МАРШРУТИ

Туристи не оминуть «раю земного» та підземелля заводу шампанських вин 

Чим насамперед може привабити туристів Донеччина? На це запитання гості області відповідають своїм запитанням: чому в краю вугілля та металу майже не розвинений промисловий туризм? А й справді: хіба б не шикувалися туристи на екскурсію в підземні виробки місцевої вугільної шахти? Так само, мабуть, не було б відбою від охочих побувати в музеї промисловості. Ще кілька років тому побільшало сподівань, що під час підготовки до Євро-2012 регіон обов’язково використає свою індустріальну родзинку. Втім, ці наміри здебільшого так і залишися на папері. Отож улітку Донеччина запропонує гостям та учасникам чемпіонату Європи туристичні маршрути, що, навпаки, ведуть якнайдалі від промислового виробництва, — в історичні місця та природні заповідники.

Не Святими горами єдиними

У Польщі, як відомо, офіційним брендом Євро-2012 обрали музику Шопена. У Донецькій області з подібними намірами вирішили використати творчу спадщину геніального земляка Сергія Прокоф’єва. Приміром, один із туристичних маршрутів пролягає на малу батьківщину композитора — в село Красне Красноармійського району, де завчасно відреставрували музей, підготувавали інші об’єкти та програму, що будь-кого переконають: промисловий край водночас має й багатющі культурно-мистецькі традиції. А ще в регіоні чимало унікальних історичних і водночас мальовничих місць. Один із таких, поза сумнівом, — Святогір’я.

Лісиста й гориста «Донецька Швейцарія» на півночі області докорінно відрізняється від степової території області. «Рай земний» — так назвала це місце імператриця Катерина ІІ, яка в 1790 році подарувала князеві Потьомкіну Таврійському Святогірську обитель. Це справді чарівне місце на березі Сіверського Дінця, який петляє поміж високих крейдяних круч, що зеленіють дібровами та виблискують позолотою бань храмів. Туристів приваблює не тільки мальовнича природа, а й історичне минуле. Адже Донець у цих місцях, свідчать дослідники, колись бачив князя Ігоря. У цих краях навесні 1185 року відбувалися події, відомі зі «Слова про Ігорів похід». Бачив дружини князя, схоже, й Святогірський монастир — нині Свято-Успенська Святогірська лавра. Колоритним об’єктом тут цілком справедливо вважають і 22-метрову бетонну скульптуру Артема на крейдяній горі (робота скульптора Івана Кавалерідзе в кубічному стилі, встановлена у 1927 році).

Втім, певна річ, не Святими горами єдиними привабливий край для туристів. Адже в області розташовані майже сотня заповідних об’єктів та приблизно 40 пам’яток природи. Безперечно, влітку всі дороги ведуть на південь — на узбережжя Азовського моря з мілководними піщаними пляжами — в регіональний ландшафтний парк «Меотида». Та й у протилежному напрямку на туристів чекають чимало цікавих місць: Слов’янські озера карстового походження, Краснолиманський ліс з унікальним кліматом. А чого вартий заповідник «Хомутовський степ», де землю, яку споконвіку не торкався плуг, досі охороняють колоритні степові вартові — кам’яні половецькі баби (в цих місцях колись Сергій Бондарчук знімав фільм «Степ» за однойменним твором Антона Чехова). Так само, немов магнітом, притягує туристів ще один таємничий і оповитий легендами заповідник «Кам’яна Могила».

Святогірська обитель стоїть у райському місці. Фото Валерія ПАЩЕНКА

На всі смаки

В управлінні культури і туризму Донецької облдержадміністрації завчасно подбали про маршрути, завдяки яким гості краю зможуть відкрити для себе Донеччину зовсім з іншого боку. Водночас тут не забули й про виробничу складову регіону. Отож спеціальний маршрут «Соляне царство Соледара» передбачає спуск у соляну шахту, де охочі потраплять у підземний тунель завдовжки 120 метрів і заввишки з дев’ятиповерхівку. Також туристи побувають у спелеосанаторії «Соляна симфонія» і в підземній соляній православній церкві на глибині 300 метрів однієї з шахт «Артемсолі» в Соледарі. 

Без сумніву, під час екскурсії до соляної шахти вболівальників має зацікавити й те, що глибоко під землею можна поганяти футбольний м’яч на спеціально обладнаному для цього майданчику. А ось під час відвідин Артемівського заводу шампанських вин про м’яч краще забути. У цехах підземного виробництва, розташованого в гіпсових штольнях, можна не тільки ознайомитися з процесом приготування ігристого напою, а й продегустувати його. Тому цей маршрут ще має неофіційну назву «музичний» — на зворотному шляху починають співати навіть ті, хто слів жодної пісні не знає.

Мабуть, було б трохи дивно, аби до Євро-2012 господарі не підготували своєрідну презентацію спортивних досягнень краю. Отож маршрут «Донецьк спортивний» пропонує гостям міста відвідати стадіон «Донбас Арена» з музеєм ФК «Шахтар», РСК «Олімпійський», Палац спорту «Дружба», пам’ятник рекордсменові Сергію Бубці. А зробити своєрідну мандрівку в минуле мегаполісу дасть змогу маршрут «Юзівка-Донецьк XVIII–XXI століття»: до уваги туристів будинки родини Юза, збудовані в позаминулому столітті, готель «Великобританія» — один із найстаріших будинків міста, а також краєзнавчий музей, де зібрано чимало цікавих експонатів.

Сільський туризм в урбанізованій Донецькій області тільки починає розвиватися, хоч тут уже є кілька цікавих маршрутів. Приміром, подорож до села Прелесне Слов’янського району ознайомить з архітектурою й побутом селян Слобідської України XVII–XVIII століть. У музеї просто неба є вітряний млин, стара хата, комора, клуня тощо. А в приморському селищі Сєдове туристів має зацікавити музей уродженця тодішньої Кривої Коси Георгія Сєдова, який рівно сто років тому вирушив у подорож до Північного полюса.

Дуже популярними вважаються й маршрути екологічного туризму до заповідних територій «Крейдяна флора», «Половецький степ», «Донецький кряж», «Клебан-Бик», де на поверхню виходять закам’янілі рештки дерев з прадавніх лісів, що колись шуміли тут.

ДОВІДКА «УК»

У Донецькій області розташовано 92 заповідні об’єкти та 37 пам’яток природи. Також тут є понад 4 тисячі пам’яток археології, історії, культури та монументального мистецтва.