Керамічній писанці, представленій в експозиції Черкаського міського археологічного музею, — майже 900 років. Це найдавніша і єдина в музеях області писанка такого типу з Черкащини. Пам’ятку давньоруського періоду знайшли на Корсунщині, до археологів вона потрапила 2010 року.

Як розповів директор музею археолог Михайло Сиволап, давньоруську писанку ХІІ—ХІІІ століть знайшли на городі в селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, метрів за 200 від підніжжя городища Дівич-гора, яке, як вважають, було феодальним замком одного з київських князів. Писанку виготовлено з кераміки, вкрито поливою, оздоблено орнаментом, характерним для таких виробів. Усередині — шматочок глини, який торохкотить. Цей тип пам’яток добре відомий археологам. До речі, в інших музеях Черкащини таких писанок немає, хіба що кілька фрагментів. 

У давньоруські часи подібні писанки створювали майстри-ремісники. Орнаменти на них дуже древні, але «суміщення» їх із великоднім яйцем, зауважив археолог, тоді лише починалося. Остаточно цей процес завершився в середні віки, коли язичницькі за походженням малюнки перекочували на християнську писанку. Спочатку в християнстві були просто фарбовані великодні яйця. На цій писанці бачимо зовсім не такий орнамент, до якого звикли, але це реальність того часу.

 Керамічні писанки, як свідчить історія, зникли після навали ординців у ХІІІ столітті — вочевидь, через те, що багато ремісників загинуло під час татаро-монгольської навали. Нашестя було страшною бідою, і втрати наших земель величезні. Ту кількість населення, яка жила тут до Батия, Україна відновила тільки через 400 років.

Писанка, якій дев’ять століть, має дещо незвичний вигляд... Фото з сайту ck-oda.gov.ua