• Іван ШЕВЧУК

    Курс — на зниження тарифів

    Дещо вагаючись, одеський міський голова Олексій Костусєв назвав запроваджені його адміністрацією зміни у сфері ЖКГ «революцією»: «Напевне, таки революція — коли вперше в Одесі за 20 років тарифи не підвищують, а знижують». Про цю благу звістку одесити дізналися не лише з численних білбордів, а й з липневих квартирних платіжок, де значилася сума, на певний відсоток менша від попередньої.

  • Інна КОСЯНЧУК

    Просили грошей на непотрібні ремонти

    У Києві формується адресна програма з проведення ремонту в під’їздах, заміни ліфтів та ремонту асфальтового покриття біля будинків. Тобто райони мають подати інформацію про об’єкти, які потрібно відремонтувати. Здавалося б, тільки порадіти треба, що нарешті будинки й прибудинкові території впорядковуються. Однак, як виявилось, не всі, хто просив гроші на ремонти, надали чесну інформацію.

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Басейн у дитячому садку

    Агітувати за здоровий спосіб життя — справа потрібна. Та куди ефективніше переконувати молодь піти у басейн чи на спортивний майданчик замість того, аби марнувати час і здоров’я за кухлем пива. А де вони ті басейни та майданчики? — неодмінно почуєте скептичне запитання у відповідь.

    Допомогти в облаштуванні спортивної інфраструктури древнього Львова допоможе  реалізація пілотного проекту уряду України та Німецького банку розвитку KfW «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури».

  • Олександра ТИМОЩУК

    Якщо не орієнтуватися на «мило»

    Зізнаюся, справжнім одкровенням став для мене нинішній потужний розвиток кінематографа Туреччини, де щороку знімаються десятки нових фільмів і серіалів. Вони збирають мільйонні аудиторії глядачів не лише в Азії, а й в Європі. Чого не можна сказати про Україну, яка ще 20–30 років тому поповнювала державну казну більш ніж на 200 млн радянських карбованців.

  • Павло КУЩ

    «Напоетився я по самісіньке горло…»

    «…Місто — щось типу гоголівського Миргорода: є перукарня і годинниковий майстер, отож можна розраховувати, що років через 1000 в Слов’янську буде й телефон». Ось так іронічно написав 11 травня 1887 року в листі до сестри Антон Чехов про свої враження від перебування в місті, де він зупинявся по дорозі до Святогірського монастиря. Та відомі письменники, які свого часу побували в цих краях, згадували про них не тільки в епістолярному жанрі.

  • Чемпіон світу Олександр ВИСОЦЬКИЙ: «Панкратіон пасує справжнім чоловікам»

    Спілкуючись з Олександром, важко розпізнати в ньому зірку світового спорту. Хіба що міцний потиск руки і накачані біцепси видають у ньому справжнього бійця. Адже юнак уподобав доволі рідкісний і специфічний вид змагань — панкратіон.  Зітканий з елементів кулачного бою і боротьби, він дійшов з античних часів Олександра Македонського, коли ще був олімпійським видом єдиноборств. З різних причин, серед яких і високий травматизм, про нього свого часу забули. Але в середині 90-х панкратіон повернувся в Україну.

  • Два ювілеї на святій землі

    Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник — один з найбільших музейних комплексів Європи, який входить до списку Всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО, — сьогодні святкує 85-річчя. А найдорожчі подарунки до таких дат — звісно ж, від найрідніших людей…

  • Привітання з Днем Знань!

    Привітання Президента України та  Прем’єр-міністр України з Днем Знать.

  • Щоб навчальний рік був добрим

    Президент Віктор Янукович взяв участь в урочистому відкритті новозбудованої Київської інженерної гімназії. Вітаючи школярів, їхніх батьків і вчителів із Днем знань, глава держави зазначив, що свято в Україні відзначили у майже 20 тисячах шкіл, де навчатимуться понад 4 мільйони учнів.  Уперше до школи цього року йдуть понад 400 тисяч дітей. «Я хотів би побажати, щоб цей навчальний рік був добрим», — сказав Віктор Янукович.

  • Василь ТУГЛУК

    Незалежність починалася з гривні

    Навіть сьогодні, серед тих з ким довелося спілкуватися, немає єдиної думки щодо  гривні. Точніше кажучи, стосовно того вчасно чи передчасно її ввели в обіг, міцна вона як грошова одиниця, чи слабка. Звичайно, дискусію на цю тему ведуть не пересічні громадяни, а представники двох державних структур, ті, хто у 1996 році не зі слів, а, так би мовити, на практиці відчув, що таке грошова реформа. Цікаво, що і сьогодні, коли поспілкуватися з банкірами та урядовцями, можна пересвідчитися, що їхні інтереси не завжди збігаються. Адже урядам у всі часи необхідна була грошова маса, а Нацбанк, щоб тримати у „вуздечці” інфляційні процеси, змушений проводити жорстку монетарну політику.