Експерт проекту USAID
«Реформа мiського теплозабезпечення»
Василь СТЕПАНЕНКО

Спецiалiсти кажуть: суми, якi доведеться сплачувати в майбутньому за послуги ЖКГ, шокують — якщо зарплати iстотно не зростуть, у чергу за субсидiями вишикуються не лише малозабезпеченi, а й тi, хто має пристойнi заробiтки. Витоки проблеми, зазначають фахiвцi, лежать у трьох площинах: прогресуючому зростаннi цiн на газ, поганому станi наших ТЕЦ, котелень та тепломереж, i в тому, що бiльшiсть будинкiв у нас — холоднi. Все це зводиться до однiєї величезної проблеми — енергозалежностi держави. Експерт проекту USAID «Реформа мiського теплозабезпечення», енерго­аудитор Василь Сте­па­ненко зауважує, що, власне, увесь свiт стурбований зростанням цiн на вуглеводнi. I навiть менш енергозалежнi країни шукають альтернативнi джерела енергiї, прагнуть значно зменшити енергоспоживання. По такому шляху, переконаний вiн, має пiти й Україна. Як саме — про це ми запитали Василя Степаненка.

Енергетична пастка

— Спочатку наведу прогнознi цифри зростання тарифiв до 2016 року, — каже Василь Степаненко. — На електроенергiю вони зростуть на 250%, на природний газ — на 260%, на теплову енергiю — на 250%. Тут основна загроза — у неспроможностi населення i бюджетiв сплачувати все бiльшi кошти.

Багато пiдприємств тепломереж уже зараз фактично фiнансовi банкрути. Проект РМТ проводив аналiз по 20 мiстах України —чи можуть пiдприємства ТКЕ взяти кредит. Виявилося, що жодне не може, оскiльки в усiх або майно в заставi, або заборгованiсть перевищує нормативний рiвень, тобто всi вони стали iнвестицiйно непривабливими. До всього, у структуру тарифiв не закладенi кошти на розвиток ТКЕ, плюс маємо зростаючi неплатежi населення... Вiдтак прогресує зниження ефективностi того, чим ми свого часу пишалися — систем централiзованого теплопостачання.

— Як же вийти з цього тупика?

— Свiту потрiбна нова економiчна модель. Про це заявив Генеральний секретар ООН Пан Гi Мун на економiчному форумi в Давосi.  Глава ООН вiдзначив, що в ХХ столiттi економiка живилася надлишком природних ресурсiв, але їх спалювання «спалює шлях до процвiтання в майбутньому». Вiн закликав iнвестувати в розвиток ефективної енергетики i у вiдновлюванi джерела енергiї.

Нещодавно Європейське спiвтовариство прийняло директиву EPBD — про енергетичну ефективнiсть будiвель. Країни ЄС також зобов’язалися, пiдтримуючи темпи зростання своїх економiк, знизити споживання енергоресурсiв на 20%.

Щоправда, в грошовому еквiвалентi на досягнення такої мети потрiбно за 15 рокiв додатково спрямувати $4,5 трлн. Адже ця мета вимагає освоїти новi технологiї та термомодернiзувати бiльшiсть iснуючих будiвель.

— Це пов’язано з тим, що у нас неправильно спроектованi будинки?

— Зараз пiд час будiвництва застосовуються новi енергозберiгаючi норми. Але бiльшiсть житла зведено в минулому столiттi, коли газ був дешевим, а от цегла i цемент — дефiцитними. Нинi втрати енергоносiя безпосередньо в таких будинках — 70-80%. У нас також застарiле обладнання на котельнях, там втрачається 2-5% газу, а подекуди й до 10%. На транспортуваннi через зношенi мережi втрачаємо 13-20% енергоресурсiв. Отже, заощадити треба на всьому ланцюгу проходження енергоносiя.

Нагадаю, що цiни на газ ростимуть упродовж двох десятилiть, а економiчна активнiсть нашої старої монопаливної системи теплопостачання у цей час безперервно падатиме. До всього, лiквiдацiя перехресного субсидіювання призведе до такого зростання цiн на електрику i газ для населення, що їх не витримає бюджет жодної родини. Це своєрiдна пастка.  Власне, економiчна модель пiдприємств ТКЕ,  народжена у епоху централiзованої економiки, давно себе вичерпала.

Як заощадити  50 мiльярдiв

— Отже, нам потрiбно, щонайменше, активно взятися хоча б за утеплення своїх осель?

— Насамперед, необхiдно розробити Нацiональну стратегiю та принципово нову систему теплопостачання, що грунтується на термомодернiзацiї будiвель. Хочу вам озвучити двi стратегiчнi мети, яких ми маємо досягти до 2025 року.

Перша. Необхiдно знизити потребу в тепловiй енергiї в системах централiзованого теплопостачання України на 65%, що призведе до покращення економiки, екологiї i нацiональної безпеки. Шлях до цього — масова термомодернiзацiя будiвель. Ми вважаємо, що ця мета технiчно досяжна та економiчно обгрунтована. Це доводять моделi, якi ми реалiзуємо в рамках проекту РМТ. Фактично за 10-15 наступних рокiв маємо утеплити практично всi будiвлi i побудувати новi системи теплопостачання.

Друга. Забезпечити диверсифiкацiю паливно-енергетичного балансу систем централiзованого теплопостачання мiст України. Потрiбно до 2025 року замiстити природний газ мiсцевими видами палива i енергiї на 80%. Багатьох моїх колег це навiть шокує. Але ми зробили схеми теплопостачання 15 мiст — у Криму, на Сходi, в центральних регiонах. I можемо з упевненiстю заявити, що жодному мiсту України для централiзованого теплопостачання не потрiбен природний газ.

Деякi країни цим шляхом пiшли ще ранiше. Наприклад, Швецiя пiд час першої енергетичної кризи 1973-78 рокiв у тепловому i паливному балансi на 93% залежала вiд iмпортних нафтопродуктiв — мазуту, газойля, газового конденсату... Шведи розробили 15-рiчну програму, за якою на змiну котельним на мазутi прийшли котельнi на бiомасi, паливних пелетах, теплових насосах, природному газi, вугiллi. А ще почали використовувати торф, скидне тепло промисловостi та мунiципалiтетiв... I зараз у структурi паливного балансу Швецiї iмпортоване вуглеводневе паливо складає менше 7%. Країна вже давно енергонезалежна. Це непогана модель i для України.

Ми також прагнемо до енергонезалежностi. У цiй справi допомога проекту USAID «Реформа мiського теплозабезпечення»  є своєчасною. Нещодавно завершили розробку проекту по «Полтаватеплокомуненерго» щодо замiщення газу альтернативними видами енергоресурсiв, насамперед бiомасою. Зауважу, що сiльськогосподарськi вiдходи деревини в Українi щорiчно перевищують за паливним еквiвалентом потреби мiст у природному газi. Ми також розробили подiбну 15-рiчну стратегiю для Запорiжжя, вона, до речi, вже прийнята мiськрадою.

— Але ж на це потрiбнi немалi кошти?

— Так. Розрахунки показують, що тiльки на теромомодернiзацiю будинкiв нам треба не менше 50 млрд євро. Тобто за 10 рокiв треба iнвестувати по 5 млрд євро. Так, це немало. Але завдяки цьому зменшиться споживання теплової енергiї до 40-50 кВт/год на 1 м2, а рiчне споживання газу — приблизно на 70% на рiк. А це — 10-12 млрд кубометрiв. Це та критична величина, яка дасть можливiсть нашiй країнi використовувати для теплопостачання мiст газ лише власного видобутку. А з урахуванням прогнозованого зростання цiн на природний газ до $800-1000 за 1 тис. м3 до 2050 року виникає для України можливiсть заощадити в платежах за iмпорт газу в наступнi 10 рокiв $50-70 млрд, що навiть трохи бiльше, нiж нам потрiбно для глобальної модернiзацiї i будiвель, i систем теплопостачання.

Iнна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ "УК"

Василь СТЕПАНЕНКО. Народився 7 грудня 1950 р. У 1975 р. закiнчив Донецький полiтехнiчний iнститут за спецiальнiстю автоматика й телемеханiка. Брав участь у створеннi низки енергосервiсних компанiй України. З 1999 року — голова правлiння енергосервiсної компанiї «Екологiчнi системи», експерт проекту USAID «Реформа мiського теплозабезпечення».