Частина областей України вже у першому кварталі 2013 року повністю вичерпала річний ліміт закладених у місцеві бюджети компенсацій на перевезення пільговиків залізничним транспортом. Приміром, у бюджеті Луганської області на рік заплановано 993,2 тисячі гривень, а за перші три місяці надано послуг з перевезення пільговиків на 1,4 мільйона, у Вінницькій — 5,7 тисячі, послуг отримано на 397,4 тисячі гривень.
Та чи не найгірша ситуація в Києві, де спершу зовсім не передбачили компенсацію за пільгові перевезення на 2013 рік. Натомість у першому кварталі пільг використали на 8,4 мільйона гривень. Загалом у першому кварталі 2013 року залізницями України надано таких послуг на суму 84,3 мільйона гривень, тоді як на весь нинішній рік для компенсацій за пільгові перевезення у місцевих бюджетах закладено лише трохи більше 150 мільйонів. Картина вимальовується зовсім сумна, якщо врахувати, що за перший квартал перевізнику компенсовано лише 35,8 мільйона, що становить 42,5% від сум наданих послуг.
Залізничники підрахували, що за таких умов уже в другому півріччі виникне дисбаланс між реальними витратами перевізника і фінансовою спроможністю областей розрахуватися за ці отримані послуги. Автори песимістичного прогнозу як у воду дивилися. Заборгованість облдержадміністрацій за перевезення пільгових категорій пасажирів у приміському сполученні із січня по червень 2013 року зросла до 85,2 мільйона гривень. Надавши послуги на 159,5 мільйона, компенсацій отримали лише 74,3 мільйона, або 46,6%.
Найбільша заборгованість у мегаполісів: Києва і Київської області, Харкова та Харківської області. За результатами 6 місяців 2013 року лише Південно–Західна залізниця недоотримала 25,4 мільйона гривень, перевізши пільговиків на понад 40 мільйонів. Харків’янам надали послуг на 22 мільйони, а відшкодували Південній залізниці менше шести мільйонів. Рівень розрахунків із Донецькою та Одеською залізницями становить відповідно 45,5 та 67,6%...
Склалося так, що жодна з областей не розрахувалася повністю. Найкраща ситуація у Чернівецькій області, де компенсація становить 97%. У списку більш-менш добросовісних платників ще чотири області. Однак це скоріше виняток, а не правило. У 2012 році області отримали послуг з перевезення пільговиків на 367,7 мільйона гривень, а компенсували лише 175 мільйонів. У 2011 році витрати залізниць у 2,5 раза перевищили компенсації, у 2010-му — у 2,7.
Наполягання Укрзалізниці на збільшенні сум досі ні до чого не привели.
До того ж місцеві органи влади виплачують закладені у бюджетах кошти на компенсацію частинами, «розтягнувши» їх на рік, тоді як перевізнику потрібно щодня знаходити фінансові можливості для виконання соціальних зобов’язань, ремонту і оновлення рухомого складу, покращення якості обслуговування пасажирів, забезпечення прав пільгових категорій громадян на безкоштовний проїзд.
Тож не дивно, що збитки перевізника від пасажирських перевезень, які традиційно відшкодовуються за рахунок перехресного субсидування, за останні п’ять з половиною років (з 2008-го по 2013-й) становлять 35 мільярдів гривень. Це сума рівнозначна закупівлі більш ніж 140 нових сучасних швидкісних поїздів. За умови державної дотації за пільговиків ці кошти могли б спрямувати на довгострокові капітальні вкладення, в першу чергу в пасажирські перевезення. А якби ще й виконувалися щорічні норми закупівлі нового пасажирського рухомого складу, як це передбачено Законом «Про залізничний транспорт» (як мінімум 200—300 вагонів), пасажири реально відчули б поліпшення якості перевезень.
70% пасажирів, перевезених у приміському сполученні, — пільговики.
Ми в Google+