Вчені з ESRF (Гренобль, Франція) і Копенгагенського університету (Данія), визначили склад червоного і чорного чорнила в староєгипетських папірусах, які були написані приблизно у 100-200 роках нашої ери, що призвело до кількох гіпотез про письмові методи того періоду. Аналіз, заснований на синхротронних методах, показує, що свинець, ймовірно, використовувався в якості «сушарки», а не як пігмент, подібно до того, як він використовувався у Європі в XV столітті під час розвитку олійного живопису.

У Стародавньому Єгипті єгиптяни використовували чорне чорнило для написання основної частини тексту, а червоне чорнило часто застосовували для виділення заголовків, інструкцій або ключових слів. Протягом останнього десятиліття було проведено безліч наукових досліджень, щоб пояснити винахід та історію чорнила в Стародавньому Єгипті і в середземноморських культурах, наприклад, в Стародавній Греції та Римі.

Вчені використовували потужні рентгенівські промені для вивчення червоного і чорного чорнила на папірусах з бібліотеки храму Тебтуніс – єдиної великомасштабної інституційної бібліотеки, яка збереглася з часів Стародавнього Єгипту. Зразки, що вивчаються в рамках цього дослідницького проєкту, є винятковими не тільки тому, що вони взяті зі знаменитої храмової бібліотеки Тебтуніса, а й тому, що вчені аналізували 12 фрагментів давньоєгипетських папірусів, які були написані червоним і чорними чорнилом.

У результаті дослідження молекулярного і структурного складу фарб, вчені виявили, що свинець пов'язаний з різними елементами: складною сумішшю фосфатів свинцю, сульфатів калію і свинцю, карбоксилатом свинцю і хлоридом свинцю і прийшли до висновку, що свинець був доданий у чорнильну суміш не як барвник, а як елемент, що допомагав швидше висихати і закріплюватися чорнилу на папірусі. Дослідники прийшли до такого висновку тому, що вони не виявили ніякого іншого типу свинцю який повинен бути присутнім, якщо свинець використовувався в якості пігменту. «Той факт, що свинець був доданий не в якості пігменту, а в якості сушарки, передбачає, що чорнило мали досить складний рецепт і не могло бути виготовлене будь-ким», – відзначають дослідники.

«З'єднання на основі заліза в червоних чорнилах, швидше за все, є охрою – природним пігментом землі, оскільки залізо було знайдене разом з алюмінієм і мінералом гематитом, які містяться в охрі. З'єднання свинцю є як у червоних, так і в чорних фарбах, але оскільки ми не виявили жодного з типових пігментів на основі свинцю, використовуваних для фарбування чорнила, ми вважаємр, що саме ця сполука свинцю була використана писарами для сушіння чорнила, а не як пігмент»,– кажуть вчені.

Дивним фактом є також те, що рецепт чорнила може бути пов'язаний з методами малювання, розробленими багато століть тому в епоху Відродження. Так, в XV столітті, коли художники заново відкрили для себе олійний живопис в Європі, їх завдання полягало, серед іншого, в тому, щоб висушити масло за розумний час і для цього якраз і використовували деякі сполуки свинцю.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»