?
— У нас тривалий період не було критичного погляду на розвиток вищої освіти України. Нас тягнуть у минуле консерватизм, корупція, кумівство. Інтеграція освіти, науки та інновацій — ось наш шлях. Чітко треба визначити стратегічний план розвитку нашої галузі та кожного університету. Потрібні спільна робота колективів навчальних закладів на рівні регіону, підтримка з боку бізнесу та держави. Головне — бажання змінити наявну систему вищої освіти та впевненість у досягненні мети. Стверджую це як університетський професор, який з 2001 року викладає у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Я особисто вірю: українські університети можуть бути одними з найкращих у світі.
— З ваших відповідей може скластися враження, що ви такий собі «засушений» науковець, якого, окрім науки та коледжу, більше нічого не цікавить…
— (Сміється.) Хоча я єдиний в Україні директор коледжу — професор, доктор економічних наук, це зовсім не так. З дружиною познайомився, коли разом навчалися в Ризі, разом уже 34 роки, вона займалася бізнесом. Діти — син та донька — народилися в Черкасах, обоє з відзнакою закінчили кафедру міжнародних фінансів Київського університету ім. Т. Шевченка, нині працюють за кордоном. Вже давно самостійні люди. Мої захоплення — це наука, література та спорт.
Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олег КУКЛІН. Народився 1961 року в м. Шяуляї Литовської
РСР. Закінчив Ризький політехнічний інститут. За першим
фахом — інженер-механік. Працював майстром Черкаського ВО «Азот», викладачем
СПТУ №
Ми в Google+