Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів.
«Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.

Дефіцит пального — нині одна із ключових економічних проблем, які постали перед Україною на тлі воєнної агресії російської федерації. Зрозуміло, що бензин та дизель передовсім конче потрібні українській військовій техніці, критичній інфраструктурі. Та не можна забувати й про пересічних споживачів, які заради можливості пересуватися у власних справах готові вистоювати кількагодинні черги.

Виробництво сільськогосподарської продукції нині як другий фронт. Адже без достатньої кількості продуктів харчування не буде сил воювати. Про те, як працюють та які проблеми розв’язують під час війни аграрії, «Урядовому кур’єру» розповідає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Олег ПАЛІЙ.

Рівненщина, як й інші області, від початку війни істотно втратила в бюджетних надходженнях. Держава дозволила бізнесові не платити податків у воєнний час (закон №2120). Це спрацювало миттєво: половина з тих, хто господарює, не те що податків не сплатили, а й навіть не задекларували їх за підсумками роботи в четвертому кварталі минулого року. Адже покарання за невчасну звітність теж немає, як і перевірки контролюючих органів.

Пригадую травень 2016 року, коли на території заводу «Гравітон» у Чернівцях запрацювало нове підприємство ТОВ «АЕУ» (Аутомотів Електрік Україна). Це мало дуже велике значення для найменшого за кількістю населення в нашій державі й далеко не промислового обласного центру. Таких розмірів підприємств із виробництва електрокабельної продукції для автомобілів, у яке засновник міжнародна компанія Prettl (Штудгарт, Німеччина) інвестувала 80 мільйонів гривень, на Буковині ще ніколи не було. 

Для покращення забезпечення автомобільним пальним Уряд подав у Верховну Раду законопроект, що скасовує акциз на пальне та знижує ставку ПДВ з 20% до 7%. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у відеозверненні 12 березня.
«Це суттєве зменшення розміру податків дозволить стабілізувати ціни та не допустити дефіциту. Також розглядаємо пропозицію зниження ПДВ до 0% у разі, якщо логістичні витрати постачальників палива будуть зростати», — зазначив очільник Уряду.

В Україні нещодавно укладено нові вимоги до будівельної продукції, які стануть чинними з 1 січня 2023 року. «Урядовий кур’єр» з’ясував, що вони собою являють і як нововведення вплине на подальшу діяльність ринку будматеріалів та цивільного і промислового будівництва.
Ці зміни пов’язані передовсім з активними євроінтеграційними процесами в Україні, до яких належить гармонізація українського законодавства і законодавства ЄС. Європейські вимоги до будівельної продукції передбачено в регламенті ЄС 305/2011.

Минулого аграрного се­зону зерновий ринок України зазнав негативного явища, що призвело до дефолтів. Ідеться про масові відмови сільгоспвиробни­ків від укладених форвардних контрактів на постачання зерна (див. «УК» від 9 лютого 2021 року).
Нагадаємо: суть форвардного контракту полягає в то­му, що виробник певної сільськогосподарської продукції (у даному разі зерна) ще до початку аграрного сезону укладає із трейдером угоду, за якою зобов’язується на­дати певний обсяг продукції за заздалегідь визначе­ною ціною.

Наприкінці минулого року на ринку продовольчих товарів, що мають соціальне значення, склалася загрозлива ситуація: різке подорожчання природного газу могло спричинити відповідне підвищення цін на ці товари на десятки відсотків. Тож продукти першої необхідності могли перетворитися на недоступну розкіш. Таке явище могло призвести до серйозних соціальних наслідків і спонукало уряд до вжиття надзвичайних заходів.