ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

Міністерство фінансів запропонувало механізм боротьби з контрабандою

Міністерство фінансів розробило законопроект про посилення контролю за обігом товарів іноземного виробництва. Документ спрямований на боротьбу з контрабандою. А оскільки переважна кількість товарів, які завозяться в Україну нелегально, реалізуються кінцевому споживачу за готівку здебільшого фізичними особами — платниками єдиного податку, то пропонується зобов’язати таких продавців застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).

Пройшло перше обговорення законопроекту. І після зустрічі з фахівцями міністерства більшість присутніх на заході представників об’єднань підприємців і податкових консультантів висловилися проти цього документа. Вони вважають норму щодо обов’язкового застосування РРО платниками єдиного податку невмотивованою. Адже такі платники працюють переважно на ринку, де немає умов для нормального функціонування касових апаратів. Крім того, підприємці змушені будуть вести бухгалтерський облік, тобто наймати відповідних спеціалістів. А це додаткові витрати.

Такі заяви прокоментував «Урядовому кур’єру» директор департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Мінфіну Микола Чмерук. За його словами, нині міністерство за дорученням уряду опрацьовує законопроект з громадськими організаціями. Планується наступне обговорення, яке пройде за участю інших представників бізнес-кола. Під час першої зустрічі-діалогу всі підприємці погоджувалися з тим, що з контрабандою потрібно боротися, але запропонований міністерством механізм не схвалили. Водночас вони не озвучили й свого варіанту розв’язання проблеми. Лише зауважували, що потрібно підготувати більш системний документ, а саму проблему вбачають у роботі митниці, через яку йде «сірий» імпорт. Тобто, констатував Микола Чмерук, узгодженої позиції з цього питання поки що немає. 

    

«Сірому» імпорту оголосять війну. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ 

Бізнес проти посилення контролю

Заяви підприємців не дивують завідувача відділу податків і зборів Асоціації платників податків України Валентину Проніну. У своєму коментарі для «УК» вона зауважила: природно, що бізнес висловлюється проти законопроекту, адже пропонується посилити фіскальний контроль. І підприємці повинні будуть придбати додаткове обладнання (в середньому касовий апарат коштує 1500 гривень). Звісно, без РРО працювати легше: не потрібно щодня звітувати, а також платити штрафи в разі продажу товарів без застосування РРО.

Одна річ, коли підприємець торгує і записує виручку в книгу доходів та витрат, але його чесність важко проконтролювати, каже вона. Інша річ, коли за допомогою касового апарата фіксується кожна операція. Тому позиція Мінфіну зрозуміла: потрібно боротися із «сірим» імпортом. Позитивні моменти законопроекту — уряд намагається захистити власного товаровиробника, перекривши контрабандні канали. Щоправда, виключно заходами, передбаченими в законопроекті, відновити виробництво в країні не вдасться. Але в поєднанні з іншими заходами вони будуть корисними. Тому Асоціація платників податків підтримує законопроект як один з методів боротьби з контрабандою, констатувала В. Проніна. 

Вона звернула увагу на те, що подібний законопроект подавався у парламент у листопаді минулого року. Втім, у ньому обов’язкове застосування РРО стосувалося меншого переліку імпортних високоліквідних і високорентабельних товарів. Новий законопроект також зобов’язує застосовувати касові апарати підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (платники податків першої—третьої груп) і сплачують єдиний податок. Але йдеться лише про тих, хто продає, наприклад, імпортну побутову та комп’ютерну техніку, ювелірні вироби (високорентабельні товари), а не канцелярське приладдя. Водночас, використовуючи РРО, вони залишатимуться на спрощеній системі оподаткування. Це свого роду компроміс, бо нині з РРО працюють підприємці, які платять податки на загальній основі. 

Ті, хто продає імпортні високорентабельні товари на ринку (наприклад, хутро, побутову техніку тощо), де немає умов для підключення касових апаратів до електричної мережі, можуть використовувати мобільні касові апарати, каже експерт.

Що стосується звітності, то, за словами В. Проніної, йдеться не про класичний бухгалтерський, а додатковий облік. Тобто спеціально наймати бухгалтера не потрібно. Щоденні звіти може роздруковувати касир чи продавець, який нестиме відповідальність за правильність відображення всіх операцій на касовому апараті. Нині, якщо РРО не підключений до електронної системи передачі даних про готівкові операції на податкові сервери, то потрібно щодня роздруковувати звіти з касових апаратів, зберігати їх і щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, подавати в податкову інспекцію звіт про використання РРО та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Завідувач відділу податків і зборів Асоціації платників податків України нагадала, що відповідно до  внесених змін до п. 7

ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з 1 січня 2013 року подання звітності про використання РРО до органів державної податкової служби в електронному вигляді стало обов’язковим для суб’єктів господарювання. А це вимагає придбання додаткових модемів або спеціальних касових апаратів. З 1 липня 2013 року до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за неподання до податкових органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, у електронному вигляді застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень).

Ще однією причиною, яка викликає супротив підприємців, В. Проніна назвала те, що за порушення правил використання РРО передбачені штрафи. Наприклад, за виявлені контролерами факти продажу товарів без  роздрукування касового чека до підприємця застосовуються такі штрафи: за порушення, вчинене вперше, — 1 гривня; вчинене вдруге — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі такої вартості.

КОМПЕТЕНТНО

Володимир КОТЕНКО,
керівник податково-юридичної практики в України
ТОВ «Ернст енд Янг»:

 — Законопроектом пропонується вести облік не лише доходів від продажу товарів іноземного виробництва, а й витрат на їхнє придбання. Підприємців — платників податків першої—третьої груп зобов’яжуть застосовувати РРО. Мета документа — протидіяти нелегальному ввезенню високорентабельних товарів.

Нині офіційні імпортери та виробники скаржаться, що змушені витримувати несправедливу конкуренцію з боку тих, хто займається контрабандою і, звичайно, може пропонувати вигідніші умови придбання товарів для подальшого продажу. Тому пропозиція Мінфіну вмотивована. 

Я підтримую ідею використання розрахунково-касових апаратів якнайширшим колом платників податків, а також їх застосування у якнайширшому переліку операцій. Цей крок безумовно потрібний. Його не уникнути, якщо хочемо подолати тіньову економіку. І тих, кому нема чого приховувати, РРО лякати не повинні.

Ті, хто виступають проти обов’язкового застосування касових апаратів, розуміють, що за такої норми продаж товарів без відображення отримання готівки через РРО стає ризиковою справою. А де більше ризиків, там більша ймовірність понесення покарання. Тож зрозуміло, чому ідея Мінфіну їм не подобається. Працювати без РРО «вигідно», і основна вигода однозначно полягає не в тому, що підприємці заощадять кошти на придбанні касових апаратів.