З 11 листопада Міністерство соціальної політики перейшло на новий режим роботи, основою якого є надання максимальної допомоги людям, котрі в першу чергу потребують підтримки. Фахівці міністерства розробили пакет першочергових дій з посилення соціального захисту населення за напрямками, які є найбільш чутливими для українців, — сфера зайнятості, подолання заборгованості із заробітної плати, своєчасність і правильність нарахування соціальних виплат та надання соціальних послуг.

Зокрема, пакет у сфері зайнятості передбачає кілька дієвих заходів. По-перше, додаткові механізми стимулювання працевлаштування матерів, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, у тому числі на умовах дистанційної зайнятості, зазначила міністр соціальної політики України Наталія Королевська під час презентації антикризового пакета у сфері зайнятості та погашення заборгованості із зарплати. По-друге, надання права отримати ваучер на перенавчання батьків, які виховують дитину до трьох років, а також звільнених у запас військовослужбовців. По-третє, пільгове кредитування малого бізнесу, який створює нові робочі місця. По-четверте, надання дотацій роботодавцям, котрі створюють нові робочі місця для молоді.

Держава прагне повністю захищати працюючу людину. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Держава прагне повністю захищати працюючу людину. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Друга складова стимулюючого пакета — заходи зі скорочення боргів із зарплат. Цей пакет передбачає реалізацію кількох кроків, серед яких — затвердження урядом окремої постанови про заходи щодо погашення заборгованості. Проект постанови передбачає вдосконалення чинного законодавства, яке регулює питання погашення боргів. Це підвищення платіжної дисципліни на підприємствах усіх форм власності; виявлення та усунення причин несвоєчасної виплати зарплати; активізація роботи центральних органів виконавчої влади (Держпраці, Міндоходів та Пенсійного фонду); посилення контролю за своєчасною виплатою заробітної плати. А також розробка механізму задоволення вимог працівників у разі платоспроможності роботодавця за страховим принципом. Такий проект закону вже розроблено, він перебуває на узгодженні в Кабміні.

— Об’єднання Державної служби зайнятості з Державною інспекцією праці та створення Державної служби України з питань роботи і зайнятості — додатковий інструмент, який дасть нам можливість краще захистити трудові права працюючих громадян, — додає Наталія Королевська. — Головне завдання, яке ми ставимо перед цією службою, — ефективний захист не тільки безробітних, чим займається служба зайнятості, а насамперед кожного працюючого на всіх етапах його трудової діяльності. Сьогодні працююча людина може захистити і відстояти свої права або самостійно, або, в кращому разі, якщо на підприємстві є активні профспілкові організації. Нині ж ми пропонуємо інструмент, завдяки якому весь процес, починаючи з прийому на роботу і закінчуючи завершенням трудових відносин, буде повністю під контролем держави.

Щодо третьої складової — посилення соціального захисту, — то тут ідеться про вдосконалення механізму контролю за своєчасністю і правильністю соціальних виплат і надання соціальних послуг.

— На жаль, сьогодні в державі не існує інструменту, який дає можливість проконтролювати адресність, своєчасність і суму виплат, яка належить людині. Функція є, а якісного інструменту її реалізації немає. Тож для вирішення цього завдання ми пропонуємо створити Інспекцію із соціального захисту населення, — переконує міністр. — Оскільки ми отримуємо безліч звернень від людей, які зводяться до того, що послуга на папері надана, а її якість не стандартизована і не відповідає очікуванням людини. З одного боку, «галочка» поставлена, а з іншого — людина не отримала того, на що розраховувала.

Інспекція моніторитиме і контролюватиме роботу всіх соціальних служб. Тобто це такий внутрішній контролінг соціальної сфери. Щоб кожна соціальна гривня дійшла до адресата і щоб її отримували ті, хто справді має на неї право.

ТОЧКА ЗОРУ

Василь КОСТРИЦЯ,
незалежний експерт:

— З огляду на майбутню євроінтеграцію України і незалежно від того, відбудеться підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі у листопаді чи пізніше, ми маємо чіткі орієнтири і стандарти Європейського Союзу, до яких прагнемо. Всі три представлені Мінсоцполітики пакети тісно пов’язані з тими стандартами Євросоюзу, до яких прагнуть країни, які підписали угоду про асоціацію. Зокрема, це соціальні індикатори — заробітна плата, соцвиплати, рівень зайнятості. Серед найважливіших напрямків стратегії Європейського Союзу — те, що до 2020 року рівень зайнятості населення у віці 25–64 роки має становити 75%.

І ті заходи, як законодавчі, так і нормативні, які пропонуються сьогодні, також спрямовані на забезпечення стабільною зайнятістю якомога більшої кількості людей, на створення умов і заохочень для організації малого та середнього бізнесу тощо. Дуже важливе питання, яке, можливо, нарешті вирішиться, — це погашення заборгованості із зарплати. На жаль, ця проблема існує в Україні ще з 1995 року.

Ольга ПІЩУЛІНА,
заввідділом соціальної політики
Національного інституту стратегічних досліджень
при Президентові України:

— Запропонований пакет антикризових ініціатив зараз на часі і потрібний державі. Адже склалась неприпустима ситуація, коли кошти соціального спрямування, повністю профінансовані на державному рівні, не доходять до кінцевого отримувача. Таке явище потребує ретельної уваги та жорсткого реагування як з боку міністерства, так і місцевих державних органів виконавчої влади.

Наскільки ми розуміємо, вже цього тижня заплановано контрольні візити до регіонів, щоб перевірити якість надання соціальних послуг, вчасність соціальних виплат і з’ясувати причини затримок заробітної плати. Тож, сподіваємось, цей пакет буде ефективним.