Промисловість

  • Людмила ЛЯЩУК

    Сталева вертикаль

    Українська економіка, за підсумками 2012 року, продемонструвала спад промисловості на 1,8%. Експерти вважають, що причини цього слід шукати  передусім в застарілій концепції розвитку промислової політики. Нагальність змін підтверджує й сповільнення темпів розвитку в одній з провідних галузей економіки — гірничо-металургійній.  Ситуація для виробників металу торік була складною, бо попит на нього зменшився, а конкуренція на світовому ринку пожвавішала.
    У підсумку, Україна замкнула десятку світового рейтингу-2012 основних виробників сталі. Втім,  досягнення не радують.

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Нелегка доля легкої промисловості: чи виживе?

    Пригадуєте  народну казку про Курочку-Рябу?  Як знесла вона  золоте яєчко, то Дід бив — не розбив, Баба била-била — не розбила, а Мишка бігла, хвостиком зачепила і… Припасувавши наведене до нинішніх умов, завважимо, що яєчко з чистого золота — це українська легка промисловість, котра ще донедавна, потерпаючи від нестачі сировини після знищення велетнів — бавовнопрядильних комбінатів, борсаючись у  жорстких путах фінансової кризи 2008-го, що проковтнула обігові кошти підприємств, все-таки примудрялася не захлинутися у ринковому морі.  

  • Олена ІВАШКО

    Корвет «Володимир Великий»: курс на універсальність

    Два роки тому в країні почали реалізацію амбітного проекту — будівництва серії корветів для Військово-Морського флоту Збройних сил України. Розмови про потребу відновлення бойового ядра флоту тривали й раніше. Але вони так і не змогли пройти шлях від намірів на папері до реального втілення на стапелі.

    Стратегічне значення для забезпечення вітчизняних Військово-Морських сил універсальними бойовими кораблями безсумнівне. Адже недостатня кількість і вузька спеціалізація наявних не дає змоги ВМС ЗС виконувати завдання, покладені на них Законом «Про основи національної безпеки України» і Воєнною доктриною України. Так під загрозу поставлено національну безпеку держави та захист її інтересів на морі, виконання міжнародних зобов’язань щодо боротьби з тероризмом, безпеку на Чорному морі.

    Така ситуація склалася не раптово і не зараз. Поступово кораблі застаріли та зносилися, скоротилася науково-виробнича база їх будівництва. Виявилося, що в Україні повністю втрачено промисловий потенціал для виробництва корабельної зброї. Загалом за роки незалежності України на всіх суднобудівних заводах для ВМС побудовано лише п’ять кораблів. Тож зволікати з прийняттям важливого і для флоту, і для кораблебудівників рішення часу не було. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Виготовляють «солодку» техніку

    На Черкащині й в усій Україні знайдеться небагато підприємств такого поважного віку та ще й із такою багатою біографією, як ПАТ «Смілянський машинобудівний завод».  Засноване ще 1840 року графами Бобринськими для виробництва обладнання цукрових заводів, нині ПАТ «Сміламаш» — один  із лідерів країни у виробництві устаткування для підприємств харчової та переробної промисловості. Усі цукрові заводи України і країн СНД оснащені апаратами і механізмами, виготовленими на Смілянському машинобудівному заводі. Підприємство займає одне з провідних місць і серед виробників хлібопекарського обладнання. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Наші ескалатори возитимуть санкт-петербуржців і москвичів!

    Балачки про те, що в Україні немає підходящої бази для реалізації новітніх проектів у царині залізничних перевезень, спростувало ПАТ «КВБЗ». Так, окрім сучасних міжрегіональних швидкісних двосистемних електропоїздів, воно наразі будує поїзди метрополітену із асинхронним тяговим приводом, що дає можливість економити до 35 відсотків електроенергії. За кошти, отримані в рамках Кіотського протоколу, бере участь у спільному з Київською міською державною адміністрацією, Київським метрополітеном та японською фірмою Itochu міжнародному проекті глибокої модернізації вагонів для Київського метрополітену. Його вартість — близько мільярда гривень, причому це залучені кошти так званих «зелених інвестицій», з бюджету не буде витрачено ані копійки. У цьому величезна заслуга голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова.

     

  • Галина ІЩЕНКО

    Дмитро КІВА: «Треба підтримувати й захищати свого виробника, як це роблять інші країни світу»

    Для чого Україна йде на кооперацію з росіянами в авіапромі? До чого це приведе і які перспективи має «Антонов» на східному та інших ринках? Про нові вектори, проекти і плани — наша розмова з головою правління ДАК «Антонов», президентом — генконструктором ДП «Антонов» Дмитром КІВОЮ. 

  • Олена ІВАШКО

    Експеримент, якого так довго чекали корабели

    Слава Миколаєва як міста корабелів поступово згасає. Нагадують про минулу велич хіба що самі кораблі й судна, побудовані на місцевих заводах. Фрегати і броненосці, підводні човни і криголами, ракетні крейсери й авіаносці залишилися пам’ятниками минулих епох. Їхні долі, як у пісні, «чимось схожі на долі людей». Такі самі складні та неоднозначні, а іноді просто трагічні. Кораблі завершують свій шлях по-різному. Одних чекає доля йти на продаж, інші десятиліттями іржавіють на стапелях, треті ж ріжуть на металобрухт. Є, звичайно, і «щасливчики», які досі в строю. Але їхній загін уже давно не поповнюють нові, що зійшли зі стапелів миколаївських заводів. 

  • Олена ОСОБОВА

    Дороговказна нитка

    Про підприємство та Юрія Цибулю, який його очолює, вперше заговорили в області після II Луганського міжнародного інвестиційного форуму й початку проекту «Золота сотня», ініційованого головою облдержадміністрації для підтримки керівників малого та середнього бізнесу. Юрій Геннадійович виявився одним із найяскравіших «новачків», а його підприємство — одним із найперспективніших як для рідного міста, так і для краю загалом. Про стрімке зростання компанії свідчить відкриття 25 травня нового цеху з виробництва синтетичних ниток, загальне зростання чисельності виробничих потужностей (товарообіг за 2011 рік збільшився в 1,6 раза порівняно з 2010-м) та кількості робочих місць.

    Про те, як з’являються свіжі ідеї та триває пошук своєї ніші в економічному просторі, Юрій Цибуля розповів в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Зварювальні технології відповідають світовим стандартам

    Приємна виробнича звістка надійшла на адресу багатотисячного колективу Сумського НВО імені Фрунзе. Зварювальне виробництво ПАТ успішно пройшло аудит міжнародного науково-технічного центру забезпечення якості та сертифікації «ПатонСЕРТ». Таким чином воно стало  першим багатопрофільним підприємством в Україні, чиї зварювальні технології повністю відповідають вимогам світового стандарту ISO 3834.  

  • Василь ЮРЧЕНКО

    Друге дихання для «Запоріжсталі»

    Металургія, як ніяка інша галузь, чутливо реагує на злети і падіння світової економіки. Цю тезу підтвердила зокрема і фінансова криза, яка боляче відрикошетила по українських виробниках металу. Ситуація ускладнилася ще й тим, що більшість підприємств галузі через застаріле обладнання та високі ціни на імпортні енергоносії, а отже й високу собівартість продукції, не могли конкурувати на рівних з іншими світовими виробниками.