ТРАДИЦІЇ

Наш народ здавна має Календар рідної землі  

Ми обережно переступили межу тисячоліть і з надією й зацікавленістю вдивляємося у майбутнє. Мріємо про якісь знаки, прикмети, одкровення, що допоможуть зорієнтуватися на терені нового витка історії й знайти там своє місце й долю. Звертаємося до традицій інших народів і світів, щоб запозичити чужий досвід й приміряти його на себе.

Тим часом уже багато тисячоліть існує календар, який був створений на географічному терені нашої місцевості й дуже повно і гармонійно обіймає собою космічно-планетарні складові нашого буття. Виник він ще тоді, коли людина розумна не лише звернула увагу на зорі небесні, а й зрозуміла їх значення для свого життя і побуту. Тому кожній із видимих неозброєним оком зірок-планет вона присвятила певну годину, день, добу, тиждень, місяць і рік свого земного існування.

Головна роль у цьому переліку належала Сонцю, котре було основним божеством і очолило гурт планет, серед яких — Марс, Меркурій, Юпітер, Венера, Сатурн, а також Місяць. Звісно, вони називалися тоді по-іншому й несли в собі прикмети іншого часу й світосприйняття. Кожне з цих небесних тіл символізувало не лише зоряний знак, а й певні закономірності людського життя. Більше того, деякі подробиці, риси і символи цього календаря дають змогу говорити про його пра-праукраїнські корені й витоки. Ось його основні положення.

Сонце наповнює свої роки високою активністю, енергією дії, натхненням і нестримним прагненням до конкретної і світлої мети.

Марс надає своїм рокам енергію пізнання, визначення, згуртованості й здатності зберегти й захистити надбане.

Меркурій символізує енергію руху, творення, інтелекту, прагнення до нового, незвіданого, інтригуючого.

Юпітер наділяє житейською мудрістю, розважливістю, закладає основи стабільності й добробуту.

Венера привносить до аури своїх років прагнення прекрасного, ліричні почуття, розуміння завершеності в поезії, музиці, образотворчості, а також наснажує чуттєвістю і розкішними... лінощами.

Сатурн забезпечує стабільність, поміркованість, розумні обмеження і певний консерватизм, а також зумовлює логіку вчинків і передбачливість дій.

Місяць наповнює свої роки емоційністю, мрійливістю, талантами, пошуками гармонії, здійсненням задумів і бажань.

Таким чином, опікування року тією чи іншою планетою повторюється через кожні сім років. Та щоразу знак планети супроводжується ще й певною наснагою кольорової гами, котра мусить урівноважувати основний вплив планети на стан природи і життя людини — підсилювати, послаблювати чи гармонізувати його.

Вважається, що білий колір надає людині чистоту намірів, конкретність мети, послідовність дій. Червоний колір символізує збудливість, рішучість, концентрацію енергії, стрімкість і навіть певну агресивність. Помаранчевий засвідчує високу духовність, шляхетність намірів, неспішність і терпимість. Жовтий колір — це оптимістична активність, сила волі і духу, життєстверджуюча енергія намірів і здійснень. Зелений — наполегливість у досягненні мети і глибока внутрішня переконаність у кінцевому успіхові. Голубий колір наповнює мрійливістю, поступливістю, прагненням до чогось невизначеного, прекрасного, але мінливого й зникаючого в безмежності.

Синій дихає силою, спокоєм, натхненням задумів і відчуттям комфорту тіла і душі. Фіолетовий колір породжує певну емоційну замкнутість, творчу напруженість і чуттєве сприйняття подій та явищ. Сірий говорить про сумніви, непевність, навіть смуток, з одного боку, та про утаємниченість, тонкий розрахунок і передбачення можливого майбутнього — з другого. А найбільш складним є чорний колір, який несе в собі величезний енергетичний потенціал, що може бути спрямований як на розбудову, так і на знищення.

Тож наступний Новий рік — 2012-й від Різдва Христового — за цим календарем буде називатися роком ПОМАРАНЧЕВОГО САТУРНА. Він буде багатим на враження й відкриття. Серед подій року переважатимуть виважені рішення, а не емоційні пориви. Це повинно призвести до стабілізації логічних і доброчинних побудов у сферах матеріального і духовного життя людей.

Один з варіантів цього календаря передбачає наступну природну символіку поточних місяців за періодами року і стихіями: дерева символізують водну стихію, тварини — землю, а птахи — стихію повітря.

Зима:
місяць Ялини (грудень)

місяць Вовка (січень)

місяць Сови (лютий)

Весна:
місяць Берези (березень)

місяць Оленя (квітень)

місяць Солов’я (травень)

Літо:
місяць Липи (червень)

місяць Пса (липень)

місяць Лелеки (серпень)

Осінь:
місяць Калини (вересень)

місяць Кота (жовтень)

місяць Крука (листопад)

На завершення хочу нагадати, що кожний рік справді має свій «характер» — прикмети, особливості протікання природних циклів і енергетичних процесів. Та будь-який рік стає «добрим» чи «злим» лише залежно від наших думок, намірів і справ. Тому намагаймося формувати ауру будь-якого року світлими прагненнями і доброчинними звершеннями!