Треба їсти і запивати, а не пити і заїдати

Зазвичай ми ретельно плануємо, що смачненького приготувати до свята, а новорічного й поготів. Та яке ж застілля без алкоголю, список якого теж складаємо окремо! При цьому не слід забувати, що святкову атмосферу створюють люди, їхня культура, а не кількість випитого. На жаль, саме з культурою пиття у нас проблеми.

«Треба їсти і запивати, а не пити і заїдати, — завважує сомельє з Феодосії Руслан Фоменко. — У нас же спочатку випивають, а потім їдять. Часто бачу, коли вино смакують разом із виноградом, — це просто неприпустимо». Тому спробуємо з’ясувати, як споживати і з чим поєднувати алкогольні напої.

Чоловіча втіха

Горілка і коньяк — це те, без чого більшість чоловіків не можуть уявити святкового столу. Тож за правилами горілка повинна стояти на окремому столику разом із гострими закусками. Перед початком святкового застілля чоловіча половина суспільства може дозволити собі вживати 1–2 чарочки під добру закуску і не одну за одною, адже це вважається моветоном. Горілку треба пити потроху, маленькими ковтками, даючи їй змогу омивати всю порожнину рота.

Найкраще горілка поєднується з жирними м’ясними, м’ясо-борошняними і гострими рибними стравами: яловичина, свинина, млинці, пельмені, солянка, ікра, копчена та солона риба. Також вона чудово «уживається» з маринованими огірками, помідорами, грибами та квашеною капустою. Не рекомендують поєднувати цей напій із сиром, відварною рибою, стравами з баранини, а також із холодними і гарячими ковбасними виробами.

 Щодо коньяку — це продукт особливий, не призначений для багатолюдних і галасливих свят. «Він може слугувати окрасою життя, але лише тільки тоді, якщо це продукт високої якості, — зауважив винороб доктор технічних наук Євген Шольц-Куликов. — Гарний коньяк — це атрибут спілкування. Споживають його в малих кількостях, не більш як 20 грамів і для задоволення, із кулеподібних скляних бокалів на низькій ніжці. Похитуючи цей келих тривалий час, ви отримуєте з нього багато аромату і смакової насолоди».

До речі, гарний коньяк не обов’язково мусить бути дорогим. Є хороші й серед тих, які мають витримку не більш як 3–5 років. Обираючи цей напій, зважайте на виробника. В Україні найбільше славляться одеські, закарпатські та кримські коньяки, які мають історію. Адже їхні виробники накопичили не лише запаси коньячних спиртів, що дають їм змогу прикрашати та комбінувати смак напою, а і неоціненний досвід.

Який ви врешті-решт оберете коньяк, — справа суто індивідуальна. Але головне — не зіпсувати його смак грубою закускою. Подають його зазвичай після других страв, перед сервіровкою кави або чаю. Цей напій не заїдають. Хіба що яблуками, а краще — шоколадом. Також після коньяку можна насолодитися філіжанкою кави.

Універсальний брют

Та Новий рік любить вино. Адже воно корисне і хворій, і здоровій людині, якщо, зрозуміло, вживати його помірно. «Людина мусить дивитися на вино як на продукт, що у невеликих дозах доповнює різні продукти харчування, — пояснює Євген Шольц-Куликов. — Біле сухе може стати додатком не лише до салатів, пісного та світлого м’яса, фруктів чи цукерок, а і до гарячих супів: юшки, бульйонів з курки або іншої птиці». До речі, білі столові вина можна вживати як за підвищеної, так і за низької кислотності, оскільки воно збалансовує її.

А ось сухе червоне вино так і проситься до жирних сортів м’яса. При цьому не забувайте головне правило споживання будь-якого вина: трапезу починаємо з їжі, а потім поступово приєднуємо до неї напій.

Що стосується вибору фаворита до святкового столу, то найкраще з цим завданням впорається брют — сухе біле вино, в якому вміст цукру не перевищує 1–3%. До речі, цей напій універсальний: він поєднується абсолютно з усіма стравами.

«Для його виготовлення використовують найкраще виноградне вино, — пояснює Євген Павлович. — Важливо знати, що гірше вино, то більше в нього додають цукру, оскільки за рахунок солодкого присмаку ховають недоліки. Зауважу, що серед класичного шампанського напівсухе — найсолодше. На відміну від світлого, червоні ігристі вина гарні, коли містять цукор, але не більш як 5–8%».

Шампанське традиційно смакує із фруктами, шоколадом, смаженим мигдалем, морозивом, сиром.

Проте отримуючи насолоду від смаколиків і правильно поєднаних із ними горілкою, коньяком чи вином, не забувайте головного: в центрі святкового застілля повинні бути не алкогольні напої і велика кількість їжі, а веселощі, танці, музика, жарти, ігри.

ПРЯМА МОВА

Євген ШОЛЬЦ-КУЛИКОВ,
завідувач кафедри виноробства Кримського
агротехнологічного університету:

— Як обрати вино до святкового столу? Це питання непросте, адже в нас нема ні спеціальних журналів, ані брошур, які б виступали порадниками у виборі напою. Тому потрапляючи у відділи магазинів, де воно продається, людина розгублюється від великої кількості пропозицій.

Коли обираю вино, то, по-перше, шукаю сортові сухі та напівсухі столові вина виробників, у якості яких я впевнений і які мають багаторічну історію існування — не менш як 20—30 років. Зауважу, що сортовими вважають лише вина, вироблені переважно з одного сорту винограду: аліготе, совіньон, ркацителі, каберне, рислінг. Можливе поєднання двох сортів, наприклад мерло-каберне.

Напівсухі вина, як правило, створюють із кількох сортів винограду.

Обов’язково звертайте увагу на місце походження вина та його назву. Найкраще, коли в ньому використовується назва сорту та місце вироблення: «Аліготе Коктебель», «Рислінг Кримський», «Мерло Коблеве». Щоправда, іноді трапляється, що назва не прив’язана ні до сорту, ні до місця виготовлення. Тоді звертайте увагу на те, де і хто виробляє. Поза сумнівом, найкраще купувати напої у фірмових магазинах.

І насамкінець: відмовтесь від вина з назвами «Приморське», «Слов’янське», «Біле міцне», «Рожеве міцне», «Портвейн 777», «Десертне» тощо.

АЗИ ДЕГУСТАЦІЇ ВІД СОМЕЛЬЄ РУСЛАНА ФОМЕНКА

Перший крок — оцінювання вина на вигляд. Звертайте увагу на колір та густоту напою, яка визначається тоді, як ви похитаєте бокал з вином. Якщо продукт якісний, то стінками скляного келиха повинні стікати, як кажуть сомельє, слізки та ніжки.

Другий крок — оцінювання запаху, тобто букета вина. Спочатку ви підносите келих до носа на відстані 3–4 сантиметрів і вдихаєте аромат. Потім бокал з вином збовтуєте, щоб наситити напій киснем, бо саме тоді його аромат розкривається найбільше. Якщо вино гарне, то його букет від етапу до етапу повинен розвиватися.

Наступне — це смакова оцінка напою. Перший ковток повинен бути дуже маленьким і лише для того, щоб освіжити наші рецептори. Під час другого ковтка, який називається аерація, ви набираєте в рот трохи вина і поступово починаєте всмоктувати в себе повітря для надходження до напою кисню. У цей момент відразу відчуєте його смакові зміни. І третій ковток оцінює післясмак вина — це найсильніше відчуття. Якщо це гарне вино, то післясмак відчуватиметься довше.

Останній етап дегустації — аромат порожнього бокала. Що він триваліший та різноманітніший, то краще вино.