У шухляді одинадцятикласника Дмитра Грановського із Золотоноші на Черкащині вже п’ять рукописних книжок, серед яких і пригодницький роман. Один із творів — повість «Той, що не скорився долі» — побачила  світ позаторік навесні в харківському поліграфічному центрі «Доміно».

Тепер Дмитро бачить у написаному чимало недоліків. А тоді хотілося скорше видати першу книжку. Для цього учень збирав гроші, заощаджуючи на всьому. Допомогли коштами й батьки та дідусі. 

Хлопець захоплюється літературою та історією. Планує вступити на навчання до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Чому взявся за перо? Хотілося розповісти людям саме про своє бачення світу. Сюжети черпає з навколишнього життя. Часом до нового твору спонукає навіть побачений фільм. Так було з останнім романом «Джонатан Хермсон». Героями його творів найчастіше стають фантастичні персонажі. Кілька розділів однієї з книжок написав у співавторстві з другом Артуром, з яким сидять за однією партою. У першій книжці дійовими особами стали однокласники, які виросли у видатних ніндзь й  утворили братство. Воно живе за кодексом честі й бореться проти зла.

Найперші критики — рідні Дмитра, зокрема мама й тато. Юний літератор багато читає, пробує малювати, любить музику. Особливо захоплюється філософськими творами Григорія Сковороди.