За результатами останнього Всеукраїнського перепису населення, на Черкащині проживають представники понад ста національностей. Українці, зрозуміло, домінуючий етнос. В області їх проживає 1 мільйон 301 тисяча (понад 90%). Далі йдуть росіяни — 75,6 тисячі осіб (5,4%). За ними за чисельністю слідують білоруси, вірмени, молдавани, євреї, цигани, поляки, азербайджанці, татари, німці, грузини, болгари та інші нечисленні народності — серби, литовці, корейці, греки, араби...
Наймонолітніший за національним складом Монастирищенський район: тут живе понад 98% українців. Природний приріст населення вносить зміни в етнічний склад регіону, зокрема через те, що в родинах з різною національністю заведено мати різну кількість дітей, бо люди намагаються зберегти свою мову і культуру. Вони почасти відкривають недільні школи, створюють громади, будують церкви, влаштовують концерти — усе це сприяє етнічному відродженню меншин.
Національне розмаїття
Етнічних груп, за даними управління юстиції, на Черкащині зареєстровано 13. Чимало національних меншин об’єдналося в громадські об’єднання, яких нині діє 57. За національним складом найбільше єврейських громад. Директор обласного благодійного єврейського фонду «Турбота поколінь — Хесед Дорот» Дмитро Співаковський під час зустрічі за круглим столом в обласній раді зауважив:
— У законі про нацменшини, ухваленому ще у 1992 році, прописано, що нацменшинами опікується Міністерство у справах національностей. Згодом цей рівень було знижено до державного комітету, потім до управління, секторів. Зрештою, ці обов’язки було покладено на кількох відповідальних осіб при управліннях, які належали то до внутрішньої політики, то до культури… Але впродовж останніх чотирьох років національними громадами в області взагалі ніхто не займався. Хоч раніше ми тісно спілкувалися, при обл?держадміністрації працювала рада національних меншин. Щорічно проводили фестивалі культури національних громад, скажімо, фестиваль національних кухонь.
Коли громада знає, що й держава підтримує прагнення розвивати національні традиції, то люди по-іншому ставляться до влади. Тобто це її авторитет. Ми мали також свої друковані видання. Нині ситуація погіршилася. Приміром, у деяких областях, як от у Вінниці, є будинки культури національних меншин. Ми ж неодноразово порушували питання про створення подібних закладів на Черкащині. Зрештою нам запропонували приміщення в мікрорайоні Дніпровський. Однак туди далеко добиратися. Та й треба вкласти багато грошей, аби облаштувати його до потреб культури.
Проживає в області і майже 10 тисяч громадян, які ідентифікують себе як поляки. Голова правління обласної громадської організації «Польський культурний центр імені Кароля Шимановського» Геннадій Ліневич нагадав, що обласна рада навіть прийняла програму, за яку вболівали й поляки Черкащини, але її так і не профінансували...
Не другорядні питання
На засіданні за круглим столом поляки, євреї, роми висловили тривогу щодо мовного закону. Як повідомила голова обласної ради Валентина Коваленко, у Верховній Раді триває підготовка проекту нового закону про розвиток і застосування мов в Україні в такому ключі: державна мова українська, але пропонують посилити всебічне сприяння розвитку мов національних меншин.
Звучали й інші назрілі питання. Так, у відповідь на запитання єврейської громади Валентина Коваленко повідомила, що справу про антисемітські лозунги, коли торік 6 квітня невідомі молодики, вдягнені у футболки з ксенофобськими закликами, спровокували бійку між учасниками мирного мітингу опозиції в Черкасах, розслідували. Уже відомий замовник і виконавець. Після призначення начальника УМВС України в Черкаській області про результати розслідування буде повідомлено.
В Умані ще не вирішено дві справи щодо нацменшин: вірмени (їх тут живе понад 400) уже сім років не можуть одержати землю під каплицю, а полякам не вдається повернути собі 500-річну церкву, де нині розташовано картинну галерею. Нова міська влада бажає вирішити це питання. Та й обласна рада, як заявив заступник її голови Василь Касян, сприятиме у наданні закладів культури для підготовки творчих колективів, а впродовж місяця обіцяє допомогти з приміщеннями для національних громад.
Усім нам потрібна злагода
Попри прорахунки та недоробки в етнічних питаннях, усі учасники круглого столу заявили, що Україна для них стала другою батьківщиною. У багатьох тут поховано батьків, у нашій країні в них народилися діти. Ніхто й ніколи не кривдив їх, не зневажав, вони ніколи не відчували агресії чи дискримінації за національною ознакою. Хоч останнім часом і відбувалося послаблення співпраці об’єднань національних меншин, та вони брали активну участь у суспільному житті — проводили фестивалі, створювали клуби тощо.
Щороку збирає численних шанувальників обласне свято національних культур «Єдина родина», в якому беруть участь близько 20 колективів і окремих виконавців, що представляють німецьку, єврейську, узбецьку, вірменську, грецьку, ромську та інші національні громади. Серед них народний аматорський багатонаціональний ансамбль «Дружба», у програмі якого не лише українські народні, але й танці народів світу та сучасні хореографічні композиції. Досить колоритний і театр народного танцю «Артанія», що відтворює різні національні постановки — грузинські, українські, російські, циганські, єврейські, іспанські, мексиканські, турецькі тощо. Цього року програму свята «Єдина родина» дещо трансформують у зв’язку з ознаменуванням 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. А у жовтні черкащани планують відзначити 200-річчя з дня народження Михайла Лермонтова — це нагода гідно представити російську громаду.
В області постійно відбуваються міжнаціональні заходи в рамках програми «Ми всі різні, але рівні».
У Спільній заяві представників національних меншин, які проживають на території області, останні заявили, що разом із владою області, представниками політичних партій, громадських і релігійних організацій, беруть на себе спільну відповідальність за ситуацію в регіоні і звертаються до всіх свідомих громадян з пропозицією долучитися до збереження миру та спокою в області. Учасники круглого столу висловили рішучий протест проти інтервенції російських військ на Кримський півострів і вимогу до всіх російських військових підрозділів негайно покинути українську землю, для окупації якої немає жодних правових засад. Представники національних меншин закликали всіх до загального примирення, відновлення злагоди і порозуміння на українській землі.
Ми в Google+