Урегулювання конфлікту на Донбасі стане умовою, за якої Євросоюз погодиться перезапустити свої відносини з Росією. Про це на засіданні комітету Європарламенту у закордонних справах заявив глава зовнішньополітичного відомства ФРН Гайко Маас, представляючи пріоритети головування Німеччини у Раді ЄС, яке розпочалося 1 липня і триватиме наступні шість місяців.

За словами глави німецького МЗС, політика ЄС щодо Росії буде важливим пріоритетом для Німеччини. Гайко Маас зазначив, що у відносинах з Москвою країни-члени ЄС «мають мінімальний консенсус». Він полягає у «щорічному подовженні санкцій» проти Росії. 

«Але нам треба прагнути більшого, ми повинні ініціювати певний рух», — сказав Гайко Маас. Він нагадав, що торік у грудні в межах нормандського формату Німеччина спільно із Францією перезапустила переговори щодо мирного врегулювання на Донбасі. Проте головний німецький дипломат визнав, що прогрес у цих перемовинах був скромним.

«Рішення, яке слід виробити щодо ситуації на сході України, має стати умовою, щоб ми могли говорити про наші політику і відносини з Росією», — наголосив Гайко Маас.

Він нагадав євродепутатам, що домовленості, досягнуті під час грудневого саміту лідерів країн нормандського формату в Парижі, зокрема припинення вогню та розведення сил вздовж лінії розмежування, не виконано.

Співголова парламентського комітету асоціації Україна — ЄС Вітольд Ващиковський подякував Гайко Маасу за те, що він у виступі, крім Китаю та Африки, згадав про Росію.

«Ви рідкісний німецький політик, який нині публічно згадує Росію і говорить про неї жорстко і тверезо», — зауважив євродепутат. Він попросив главу МЗС Німеччини прокоментувати позицію Берліна щодо газогону «Північний потік-2», який транспортуватиме російський газ у Європу дном Балтійського моря в обхід української території.

«Для нас це питання економічної політики, і ми не змінюватимемо нашої позиції щодо цього проєкту», — категорично заявив Гайко Маас. Він наголосив, що, беручи безпосередню участю у будівництві «Північного потоку-2», Німеччина дбає про диверсифікацію своїх джерел постачання енергоносіїв. 

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»