Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

«Рабів до неба не пускають», «Небо падає». Нині ці слова вже стали крилатими. І належать вони Герою України Устимові Голоднюку з Тернопільщини. На Майдані він одягав блакитний шолом, який пробила куля. Сталося це 20 лютого 2014 року. Юнакові було лише 20 років, як покликала його вічність у лавах Небесної Сотні.

Але ж був у житті Устима ще й серпень. Місяць, в якому він прийшов у земне життя. Тож учора, в день 26-річчя Героя України, в його рідному Збаражі молодь, активні мешканці міста вийшли на ходу пам’яті. Її маршрут розпочався від місцевої загальноосвітньої школи №2, в якій з 2001 до 2011 року навчався Устим. Відтак учасники заходу прийшли у сквер Героїв Небесної Сотні. Тут нині височіє пам’ятник двом Героям України, учасникам Революції Гідності, краянинам Устимові Голоднюку та Назарію Войтовичу. До підніжжя цієї скульптурної композиції вдячні містяни поклали живі квіти. Завершили ж ходу біля могили Устима Голоднюка на місцевому цвинтарі.

Під час ходи пам’яті звучали спогади про Героя України. Учениця другої збаразької школи Вікторія Яловега прочитала власний вірш, присвячений Устимові Голоднюку. Мовить, що задля цього спілкувалася з його батьками та друзями.

Принагідно зауважити, що на Майдані загинули семеро уродженців Тернопільщини.