Як вижити бібліотеці без книжок

Завітавши якось до читальної зали центральної міської бібліотеки міста Дніпра і запитавши «Урядовий кур’єр», з подивом дізналася, що цього року періодичних видань тут не передплачували — міська влада не надала коштів ні на газети й журнали, ні на нову літературу. Відзначила ще один прикрий факт: один читач попросив скопіювати статтю з журналу, але ксерокс не працював, як і дев’ять інших. На їх обслуговування також не було коштів.

Як постійний відвідувач таких закладів та колишній бібліотекар-бібліограф перебувала, як-то кажуть, у культурному шоці. Бо не уявляю книгозбірні без нових надходжень, а її читальних залів — без свіжої періодики. Скажете: нині інші часи, все є в інтернеті? Але ж нікому не приходить в голову казати, навіщо театри, коли є кіно, або кінотеатри, коли вдома комп’ютер, навіщо художники — є й фотоапарат! І чомусь в інших європейських країнах і книжки-газети люди читають, і бібліотеки шанують, а робота бібліотекаря — престижна. Щоправда, там публічні бібліотеки надсучасні, суціль автоматизовані. Це популярні потужні інформаційні, культурні і громадські центри.

— Вперше цього року молоді міські депутати в нас запитали: а хто ходить до бібліотек, адже в усіх є комп’ютери, — розповідає в.о. директора міської централізованої системи публічних бібліотек для дорослих Лариса Савран. — Вони в бібліотеки, як правило, вже не ходять. Ми надали їм цифри: користувачами центральної міської бібліотеки та 30 її філій є 93 тисячі городян — тобто кожен восьмий житель Дніпра, що вміє читати. У середньому це 30% школярів, 15 — студентів, 16 — пенсіонерів, 10 — тимчасово непрацюючих, 29% працюючих. Було й таке запитання: що передплачуємо для пенсіонерів, що для дітей? Таку конкретику ми почули вперше. І коли ми надали повну відповідь, вони зрозуміли, що це потрібно.

То чому грошей на нові книжки в міському гаманці не знайшлося? Коротенько історія питання така. Як і зазвичай, відповідальні бібліотекарі з відповідним запитом зверталися до міської влади ще торік. Але новообрані міські депутати тривалий час не могли зібратися на сесію, розподілити посади і ухвалити вчасно бюджет. Як наслідок, кошторис Дніпра на 2016-й затвердили лише в березні цього року. А поки вирішували організаційні питання, фінансові на сесію не вносили, користувалися тимчасовим бюджетом.

— У нас був на початку року тимчасовий кошторис, за яким передбачаються тільки видатки на заробітну плату й комунальні послуги. Отже, ми не мали права запросити кошти на комплектування нової літератури, — пояснює Лариса Василівна.— Сталося так, що коли надійшов дозвіл Кабміну, що вже можна використати гроші на передплату наступного року (за відповідною постановою уряду 2014 року бюджетним організаціям заборонялося витрачати кошти цього року на товари і послуги, які надійдуть наступного року.— Авт.), ми кошти на періодику 2016-го витратили на передплату другого півріччя 2015-го. Розраховували на те, що потім зможемо рішенням міськради перекинути невикористані фінанси — торік у нас була економія, за яку можна було б передплатити газети і журнали на 1 півріччя 2016 року. Але з огляду на те що на перших сесіях фінансові питання не розглядали, ми не змогли цього зробити. Тож зекономлені кошти повернулися до бюджету міста.

Однак і тоді, коли міські депутати Дніпра нарешті спромоглися затвердити головний фінансовий документ міста, видатки на бібліотеки в ньому були… викреслені. Та й чого ще можна було очікувати, якщо тодішній заступник міського голови на одному з міських телеканалів заявив, що бібліотеки фінансувати взагалі не потрібно! Коли бібліотекарі побачили, що видатки на міську бібліотечну систему не увійшли у кошторис першого півріччя, знову почали бити на сполох. Зверталися, зокрема, до голови постійної комісії Дніпровської міськради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Артема Хмельникова.

Бібліотекарям пообіцяли, що вже на наступній сесії міськради, на якій коригуватиметься бюджет міста за підсумками першого півріччя, передбачать фінансування книгозбірень. Пообіцяли надати не менше 1 мільйона 175 тисяч 109 гривень, які запросила міська бібліотечна мережа. В цю суму входить передплата періодичних видань на серпень-грудень поточного року (244 409 гривень) і на першу половину 2017-го (330 700 гривень), а також придбання нових книжок (600 тисяч гривень). З урахуванням того, що процес держзакупівель тривалий, останні кошти потрібні не пізніше вересня, а на передплату — ще раніше.

«Наше місто завжди славилося не тільки в Україні, а й у світі інтелектуальним потенціалом. Безперечно, важливу роль в цьому відігравали багаті ресурси міських бібліотек. Дуже хотілося б, щоб ця традиція підтримки інтелектуального та культурного розвитку жителів Дніпра шляхом безперервного комплектування бібліотечних фондів не перервалася», — написала у згаданому вище листі директор центральної міської бібліотеки.

Не інакше як дбаючи про культурний розвиток городян, міський голова Борис Філатов заявив про підготовку програми «Дніпро — культурна столиця» (ще не ухвалена). В інформаційному запиті «УК» на його ім’я ми запитали, чому ж у «культурній столиці» не фінансують бібліотеки і що саме передбачає програма міського голови стосовно підтримки культури. Відповіді не дочекались. Тож під час прес-конференції, де Борис Філатов натхненно презентував Дніпро для проведення Євробачення, запитала про бібліотеки в нього особисто. Відповідь була неочікуваною: виявилося, що очільник міста про це питання взагалі нічого не знав!

А ЯК В ОБЛАСТІ?

Якщо порахувати «середню температуру» фінансування публічних бібліотек Дніпропетровщини, поділивши загальні цифри наданих фінансів на кількість бібліотек, то на кожну читальню припадають «копійки».

Так, за офіційною інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації, на території області функціонують 673 публічні бібліотеки системи Міністерства культури, серед яких чотири бібліотеки обласного підпорядкування. Публічні бібліотеки отримують фінансування з міських, районних та обласного бюджетів. На придбання книжок для поповнення бібліотечного фонду публічних бібліотек області на 2016 рік передбачено коштів у бюджетах на загальну суму 1 мільйон 301,4 тисячі гривень, у тому числі з міських бюджетів — 609,5 тисячі, районних бюджетів 146,7 тисячі, з обласного бюджету — 545,2 тисячі.

На передплату періодичних видань у 2016 році затверджено в бюджетах кошти на загальну суму 1 мільйон 173,1 тисячі гривень, у тому числі з міських бюджетів 537,1 тисячі, районних —274,1 тисячі, з обласного — 361,9 тисячі.

Післямова. Після того, як ми повідомили міського голову про катастрофічну ситуацію з бібліотеками, бюджетна комісія міськради заслухала керівництво ЦБС для дорослих, і на останній сесії цього літа депутати Дніпра таки надали на нову літературу і періодику аж… 600 тисяч гривень (половину з того, що просили). З них бібліотека зможе витратити 300 тисяч на передплату газет і журналів лише з жовтня поточного року і на перше півріччя наступного. Інші 300 тисяч підуть на книжки. А голова постійної комісії Дніпровської міськради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Артем Хмельников зазначив, що у вересні міськрада чекатиме від бібліотекарів презентації проекту реформування бібліотечної галузі в Дніпрі.

«Сьогодні в нас на рахунках 1 мільярд 400 мільйонів гривень. Це не просто гроші, які валяються у казначействі, це гроші, розміщені на депозитах у державних банках. І ми ще заробляємо 10 мільйонів на відсотках», — розповідав днями Борис Філатов столичним журналістам. На підготовку до Євробачення-2017 місто готове витратити півмільярда гривень. А трохи більше мільйона на книжки, газети й журнали «культурній столиці» знайти не вдасться?