Минулої суботи під головуванням Прем’єр-міністра Юлії Свириденко за участі першої леді Олени Зеленської в Бородянці відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності, на якому підсумували втілення проєктів у межах Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за дев’ять місяців цього року. У засіданні взяли участь представники уряду, голови профільних комітетів Верховної Ради та міжнародні партнери — представники системи ООН, Ради Європи, ВООЗ та інших організацій, а також начальники ОВА, представники територіальних громад і громадянського суспільства.

«Формат ради вже став майданчиком, де ми можемо напрацювати нові політики і поліпшувати чинні рішення. Дякую першій леді України Олені Зеленській за її лідерство в темі безбар’єрності та Тетяні Ломакіній за системну роботу.

Безбар’єрність — це не про потреби окремих людей, це про всіх нас, про суспільство, в якому потрібен кожен і кожна для спільного відновлення, розвитку і побудови держави для всіх. Ця тема має бути у фокусі уваги державної політики, адже це про гідність», — наголосила Прем’єр-міністр. 

Законодавчі й виконавчі ініціативи

Уряд ухвалив рішення, які роблять середовище в Україні більш доступним для всіх громадян. 

1. Схвалив законопроєкт про цифрову доступність онлайн-послуг. 

Законопроєкт врегульовує механізм забезпечення доступності до цифрових сервісів для всіх користувачів, зокрема з інвалідністю і тимчасовими порушеннями та людей старшого віку. Це стосується життєво необхідних послуг, як-от банківські, запис до лікаря, купівля квитків, е-комерція. 

«Ми беремо за основу європейські стандарти та рухаємося до гармонізації нашого законодавства з директивами ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію», — зазначила Юлія Свириденко.

Як повідомляє Мінцифри, проєкт закону «Про цифрову доступність в Україні» передбачає, що вимоги стосуватимуться не лише державних органів, а й приватного бізнесу у головних секторах: банки, транспорт, інтернет-магазини, медицина, освіта, зв’язок тощо. Вимоги не поширюватимуться лише на малий бізнес. Доступними мають стати не тільки вебсайти і застосунки, а й нові банкомати й термінали самообслуговування (ті, що встановлять після ухвалення закону). Власники сервісів відкрито звітуватимуть про їхню доступність, а за дотриманням правил буде моніторинг.

У підсумку всі сервіси мають стати зручними для кожного. Текст легко читатиметься завдяки контрастності та достатньому шрифту. Елементи, наприклад кнопки, будуть достатньо великими, щоб ними можна було скористатися навіть однією рукою. Законопроєкт розробили за підтримки Програми розвитку ООН в Україні в межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізують за фінансової підтримки Швеції.

2. Передбачив механізм грошової компенсації для ветеранів з інвалідністю за переобладнання власних автомобілів. 

«Максимальний розмір виплати — до 70 тисяч гривень Щороку таку допомогу зможе отримати до 1000 ветеранів. Фінансування здійснюватиметься коштом держпрограми підтримки ветеранів», — повідомила очільниця уряду. 

3. Адаптував реформу шкільного харчування на 2025—2027 роки з урахуванням потреб кожної дитини. 

«Розширюємо безоплатне харчування учнів, серед яких діти з особливими освітніми потребами. Документ передбачає співпрацю шкіл з місцевими виробниками та розвиток міжнародного партнерства», — прокоментувала Юлія Свириденко.

4. Схвалив законопроєкт, що стосується доступності телебачення та онлайн-медіа. 

Документ встановлює вимоги до реалізації медіаконтенту, щоб люди з інвалідністю мали повноцінний доступ до інформації. Тобто мають бути передбачені субтитри, переклад жестовою мовою, аудіодискрипція. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення отримає додаткові повноваження, щоб контролювати виконання цих вимог.

«Це продовження системної політики в межах Національної стратегії безбар’єрності. Над нею працюють усі міністерські команди уряду.

Війна не зменшує потреби в якісному інклюзивному доступі до послуг. Навпаки, вона її істотно загострює. Тому завдання уряду — продовжувати робити середовище доступним для людей в усіх царинах життя з рівними умовами та повагою до кожної людини», — наголосила Юлія Свириденко.

Приклади ефективної співпраці

У межах виїзного засідання Ради безбар’єрності Юлія Свириденко, Олена Зеленська разом з іншими учасниками ознайомилися з реалізацією безбар’єрних проєктів у Бородянці й Бучі. Зокрема, вони відвідали спортивний комплекс «Академія спорту» в Бучі, на базі якого функціонує сучасний спортивний зал і тренувальні майданчики для різних видів спорту.

Міністр молоді та спорту Матвій Бідний ознайомив із тим, як розвивається адаптивний спорт у цьому спортивному комплексі. Цього року тут створили клуб зі стрільби з лука для ветеранів війни, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю, а також клуб з волейболу сидячи для ветеранів війни.

«Спорт поліпшує не тільки фізичний, а й психологічний стан. Тому потреба в доступному спорті така сама стратегічна, як і потреба в доступному лікуванні чи реабілітації», — наголосила перша леді.

Олена Зеленська також відвідала Бородянку, де втілюють проєкт Міністерства розвитку громад та територій «Рух без бар’єрів», — створення безперешкодних маршрутів, що поєднують шляхи, будинки й заклади міста. За словами заступниці міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської, проєкт реалізують у 15 пілотних громадах (13 містах і двох селищах), він охоплює реновацію ЦНАПів, адмінбудівель, будинків, закладів культури.

«У Бородянці перший безбар’єрний маршрут проліг Центральною вулицею, що постраждала під час російської окупації. Тож тут завдання — не просто відновити, а зробити умови для жителів кращими, людянішими, ніж вони коли-небудь були. Адже всі мають право на вільний рух», — зазначила Олена Зеленська.

Перша леді відвідала литовсько-український ліцей Бородянської селищної ради, відбудований після руйнування російськими окупантами.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий зазначив, що цей навчальний простір одразу будували згідно з вимогами безбар’єрності: з бордюрним пандусом з поручнем, входом, доступним для людей на кріслах колісних, тактильними смугами та інформаційними табличками на маршрутах, а також з інклюзивним ліфтом до укриття. У ліцеї є два інклюзивні класи, в яких навчаються шестеро дітей з особливими освітніми потребами.

Учасники Ради безбар’єрності відвідали Центр соціально-психологічної реабілітації в Бородянці, який російські окупанти розстріляли з танка в березні 2022 року. На відновлення цього закладу Президент України спрямував грошову винагороду, яку йому присудив Конституційний центр США разом з медаллю Свободи.

Відновлений центр запрацював у березні 2024 року. Тут є укриття, інклюзивний та обладнаний простір із приміщеннями терапії, тренажерними залами, масажними кабінетами, кімнатою інноваційних технологій, в якій доступні шоломи віртуальної реальності, прилади для вимірювання стресу, сенсорне обладнання для зняття напруги.

Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова розповіла учасникам ради, що в межах проєкту міністерства центр забезпечує соціальну та психологічну безбар’єрну підтримку для ветеранів війни, людей, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих і померлих захисників та захисниць України.

«Перетворити травму на зростання — центр «Бородянка» є ілюстрацією того, що це можливо, бо саме це з ним самим і відбулося», — зазначила Олена Зеленська.

Про ставлення, яке потрібно змінювати 

Флагманські проєкти Мінсоцполітики презентував міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін. До них належать «Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації», «Раннє втручання», «Підтримане проживання» та проєкт, який готують, «Активне довголіття».

«Бар’єри — це не лише про архітектуру. Це і про системи, які потрібно оновлювати, і про ставлення, яке потрібно змінювати. Саме тому наші флагманські проєкти — це конкретні кроки держави, яка чує людину», — сказав Денис Улютін.

Міністр додав, що кожен проєкт, над яким працює Мінсоцполітики, має одну спільну мету: щоб кожна людина відчувала підтримку й турботу, а допомога не залежала від місця проживання, статусу чи віку, а була правом, реалізованим гідно, своєчасно та без бар’єрів.

2025 року Мінсоцполітики вдосконалило певні процеси, а саме: спрощено доступ військовослужбовців та іноземців, які брали участь у бойових діях, до спортивних і високофункціональних протезів; зменшено кількість документів для цивільних, постраждалих від війни; навчання користування засобами реабілітації тепер відбувається під час самої реабілітації для більшої ефективності; подати заяву на отримання засобу реабілітації можна онлайн на соціальному порталі Мінсоцполітики soc.gov.ua, якщо людина пройшла оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО).

За словами міністра, до кінця 2026 року команда Мінсоцполітики планує запровадити сервіс е-послуги забезпечення допоміжними засобами реабілітації, який буде доступний для усіх категорій.

У середньому в перші роки життя до 15% дітей мають затримки розвитку або ризики їх виникнення. Щоб допомогти таким дітям і їхнім сім’ям максимально реалізувати свій потенціал та підсилити самозарадність батьків, Мінсоцполітики впроваджує послугу раннього втручання.

За підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготовлено 70 команд, які налічують понад 200 спеціалістів у всій країні. Уперше цю послугу фінансують за рахунок коштів державного бюджету, а в липні 2025 року уряд унормував порядок її надання.

Триває проєкт «Малі гранти», який передбачає підтримку та розвиток соціальних послуг для сімей з дітьми у громадах. У його межах також надаватимуть послугу раннього втручання.

В Україні майже 22% людей старшого віку потребують захисту від держави, однак система підтримки раніше була орієнтована на інституційний догляд, де люди відокремлені від громади та втрачають можливість впливати на своє життя. Збільшується й кількість людей з інвалідністю серед цивільних і військових, і запит на соціальні послуги для інтеграції в життя громади теж зростає. Тому Мінсоцполітики пілотує проєкт соціальної послуги підтриманого проживання.

Навчити державу спілкуватися з людьми 

Заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар представила підсумки виконання Комунікаційної стратегії зі створення безбар’єрного простору та кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», а також презентувала досягнення пріоритетних проєктів Міністерства культури. За словами заступника міністра, проєкт Міністерства культури «Інформація без бар’єрів» спрямовано на те, щоб навчити державу спілкуватися з людьми просто, зрозуміло, з повагою. У межах його реалізації уряд уже ухвалив Комунікаційну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та затвердив операційний план заходів на 2025—2026 роки. Міністерство провело Національний тиждень безбар’єрності, який об’єднав державу, громадянське суспільство та бізнес. Крім того, понад 60 тисяч учасників уже пройшли освітній серіал «Простою мовою про складне», а уряд схвалив законопроєкт про доступність аудіовізуальних медіасервісів для осіб з інвалідністю, що забезпечить рівний доступ до телебачення, відеоплатформ і медіасервісів.

Анастасія Бондар відзначила успішний початок кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», реалізованої з ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів» спільно з ЮНІСЕФ: «Безбар’єрність — це справді про кожного та кожну. Кампанію побачили понад 5,5 мільйона українців, 1,7 мільйона переглянули відео. Її підтримали міністерства, регіони, лідери думок, бізнес і громадський сектор».

Лідерами стали ті, хто першим підхопив ідею: Міністерство у справах ветеранів, Міністерство культури, Міністерство внутрішніх справ. Також найвищі показники — у Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, НАДС, Національної поліції та НКЕК. На рівні регіонів до кампанії долучилися всі області України. Лідери — Житомирська, Рівненська, Полтавська та Тернопільська.