ФОТОРЕПОРТАЖ

Понад сто тисяч аграріїв відвідали чотириденну міжнародну виставку «Агро-2013», яка пройшла у Києві

Галина РАДІОНОВА
для «Урядового кур’єра»,
Олександр ЛЕПЕТУХА (фото),
«Урядовий кур’єр»

Попри дощ, який лив три дні поспіль, сільгоспвиробники прибували у столицю, аби прицінитись і подивитись на новинки сільськогосподарської техніки і обладнання. А їх було цього року на всі смаки: більше закордонного, ніж вітчизняного.

«Візьму на замітку цей дисковий культиватор».

— Техніки валом, а от ціни кусаються, — каже фермер Іван з Київщини (2200 га, спеціалізується на зернових). — Уже не перший рік хочемо придбати німецький зернозбиральний комбайн, але для нас він задорогий, коштує майже 3 мільйони гривень. На жаль, в Україні немає нормальних кредитних програм під 4–5%, як за кордоном. Тож щороку їздимо, щоб прицінитись і чекаємо, коли вони нарешті з’являться.

— А чому не берете комбайни, зібрані у нас, за українсько-німецьким інвестпроектом, — цікавлюсь, — адже вони коштують дешевше на 30–40%?

«Купую цього руденького».

З’ясувалося, про них фермер навіть не чув, як і про українсько-італійський трактор, який почали нещодавно складати на вітчизняному підприємстві згідно з інвестпроектом, підписаним у рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки. Але новинка його зацікавила.

Вінницькому фермерові Валентині сподобались на виставці симентальська і поліська м’ясні породи корів, які дають у середньому майже кілограм приросту на добу. Білосніжна і густа шубка останньої не залишила байдужою жінку-аграрія, і вона віддала 110 тисяч гривень, придбавши маленьке стадо з трьох теличок і бичка.

Такого 500-кілограмового велетня шкода віддавати під ніж.

Інтерес до виставки сільгоспвиробників був високим не лише тому, що на ній можна було придбати все: перепілок, курей, кроликів, свиней, кіз, корів, коней, техніку і обладнання. А ще й тому, що в її рамках можна було взяти участь у різних тематичних «круглих столах», семінарах, конференція. Зокрема із землеуст?рою і сівозмін, нових правил реєстрації прав на землю, технічної політики, генетики та селекції, ветеринарії тощо. Окремі павільйони були відведені для виноробів та представників рибництва.

Були на виставці й прості кияни, далекі від сільського господарства. Одні прийшли, аби показати дітям асфальту вживу «хрюшок» і «миньок». Інші — пофотографуватись та подивитись справжнє шоу-змагання тракторів і навантажувачів. Воно проходило під зливою і під музичний супровід німецької рок-групи «Рамштайн». Погода додавала драйву і вражень. Коли дощ трішки вщух, публіку розважали трюками хлопці з команди Workout, фіналісти телешоу «Україна має талант».

ПРЯМА МОВА

Роль України на світовому ринку зерна зростає

У рамках «Агро-2013» відбулися також два потужних форуми: зерновий та біоенергетичний. Який потенціал у цих сферах має Україна, «УК» поцікавився в експертів. 

Микола ПРИСЯЖНЮК,
міністр аграрної політики
та продовольства України:

— Продовольча проблема стає питанням номер один для світової спільноти. Адже щотри роки розрив у темпах виробництва і споживання зернових зростає на 1%. Як наслідок, за 20 років світові перехідні запаси зерна скоротилися з 81 до 70 днів, а ціна на нього за останні 5 років зросла на 60%. Ринок зерна стає більш чутливим, враховуючи вплив транснаціональних компаній.

Нині роль України у стабілізації ринку досить вагома. Адже, за висновками науковців, якщо наша країна, Росія, країни Східної Європи та Латинської Америки збільшать виробництво зерна хоча б на 15 центнерів із гектара, світ отримає додатково приблизно 150 мільйонів тонн збіжжя. Тож глобальний ринок оперуватиме 2,1 мільярда тонн зерна замість 1,8–1,9 мільярда. А зробити це можна лише за допомогою насіннєво-селекційної справи, технологічного переоснащення комбайно-тракторного парку, впровадження новітніх технологій, розвитку іригаційних систем тощо. 

Дмитро ПРИХОДЬКО,
економіст продовольчої
та сільськогосподарської організації ООН (FAO):

— За нашими очікуваннями, до 2021 року відбудуться зміни на глобальному ринку зерна. Зокрема США поступиться місцем провідного експортера пшениці Росії, яка до 26 мільйонів тонн за рік, або на 50% наростить експорт цієї культури. Щодо України, то вона, крім пшениці, нарощуватиме експорт фуражу, особливо кукурудзи. За прогнозами ФАО й Організації економічної співпраці та розвитку, Україна щороку вивозитиме за кордон 14 мільйонів тонн пшениці і 19 мільйонів тонн фуражу. Як наслідок, стане третьою за обсягами експорту фуражу після США і Канади та першою за приростом експорту пшениці на глобальному ринку. Приріст становитиме 60% (!). Роль України на глобальних ринках найближчим часом зростатиме. Вже сьогодні вона включена до міжнародної інформаційної системи AMIS, створеної країнами «великої двадцятки» (G20) для посилення прозорості і передбачуваності зернового ринку після цінових гойдалок у 2008–2009 роках. Тоді ціни на продовольчу пшеницю за кілька місяців зростали до 450 доларів за тонну і падали до 190. 

Григорій КАЛЕТНИК,
голова Комітету Верховної Ради
з питань аграрної політики та земельних відносин:

— Україна може повністю забезпечити свою енергетичну потребу завдяки альтернативним джерелам енергії, враховуючи можливості нашого земельного ресурсу і виробництва на ньому біомаси. За підрахунками науковців, біомаса з 10 мільйонів гектарів дасть змогу повністю зняти проблему імпорту нафтопродуктів. Ми можемо відмовитися від імпорту енергоносіїв, як це свого часу зробила Бразилія. Наші посівні площі у 32 мільйони гектарів дають змогу це зробити і більш впевнено дивитися у майбутнє, враховуючи світову тенденцію до подорожчання нафти і газу.