Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

Європарламент запровадив санкції проти міністерки закордонних справ М’янми Аун Сан Су Чжи, яка фактично є цивільним керівником країни. Президент ЄП Давід Сасоллі та голови фракцій вирішили виключити Су Чжи з переліку лауреатів премії Сахарова, яку щорічно присуджує Європарламент за досягнення в галузі захисту прав людини й свободи слова. Спричинила цей крок політика офіційної М'янми щодо етнічної групи мусульман рохінджа. Європарламент жорстко засудив бездіяльність і мовчазне схвалення Су Чжи «злочинних дій проти мусульман-рохінджа».

Ау Су Чжи отримала премію Сахарова за свою ненасильницьку боротьбу за демократію та права людини у Бірмі – так колись називалася сучасна М'янма. У 1991 році її було також нагороджено Нобелівською премією миру. Су Чжи змогла особисто отримати премію Сахарова лише у 2013 році, після звільнення з-під домашнього арешту, який тривав 15 років. Вручаючи премію, тодішній президент Європарламенту Мартін Шульц назвав її «визначним символом свободи і демократії».

Проте незабаром після цих подій ставлення до Су Чжи у світі почало змінюватися. Це відбулося після того, як Гамбія подала до Міжнародного суду ООН позов проти влади М'янми, звинувативши її у геноциді рохінджа. Су Чжи, яка особисто представляла позицію своєї держави у Міжнародному суді, заявила, що армія М'янми захищала країну від озброєних повстанців, а саме звинувачення назвала таким, «яке не відбиває реального стану речей і вводить в оману».

Позов Гамбії до М'янми базується на доповіді експертів ООН. У ній вказано, що 600 тисяч рохінджа, які проживали у М'янмі, стикнулися із загрозою геноциду, який чинить проти мирних жителів армія. Спостерігач ООН стверджують, що солдати вбили тисячі рохінджа, ґвалтували жінок, зрівнювали із землею цілі села, спалюючи людей заживо у їхніх будинках. За даними ООН, внаслідок цих жахливих дій сотні тисяч рохінджа були змушені тікати з М'янми до сусідньої країни Бангладеш.