Питання якісної забудови та дотримання усіх норм законодавства у галузі містобудівної діяльності в Україні стоїть дуже гостро.
Слід нагадати, що будівництво залежно від категорії складності за декларативним принципом або на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, на думку юриста галузі, адвоката «Центру конфліктології і права» Тетяни Журавель, було не до кінця продуманим у процесі лібералізації містобудівної діяльності. Зокрема це стосується ухваленого в 2011 році Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Хотілося б наголосити, що це було зроблено для спрощення дозвільних процедур у містобудівній діяльності та уникнення бюрократичної тяганини. Але з часом з’ясувалися недоліки цієї новації.
«Нині є потреба у внесенні змін до цієї «лібералізації». Однією з причин недієвості чинної триступеневої дозвільної системи є те, що винахідливі забудовники знаходили шляхи, за допомогою яких можна було б не отримувати дозвіл. Приміром, штучне зниження забудовниками категорії складності, відповідно до якої великі житлові комплекси стають окремими будинками, для будівництва яких потрібні вже не дозволи, а декларації.
Не дозволи, а декларації
Тобто зазначене нововведення є позитивним і має уніфікувати підходи до будівництва. Тому запропоновано узгодити наше законодавство з європейським, зокрема використовуючи не «категорію складності» для класифікації об’єктів будівництва, а «класи наслідків об’єктів будівництва». Тому чинне законодавство, враховуючи його спрощення, безперечно, потрібно вдосконалювати і деталізувати для уникнення двозначних формулювань», — вважає вона.
Зазначимо, що штучний розподіл об’єктів будівництва трьох класів наслідків на п’ять категорій складності та встановлення для них різного порядку оформлення дозвільних документів давав недобросовісним забудовникам необмежене поле для маніпулювання під час розроблення проектів будівництва та набуття права на виконання будівельних робіт. Як наслідок, маємо збільшення кількості проблемних забудов, значний перелік незаконних будівництв у столиці, недотримання будівельних норм, а також зростання кількості ошуканих інвесторів.
Вчимося на прикладі Войцеховського
Тут можна навести приклад з відомим будівельником-шахраєм, який нині перебуває у бігах, — Анатолієм Войцеховським. Саме його компанія незаконно заволоділа землею в різних частинах Києва і звела десятки будинків. Нещодавно міська рада столиці повідомила, що в ці оселі не подаватимуть ані газу, ані тепла, ані гарячої води. Кореспондент «УК» спілкувався з одним із мешканців таких будинків, який повідомив, що цих всіх благ цивілізації в нього немає вже другий рік.
Нагадаємо, що 12 липня 2016 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект №4733-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», який розробила група народних обранців спільно з Держархбудінспекцією. Нині архітектурно-будівельна спільнота ретельно працює над правками, які має намір затвердити до другого читання у парламенті.
Як просувається робота над цим документом перед його внесенням на друге читання у Верховній Раді? Чи можна якісно змінити будівельну галузь та контроль за нею?
Як зазначає лауреат державної премії з архітектури, член Спілки архітекторів України Георгій Духовічний, робота над правками до другого читання дуже млява. «Наші фахівці вносять безкінечні правки та обстоюють їх. Проте тексти професіоналів потім змінюють у парламенті до невпізнанності. Ми хочемо, щоб в Україні було ухвалено раз і назавжди простий закон, який діє у всіх цивілізованих країнах. Для цього нам нічого не треба вже мудрувати, а взяти схожий документ в одній із європейських країн та перекласти його українською мовою. І ми б надалі не вносили ніяких правок та не ухвалювали інших підзаконних актів», — вважає він.
Як до цього ставляться самі будівельні компанії? У коментарі для «УК», що надала прес-служба Конфедерації будівельників України (КБУ), зазначено:
«Справді, нині склалася ситуація, яка провокує зловживання щодо визначення категорій складності будівельних об’єктів. Зокрема, нерідко замовники під різними приводами вимагають від проектувальників розробити проект, щоб він формально відповідав 3-й категорії складності, а згодом за різними схемами вносять коригування та зміни до нього.
Позитивним фактом цього законопроекту є те, що проекти третьої категорії складності підлягатимуть експертизі, а це дасть змогу підвищити якість проектування, а згодом і зведення об’єктів означеної категорії складності.
Водночас КБУ наголошує, що система контролю і нагляду за будівництвом має бути реформована докорінно. Поки що законодавство передбачає право контролю, а не обов’язок, тож це робить саму систему непрозорою, а також вразливою перед корупційними схемами».
Проте будівельна спільнота вважає, що подані у законопроекті зміни є лише тимчасовими щепленнями, а не повноцінною реформою будівельного законодавства у сфері контролю і нагляду за будівництвом, якої вимагають і будівельники, і громадськість.
Будівельники та девелопери проводять консультації з представниками країн-членів Європейського Союзу, що звели до нуля корупційні складові у будівельному секторі, щоб публічно представити свої напрацювання для внесення змін у чинне законодавство України.
Що ж ще, на думку експертів, треба зробити для того, аби законопроект, який буде представлено у Верховній Раді до другого читання, став більш вагомим та прогресивним і унеможливив усі корупційні спроби та зведення неякісних будівель?
Поліція буває різною
«Повторюся, потрібно визначити прописані в європейському законодавстві поняття «класи наслідків об’єктів будівництва», на яке орієнтуються наші парламентарії. Також потрібно прописати заходи контролю та нагляду, які будуть здійснювати органи архітектурно-будівельного контролю навіть у разі повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Цей законопроект потребує ще доопрацювання і внесення коректив, передусім для нашої ж безпеки», — вважає Тетяна Журавель.
Архітектори впевнені, що потрібно чітко виписати різновиди сертифікатів, які надаються фахівцям: реставраторам, ландшафтним архітекторам, експертам у галузі архітектури.
Дехто з них йде дуже «хірургічним» шляхом. «Я не розумію теперішні функції ДАБІ (Держархбудінспекції). Вважаю, що, по-перше, до архітектури ця структура не має ніякого стосунку, адже там не працюють архітектори. А по-друге, приміром, я пропоную замість ДАБІ або додатково започаткувати діяльність такого органу, як будівельна поліція, яка б могла здійснювати жорсткий контроль за будівельниками і карати за порушення законодавства», — зазначає пан Духовічний.
До речі, схожі інституції працюють у багатьох країнах. Архітектурна спільнота переконана, що до її лав можуть увійти колишні воїни АТО, які не є корумпованими особами, а користі державі та людям вони принесуть чимало.
З цього приводу нещодавно Київська міська організація Національної спілки архітекторів України навіть надіслала відповідного листа з пропозиціями до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Зокрема в ньому значиться, що, за даними аналізу, протягом останніх 10—15 років повноважними структурами не було зупинено жодного незаконного будівництва. «Відомо також, що більшість порушень відбувається там, де в проектуванні та технічному нагляді задіяні виконавці, які «отримали» свої кваліфікаційні сертифікати в обхід атестаційної комісії Національної спілки архітекторів України (НСАУ). Нам відомий позитивний світовий та європейський досвід припинення будь-яких порушень у будівельній галузі — це функціонування спеціалізованих підрозділів будівельної поліції. ЇЇ фахівці з належною підготовкою мають відповідні повноваження та оперативний доступ до необхідних баз даних для виявлення таких доволі специфічних правопорушень. Її службовий статус і компетенції дають можливість припинити будь-яке незаконне будівництво, незалежно від особистостей та службового становища забудовників», — зазначено в листі до глави МВС.
Цікаво, що на запитання «УК» про ставлення до такого органу — будівельної поліції — відповідь не надали в жодній із чотирьох будівельних компаній України. Отже зрозуміло, що такий орган їм не до смаку.
Від редакції.Спрощення регулювання будівельної галузі в Україні, яке відбулося у 2011 році, заподіяло чимало шкоди пересічним громадянам, які інвестували у зведення своїх будинків. Часто, як неодноразово писав «УК», це призводить до вкрай низької якості будинків, що зводяться нашвидкуруч фахівцями, які не мають жодного стосунку до такої складної справи. Тому слід наводити лад на цьому важливому ринку.
Ми в Google+