У Верховній Раді України виникла ідея створити Міністерство Криму. На думку авторів такої ініціативи, майбутнє відомство, перш за все, займатиметься проблемами вимушених переселенців і майновими питаннями. А ще — пошуком шляхів повернення анексованого півострова до складу України. Про це йшлося під час «круглого столу», участь в якому взяли народні депутати, представники громадських організацій, органів влади та іноземні посли.

Під суспільнимконтролем

«Має бути повноцінне міністерство, з повноцінним набором фахівців, з баченням того, що сьогодні відбувається в Криму, що далі там відбуватиметься, — говорить народний депутат України Микола Катеринчук. — Це міністерство має об’єднати навколо себе тих людей, яким не байдужа доля кримчан».

Водночас, на думку народного депутата України Олександра Мочкова, було б доцільніше утворити не нове міністерство, а Національне агентство з питань Криму і тимчасово вимушено переселених осіб. Мовляв, це суттєво зменшить бюрократичні колізії.

«Створення нового органу неодмінно наштовхнеться на цілу низку проблем, і перш за все це питання розмежування компетенції з іншими міністерствами. Ми отримаємо ситуацію, коли чиновники будуть зайняті написанням нових інструкцій і положень, перерозподілом обов’язків та відповідальності», — вважає політик.

Щоправда, така пропозиція не знайшла підтримки в інших учасників дискусії, які насамперед підкреслювали, що нове відомство повинно мати досить високий статус, щоб дійсно вирішувати проблеми, а не займатися імітацією роботи.

Ідею про створення міністерства, яке б опікувалося проблемами кримчан, підтримує і віце-прем’єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. Про це під час «круглого столу» заявив заступник міністра регіонального розвитку Григорій Семчук.

«Мав бути на цьому «круглому столі» віце-прем’єр Володимир Гройсман, але він не зміг і доручив висловити його позицію. Одно значно необхідно створювати центральний орган виконавчої влади з проблематики Криму», — сказав Григорій Семчук. Пан Семчук наголосив, що треба створювати саме міністерство, а не службу або агентство.

«Фінанси йдуть через міністерства, законодавча ініціатива агентств і служб іде через міністерства. Навіть якщо агентство або службу з питань Криму буде створено, то все одно до якого міністерства його приєднувати? Тому однозначно треба створювати міністерство. Це позиція віце-прем’єра», — сказав Григорій Семчук.

А директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Дмитро Левусь запропонував, щоб нове міністерство Криму діяло під постійним громадським контролем. «Це міністерство нагадуватиме українському суспільству і всьому світові, що проблему з Кримом не вирішено», — підкреслив він.

Представник переселенців із Криму Олександр Богдан закликав, щоб до процесу формування міністерства Криму було обов’язково залучено і представників кримчан-переселенців.

Для зміцненняповноваженьпотрібні кошти

В Адміністрації Президента України вважають, що створити Міністерство Криму можливо лише наступного року. «Щодо вирішення цього питання зараз: суто технічно для того, щоб створити міністерство, треба його фінансувати. Для фінансування міністерства, я так розумію, у бюджеті коштів немає, про це ніхто не говорить. Для того щоб внести зміни до бюджету, треба внести зміни до закону про держ бюджет — це робота Верховної Ради. Такого законопроекту немає», — заявила керівник управління з регіональної, кадрової політики і з питань тимчасово окупованої території Адміністрації Президента України Інна Онищенко.

За словами Інни Онищенко, поки що можна створити в уряді тимчасову структуру, яка координуватиме роботу з переселенцями. «Зараз питання переселенців, питання Криму повинні вирішуватися тими організаційними механізмами, які є в уряді   і в Адміністрації Президента. Я думаю, що найпростіший спосіб вирішення цього питання — створити в Кабміні структуру, яка б здійснювала координацію, найпевніше, під егідою віце-прем’єра», — сказала вона.

Присутній на «круглому столі» Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Молдова Іон Стевіле своєю чергою розповів про досвід, який його країна здобула при вирішенні питання з Придністров’ям. За його словами, з 1992 року на різних етапах створювали три різні структури, які займалися цією проблематикою. Спочатку була комісія, потім міністерство, зараз працює бюро. Всі ці структури створювали у складі державної канцелярії при уряді Республіки Молдова.

Пан посол розповів, що близько десяти років працювала міжвідомча комісія з координації державної політики у східних районах Республіки Молдова і районах, розташованих на лівому березі Дністра. У ній постійно працювало 5—6 співробітників, а різні міністерства делегували туди своїх фахівців. Пізніше сформували Міністерство реінтеграції, де штат збільшився вже до 15 осіб, а з часом його перетворили на Бюро з реінтеграції. У ньому 25 постійних співробітників. І очолює це Бюро віце-прем’єр з питань реінтеграції.

За словами Іона Стевіле, співробітники цих структур були постійними політичними представниками в переговорному процесі з політичного врегулювання придністровської проблеми. У такій ролі вони зустрічалися на регулярній основі з аналогічним представником з Придністров’я.

До того ж ці структури, як правило, очолювали вихідці з Придністров’я. Наприклад, перший голова комісії був прокурором у Придністров’ї. Нинішній віце-прем’єр-міністр теж є вихідцем із цієї території.

Учасники «круглого столу» в резолюції підтримали ідею створення окремого міністерства та рекомендували урядові розробити Державну стратегію повернення Криму. А також вирішили ініціювати розробку та сприяти внесенню на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо обов’язковості утворення Міністерства Криму України.