За іронією долі, діти на прізвище Рівні — Дарина, Тетяна й Давид —- опинилися на Рівненщині, щойно в їхньому рідному місті стало небезпечно. Нині вони облаштувалися в мальовничій місцині — дитячому санаторно-оздоровчому комплексі «Корчагінець». Вони не мали тут ані родичів, ані знайомих, окрім… ректора Острозької академії Ігоря Пасічника. Саме він до глибини душі перейнявся долею сім’ї, адже старша, Дарина, на момент російської агресії проти України саме закінчувала другий курс факультету міжнародних відносин академії. Звісно, ректор поцікавився, чи є куди їхати її родині. Коли дізнався, що тато заробляє гроші в Росії, запропонував, щоб мама поселилася в їхньому академмістечку. А діти — принаймні на літо, їхали в цей дитячий санаторно-оздоровчий комплекс.
І вже там співучасть у їхній долі взяв ще один небайдужий чоловік — директор «Корчагінця», що в тому ж таки Острозькому районі, Іван Дячук. Дарині він запропонував стати вожатою, а Тетяна й Давид просто відпочиватимуть тут усе літо коштом оздоровниці.
— Моя мрія була вчитися на Західній Україні. Два роки тому вона здійснилась: я просто у захваті від Острозької академії, від усього, що мене тут оточує, від толерантного ставлення до нас, студентів. Дуже хочу, щоб тут навчалася й моя сестра Тетяна. Щоправда, їй ще треба закінчити 11-й клас. Утім, гадаю, життя в Краматорську нормалізується, і у вересні Таня й Давид підуть до своєї школи. Я ж цього літа ще планую поїхати до тата в Росію. Він там живе у родичів, але йому непросто: як і всім, хто не приймає російське громадянство.
Ми в Google+