Володимир КОЛЮБАКІН,
«Урядовий кур’єр»

Як відомо, головне питання, яке постає під час обговорення майбутнього ринку землі, — за які гроші її купуватимуть малі сільгоспвиробники. Розмови про те, що для цього буде запроваджено механізм часткової компенсацій кредитів, наданих аграріям комерційними банками на купівлю землі, точилися давно, але до їх реалізації все якось руки не доходили.

Лише недавно, у березні з’явився законопроєкт № 3205 «Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві», який мав заповнити цю прогалину. Автори, десять народних депутатів від владної фракції, пояснюючи суть та мету законопроєкту, зауважили: відсотки за кредитами, які надають комерційні банки сільгоспвиробникам, істотно відрізняються залежно від розміру аграрного підприємства: для великих — 17—19% річних, для малих — понад 20%, і то на короткі терміни, щонайбільше на рік.

От подолати цю несправедливість і був покликаний пропонований депутатами фонд. Він мав би надавати малим сільгоспвиробникам, що обробляють не більш як 500 га сільськогосподарських земель, гарантії виконання зобов’язань за кредитними договорами.

Задумка начебто й добра, але у сесійній залі парламенту законопроєкт із гуркотом провалився: депутатів — розробників документу не підтримала навіть їхня рідна фракція — дала всього 177 голосів, опозиційні фракції — взагалі жодного, за винятком «Голосу». В результаті законопроєкт не набрав потрібної кількості голосів.

Що ж сталося? По-перше, коштів, запланованих у статутному капіталі фонду, достатньо хіба що на дрібнооптову торгівлю промтоварами — 240 млн грн. Щоправда, ще Тимофій Милованов обіцяв віднайти більше, але на тому все й зупинилося. Крім того, малих сільгоспвиробників для отримання кредитної підтримки слід занести до спеціального реєстру, але його ще не створено.

І це ще не все — в опитуванні, яке провів з цього приводу ресурс agropolit.com серед відомих осіб, причетних до галузі, далеко не всі висловили законопроєкту однозначну підтримку. Так, голова «Української асоціації молодих фермерів» Дмитро Мічурін вказує на відсутність чіткого механізму взаємодії з фермерами. Народний депутат Вадим Івченко вважає, що під вивіскою фонду створюється приватний банк для обслуговування іноземних аграрних корпорацій в Україні.

Серйозні зауваги щодо системи роботи фонду має радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол. А колишня виконувачка обов’язків міністра аграрної політики Ольга Трофімцева звертає увагу на те, що не визначено правову форму існування майбутнього фонду: він передбачає залучення приватного капіталу. Але яка частка фонду передбачена для держави — незрозуміло, через це можливе повна втрата державного контролю за роботою установи.

Якщо зважити хоча б на ці зауваги (не виключено, що є й інші), стає зрозуміло, чому законопроєкт не набрав достатньої кількості голосів.