Хід реформування Збройних сил став основною темою розширеного засідання колегії вітчизняного оборонного відомства. У цьому надважливому питанні влада не має права на помилку, а всі аспекти воєнної реформи має бути ретельно розраховано та об∂рунтовано, про що й наголосив міністр оборони Степан Полторак.
Стосується це і створення системи управління, і системи навчання військовослужбовців, і способів комплектування армії (чи буде вона лише контрактною, чи контрактною із залученням резервістів, чи матиме іншу конфігурацію), і питань соціального захисту вояків.
Міністр очікує від департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міноборони та Генштабу рішучіших і наполегливіших кроків на шляху воєнної реформи та вдосконалення системи оборонного планування. З ним слід поєднати й результати консультативно-дорадчої допомоги іноземних радників та напрацювання волонтерських організацій.
Крім того, на колегії розглянуто створення Сил спеціальних операцій та опрацювання пілотного проекту з відродження та розвитку Військово-морських сил.
Степан Полторак не приховував і проблем. Основними їх причинами він вважає недостатню ефективність роботи окремих керівників Міноборони та Генштабу, зокрема неспроможність до запровадження інновацій, брак мотивації підлеглих на досягнення конкретного результату.
«Питання прогнозування та перспективного планування, запровадження системних змін у діяльності не стали пріоритетами окремих керівників, ця копітка робота підміняється перманентним моніторингом стану справ на визначеній ділянці роботи. За кожним фактом неналежного виконання обов’язків мною буде ухвалено відповідні рішення, зокрема й кадрові», — цитує слова міністра прес-служба оборонного відомства.
У цьому контексті Степан Полторак звернув увагу на своєчасне, ефективне й результативне використання наданого фінансового ресурсу для забезпечення пріоритетів Збройних сил.
Розглядалося також їх комплектування офіцерами, вдосконалення освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах. «Потрібно переглянути навчальні плани, аби більше приділити уваги практичним заняттям, бойовій підготовці. Ми маємо вчити наших офіцерів приймати рішення в реальних умовах, максимально наближених до бойових», — переконаний міністр.
Він доручив розробити зміни до законодавства, аби мати змогу максимально залучати до викладання офіцерів, які мають бойовий досвід, набутий зокрема в АТО.
А до 1 вересня на вимогу міністра ввесь викладацький склад військових вишів пройде переатестацію. «Слід очиститись від тих, які є непрофесійними та не розділяють наше прагнення до перемоги», — однозначно наголосив Степан Полторак.
Практичний крок у напрямку реального реформування — призначення понад 140 учасників АТО на посади у рамках оновлення керівного складу в структурах Міноборони та Збройних сил. На черзі також оптимізація організаційної структури апарату міністерства, відмова від структурних підрозділів з дублюючими або другорядними функціями. За даними міністра, невдовзі слід скоротити 145 посад.
Завдання директору департаменту кадрової політики, керівникам структурних підрозділів Міноборони — дуже уважно підійти до виконання цієї справи. «Ми не повинні допустити пропорційного скорочення всіх структурних підрозділів. Під час скорочення маємо використовувати принципи функціональності, корпоративності, забезпечення наступності», — вказав Степан Полторак.
Окрему увагу приділено запровадженню семи пілотних проектів з удосконалення забезпечення Збройних сил у галузі закупівель, управління державними підприємствами, речового та продовольчого забезпечення, харчування військовослужбовців, а також забезпечення їх житлом.
«Вже нормою стало проведення електронних закупівель за тиловим напрямком. За оцінкою експертів, зниження вартості за допомогою електронних державних закупівель у середньому становить понад 10—12 відсотків», — зазначив міністр оборони.
Значно поліпшено ремонт, модернізацію, закупівлю озброєння та військової техніки, інших матеріально-технічних засобів та послуг, зокрема за державним оборонним замовленням. Так з початку 2015 року відповідні зобов’язання взято на 16,9 мільярда гривень.
На озброєння прийнято дев’ять зразків озброєння та військової техніки, поставлено за державними контрактами (зокрема за торішніми договорами) понад 1200 основних зразків техніки та 571,5 мільйона одиниць боєприпасів.
Ми в Google+