Нещодавно в Києві відбулася перша щорічна міжнародна конференція урядового Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest «Україна: інвестиційна гавань в часи змін». Учасників привітали Президент та Прем’єр-міністр, що підкреслювало найвищий рівень заходу. Тема виявилася дуже цікавою для багатьох фахівців у світі. Чому так сталося? Яких результатів очікуємо? На ці та інші запитання «Урядового кур’єра» відповів виконавчий директор UkraineInvest Сергій ЦІВКАЧ.

Виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач:
«Наше загальне завдання — трансформувати високий потенціал
у високий інвестиційний результат»

— Пане Сергію, це була перша міжнародна інвестиційна конференція такого рівня. Але пам’ятаю, що і раніше неодноразово проводили заходи із залучення іноземних інвесторів. Чим відрізнявся саме цей від того, що робили попередні уряди?

— Ми започаткували новий підхід. Щороку будемо проводити такий захід, де обговорюватимуть результати залучення інвестицій і плани на майбутній рік. Це як звіт держави. UkraineInvest проводитиме онлайн-аналіз інвестиційного ринку та інвестиційного клімату. Тобто це така прозора системна робота, яку бачитимуть інвестори.

— Тобто до цього робота була не дуже системною?

— Робота тривала і тривала добре, але новий час — нові виклики. Працюю на посаді керівника UkraineInvest з 23 липня 2020 року, тобто чотири місяці. За цей час ми почали активно вдосконалювати роботу, робити її ще більш системною та прозорою.

— У зв’язку з COVІD-19 конференція проходила онлайн. Як це вплинуло на активність учасників, зміст і підсумки заходу?

— Вважаю, що позитивно. Захід подивилось понад 2000 людей із 63 країн.

І рівень спілкування був якісним. Питання могли ставити під час реєстрації і трансляції. Якщо на звичайній конференції кожен промовець може відповісти на одне-два запитання, то в нашому разі це десятки запитань, які зараз відпрацьовують. Вважаю, що це ефективніша форма спілкування, бо забезпечуємо цільовий особистий підхід до кожного учасника.

Також ми змогли провести більше сесій. Це дуже важливо з точки зору змісту конференції, бо була повноцінна робота із глибоким аналітичним наповненням.

Ще один факт: тільки під час реєстрації було понад 60 запитань від інвесторів. А загалом понад сто від зацікавлених учасників.

— Під час конференції працювало багато панелей. На мій погляд, кожна була цікавою. А на ваш, яка була найцікавішою?

— Для мене цікавим був весь захід. Тому що кожна з панелей була продуманою і спрямованою на досягнення результату. Якщо йдеться про регуляторну політику, — це захист бізнесу, і цим ми посилюємо його впевненість в Україні. Якщо показуємо позитивний досвід, то популяризуємо Україну як інвестиційно привабливу державу. Мені, наприклад, не вистачило ще сесій із десять.

— Одна з панелей називалась «Як Україні стати хабом інноваційних технологій». Як би ви відповіли на це запитання для тих, хто не бачив конференцію і не брав участі в ній?

— Насправді це вже відбувається. Адже наш IT-сектор дуже потужно розвивається. У нас є такі проєкти, як «Дія» (це діджиталізація), наша країна одна з найшвидших у плані реєстрації бізнесу, в розробці «ДіяСіті», який дасть змогу утворити економічну віртуальну зону для ІТ-компаній. Тобто підсумком цієї сесії була констатація трансформації України в такий хаб, це вже відбувається.

На конференції ми говорили про наступні кроки — наприклад, як забезпечити подальший розвиток освітніх програм для людей, які працюють у цьому секторі.

— Учасники конференції підкреслювали, що попри різні ризики, в Україну вигідно інвестувати. Чому вони так вважають? І які ризики тепер найгостріші для інвестора?

— Цей набір ризиків типовий: дозвільна, судова, податкова системи, адміністрування з боку держави, монопольні зловживання, нестача робочої сили. Але що ключове?

До мене було таке запитання під час заходу: що б ви зробили одне, але дієве, аби інвестор прийшов до нас? Вважаю, що нам — і державі, і громадянам — треба усвідомити, що інвестор — це дуже поважний гість. Кажу не тільки про іноземного інвестора, а й про вітчизняного. До людини, яка вкладає кошти або майно в розвиток бізнесу, треба ставитися з великою пошаною. І зміни у цьому напрямі вже є. Триває дерегуляція бізнесу, судова реформа. Почалася реалізація ідеї створення ринку фінансового капіталу. Це те, що в Україні нині не працює належно, але має працювати.

— Тобто попри пандемію, політичну й економічну нестабільність, є сенс інвестувати в Україну? Саме це я почув на конференції.

— Так, нині є сенс! Пандемія — це медаль із двома боками. З одного — криза, з іншого — можливості. Створюються та запроваджуються зовсім інші механізми відносин. Якщо, наприклад, говорити про ланцюги постачання, то вони стають коротшими. Це стосується продуктів харчування, медичної безпеки.

Про ринок інвестицій. В Україні високі прибутки порівняно з Польщею та іншими країнами ЄС. Наприклад, якщо раніше в Польщі інвестор вкладав кошти, то отримував їх назад за 5—6 років. А тепер цей термін становить 10—12 років. Але в Україні термін значно менший, тобто в нас є перевага, нею треба користуватися, і тут дуже важлива робота з регіонами. Вони повинні бути здатними ефективно працювати з інвесторами. Це означає, що вони повинні супроводжувати інвестора від А до Я, тобто допомогти отримати землю, провести комунікації, вирішити всі питання з дозвільними процедурами.

Дуже важливо забезпечити вертикальну координацію, тобто центр — регіони у плані супроводу інвестора. Якщо нині інвестор у Києві розмовляє з центральними органами виконавчої влади, йому надають підтримку, а потім він переходить у регіони, і там не зовсім розуміють, чому його підтримувати, якщо його підприємство запрацює тільки через два роки, — це треба змінювати! Тому що нам потрібно думати довгостроково. Інвестор — це довгострокове планування.

— Ви заговорили про регіони як про дуже важливу частину довгострокової стратегії. А які регіони найактивніші в залученні прямих іноземних інвестицій? І чому саме там будують інвестиційні мости, а в інших — ні?

— Ми проаналізували ситуацію в Україні. Вона така: понад 60% компаній з іноземними інвестиціями зареєстровано у Києві, а реалізуються в регіонах. Чому саме так? У столиці є центральні офіси держустанов, банків тощо. Тому інвестори реєструються саме тут, заводять кошти, а вже потім ці кошти йдуть у регіони. За показником розподілу капіталу дуже важко сказати, де саме вони реалізуються. А в регіонах уже напевне знають, які підприємства створюють і за які кошти.

Найбільш активні регіони із залучення інвестицій — Львів, Одеса, Дніпро. Чому так? Думаю, що тут кілька чинників, і в кожного вони свої. Одеса — це, звичайно, великий логістичний центр. Львів — наближеність до Європи й туристський центр. Дніпро — технологічний.

До речі, нині дуже активно розвиваються Тернопіль, Івано-Франківськ. Не можу сказати, що це тільки західний регіон чи східний, тому що дуже багато залежить від влади на місцях.

І тут ми підходимо до розуміння дуже важливого питання. Щоб наші регіони були ефективнішими у залученні інвестицій, ми не можемо виконувати за них їхню роботу. Можемо тільки аналізувати цей процес і допомагати їм.

Тепер працюємо над цікавим інструментом — інвестиційним рейтингом регіонів. Він буде показником для інвестора: який регіон для нього комфортніший під час заведення інвестицій. Для нас це матиме кілька переваг.

По-перше, ми відстежуватимемо стан інвестиційної привабливості кожного регіону. По-друге, показуючи інвесторові найкомфортніший регіон для діяльності, спрощуватимемо його роботу в Україні, і в нього буде менше шансів потрапити туди, де його, так би мовити, не дуже раді бачити. По-третє, знаючи, що є такий рейтинг, місцева влада повинна буде підтягувати свої показники, тому що це впливатиме на особистий рейтинг міського голови чи голови обласної державної адміністрації. Дуже важливо, що центральна влада бачитиме ефективність людей, котрих призначає. Це не буде вирішальним показником, але одним з найважливіших.

Для того, щоб забезпечити прозорість і незалежність цього процесу, ми працюватимемо з вітчизняними експертними й закордонними організаціями. У мене є мрія, щоб ми сприяли здоровій конкуренції за інвестора у всіх регіонах.

— І коли плануєте створити такий рейтинг?

— Думаю, що до середини лютого 2021 року розробимо концепцію. Після того перейдемо до її практичної реалізації.

Що робимо ще? Освітню програму для регіональних менеджерів на тему залучення інвестицій. Уже розроблено серію 5—7-хвилинних лекцій на цю тематику. До кожної теми буде додано завдання, і менеджери регіонів повинні будуть виконати його. Так започатковуємо активне спілкування з тими, хто бажає стати ефективним менеджером на місцях. Це буде адвокатування найкращих практик залучення інвестицій. Нам дуже важливо виокремлювати таких людей, знати, де працюють найпрогресивніші з них, на кого можемо покластися в той час, коли до нас приходить інвестор.

На форумі йшлося про те, що ми забезпечуватимемо роботу регіонів зі світом. Плануємо координувати взаємодію регіонів з посольствами України за кордоном, з українською діаспорою та бізнес-асоціаціями. Для цього хочемо створити систему CRM.

— Чув про це під час форуму. Розкажіть трішки детальніше про неї.

— Це платформа для спілкування регіонів, UkraineInvest, МЗС, дипустанов та інших партнерів з інвесторами. Розробляємо концепцію цієї системи. Вона працюватиме у двох напрямах. Перший. Наприклад, регіон розробив концепцію індустріального парку. Відвели землю, підключили комунікації й чекають на інвестора. За допомогою такої системи можна, заповнюючи спеціальну форму, надіслати інформацію про свої наміри. Цей запит отримують 50—60 наших партнерів. Так регіон матиме контакт із широким світом.

Чи, наприклад, зустрічаємося з канадійським інвестором, який питає: а що можете запропонувати ви? Розсилаємо інформацію в регіони і ставимо умову місцевим менеджерам: у вас 72 години на відповідь. І одразу буде зрозуміло, хто працює ефективно, а хто ні. Вважаю, що так інвестор отримає як мінімум 3—5 пропозицій. Головна особливість такого каналу комунікацій — його буде зведено до єдиного формату. Ми продумаємо форму так, щоб регіон дуже чітко уявляв, що саме від нього очікують. Це допомагатиме регіонам, які насправді бажають залучати інвесторів.

— До речі, на форумі було підписано меморандуми про співпрацю з Канадсько-українською торговою палатою та Світовим Конгресом Українців. Про що ці документи?

— Оце ми й говоримо про співпрацю, представництво інвестиційної пропозиції України. Ми розробили унікальний документ, проаналізували понад 650 інвестиційних проєктів в Україні й внесли в нього 60 відсотків, які, на наш погляд, уже готові для діалогу з інвестором.

Це наша робота з діаспорою. Вона, на мій погляд, — сила, яку не повністю використовують. Наша діаспора насправді хоче допомагати Україні. Її представники є у провідних компаніях світу. UkraineInvest працює над можливістю надавати їм статус представника UkraineInvest на pro-bonо. І багато з них бажають із нами працювати, але раніше в нас не було змоги. Тобто плануємо внести зміни в наші положення для введення посади представників на громадських засадах у всьому світі. Це будуть наші інвестиційні амбасадори.

Працюємо з діаспорою над створенням інвестиційних концепцій для регіонів, інвестиційних фондів, певних галузей, використовуючи її потенціал та досвід.

Важливо, що буде спільна з діаспорою промоція України всередині країни й за кордоном. Тобто це буде багато заходів, що сприятимуть залученню інвестицій у нашу країну.

До слова, другу конференцію планують у грудні наступного року, але перед нею проведемо чотири регіональні конференції. Це буде південь, захід, схід і північ з різними фокусами.

Також хочу повідомити, що за допомогою USAID та Ernst&Young працюємо над стратегією залучення інвестицій, а конкретно — програмою «Конкурентоспроможна економіка». Це аналіз найпривабливіших для інвестора галузей, і потім за їхньою допомогою залучатимемо інвесторів — і внутрішніх, і зовнішніх.

UkraineInvest працює над 54 проєктам на суму близько 5,3 мільярда доларів США. Це багато, але від нас залежить, що буде з цією сумою найближчими роками. Чи вона збільшиться до 10 мільярдів доларів через три — п’ять років, чи залишиться такою.

Наше домашнє завдання: інвестор має почуватися в Україні як гість у п’ятизірковому готелі. І законопроєкт №3760 надає стимул для цього. Наприклад, якщо сума інвестицій — понад 20 мільйонів євро, держава компенсує до 30% витрат. Це не пряма фінансова допомога. Це допомога на зменшення оподаткування, в’їзних мит, підведення комунікацій, спорудження інфраструктури. Тобто наше загальне завдання — трансформувати високий потенціал України у високий інвестиційний результат.

Сергій БРАГА,
«Урядовий кур’єр»