ОБЕРЕЖНО: ПАРНИК!

Кліматичний проект ООН ледь не провалився

Засухи, повені, лісові пожежі, тайфуни, буревії та інші стихії  днями переважили раціоналізм і заощадливість політиків та економістів: найдовший кліматичний саміт, який тривав у ПАР майже два тижні,  завершився ухваленням так званої Дурбанської платформи. Під плескіт хвиль Індійського океану представники 194 країн близько шостої години ранку в неділю, 11 грудня,  не без потуг домовилися продовжувати кліматичний процес ООН.

Досягти консенсусу вдалося завдяки позиції ЄС, який дав згоду  на другий період зобов’язань для нині єдиного обов’язкового до виконання документа щодо обмеження викидів — Кіотського протоколу. Чи цей другий період діятиме п’ять, чи вісім років, мають визначити наступного року. Так не лише рятують Кіотський протокол, а й передбачається план, який має стати готовим до підписання упродовж найближчих років.

Передовсім планується скоротити обсяги викидів парникових газів упродовж наступних десятиліть, щоб показник глобального потепління був нижчий  двох градусів за Цельсієм. Нова угода передбачає також дорожню карту до юридично чинного  кліматичного договору, який зобов’язуватиме до скорочення викидів не лише індустріальні країни, а й держави з перехідними економіками та ті, що розвиваються.

Навіть якщо весь пакет заходів викликає радше скепсис, уже сам факт, що Китай та Індія разом із Бразилією і Південною Африкою показують готовність долучитися до глобального договору із захисту клімату, дуже позитивний, каже експерт міжнародної природозахисної організації Greenpeace Мартін Кайзер. Однак він застерігає: «Досі висить дамоклів меч, що у підсумку США знову не приєднаються до юридичних зобов’язань». У Дурбані  також не вдалося визначитися із суперечливим питанням фінансування заходів з пристосування до змін клімату в бідних країнах. До речі, днями Канада стала першою державою, яка відмовилася від своїх зобов’язань, встановлених Кіотським протоколом.

За словами міністра навколишнього середовища Канади Пітера Кента, його країна скористалася законним  правом, бо вважає, що  Кіотський протокол  і так не працює: його положення не поширюються на дві країни, що найбільше забруднюють навколишнє середовище, — Китай та США.  Водночас виконання вимог коштуватиме Канаді майже 14 млрд доларів  штрафів,  а це 1600 доларів з кожної канадської родини щороку.

Адже, згідно із зобов’язаннями протоколу, підписаного попереднім урядом країни, Канада мала до 2012 року зменшити викиди на 6% порівняно з 1990-м. За останніми даними, у 2009 році ці викиди були на 12% вищими.

ДОВІДКА «УК»

Кіотський протокол — міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів, додатковий документ до Рамкової конвенції ООН зі змін клімату, підписаної 1992 року на міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро, ухвалений  11 грудня 1997-го. Він зобов’язує розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008—2012 роках до рівня 1990-го.