Директор і головний диригент 
Харківської філармонії
Юрій Янко 

Не лише у своєму помешканні, де постійні аншлаги, не тільки на гастролях, де збирає повні зали відвідувачів, а й концертами в найнесподіваніших місцях дивує і зачаровує шанувальників класичної музики одна з найстаріших концертних організацій України — Харківська філармонія. Про те, як вдається симфонічному оркестру зі своїми унікальними проектами конкурувати із всюдисущою попсою, розпитувала заслуженого діяча мистецтв України Юрія Янка харківський кореспондент «Урядового кур’єра». 

Селяни  не відпускали нас, аплодуючи стоячи

—  Юрію Володимировичу, філармонійний оркестр під вашою орудою вже виступав під землею на станції метро, на залізничному вокзалі і в аеропорту. А в якому нетрадиційному місці гратимете наступного разу?

 — Ми змушені шукати нетипові концертні майданчики, оскільки сучасні ЗМІ майже не популяризують класичну музику, тому жителі далеких від столиці й обласних центрів сіл і містечок черпають інформацію тільки з телевізора та газет і практично позбавлені доступу до справжніх культурних цінностей. Що заполонило, зокрема, телеекрани? Бездарні кліпи, дешеві бойовики та серіали з поганими акторами, всілякі шоу...

Ми концертували на заводі «Турбоатом» під двохсоттонним краном. Коли грали музику з кіно й популярну класичну, деякі працівники  навіть плакали. У Бабаях Харківського району наша програма була розрахована на годину, а затягнулася аж на дві. Тому що селяни, які там зібралися, не відпускали нас, аплодували стоячи. Після концерту вони підходили до нас, щиро дякували і казали, що нічого подібного в житті не чули. Це було дуже приємно.

—  Який з останніх проектів вважаєте найуспішнішим і чим збираєтеся порадувати шанувальників класичної музики найближчим часом?

— Реалізуємо дуже вдалий проект з естетичного виховання малюків в утробі матері, який має уже двохрічну історію. Започаткували його спільно з Інститутом генетики з благословення його керівника Олени Гречаніної. Майбутні мами приходять до філармонії двічі на місяць, деякі з них виношують своїх спадкоємців під звуки класичної музики вже вдруге, дехто приводить своїх старших дітей. З часом проект розширився, і тепер у ньому беруть участь не лише музиканти і  генетики, а й медики, педагоги з усіх музичних шкіл міста, а також санаторії для вагітних і магазини дитячих товарів. Цей проект зарекомендував себе настільки позитивно, що про нього знають не лише в Україні, а й за її межами. До нас приїжджали переймати досвід колеги з Росії.

У цьому році започаткували ще два дуже цікаві проекти, націлені на відродження камерної музики фактично з небуття. Для цього затіяли дві програми, які вже стали успішними. Це — «Музика при свічках» та «Музика і живопис». У першому проекті поєднали музику з цікавими розповідями про життя її творців та виконавців, і все це зі свічками й відповідним вбранням. У другому — наші артисти грають, а на екрані демонструють живопис. Про ці картини розповідає високопрофесійний фахівець, якого ми запросили спеціально для цієї програми. Це дуже цікаво, я сам намагаюся не пропускати цих концертів, бо вони чудові й пізнавальні водночас.

—  Ви неодноразово виступали з відомими колективами — Національним симфонічним оркестром України, Національним симфонічним оркестром Молдови, а також з іншими оркестрами  України і зарубіжжя. З яким із них почувалися найкомфортніше і що дає така співпраця?

— Мені комфортно з будь-яким оркестром. А взагалі, артисти повинні співпрацювати з іншими колективами: таке спілкування їм просто необхідне. Кожен піаніст, який до нас приїжджає, вносить у концерт, який грають уже тисячний раз, щось своє, бо у кожного соліста є чому повчитися. Один з найкращих колективів, з яким довелося  працювати останнім часом, — симфонічний оркестр Чеського радіо. З ним я провів два концерти: в муніципальному залі і в знаменитому на весь світ концертному залі «Рудольфінум Холл». Дуже задоволений технічністю і злагодженістю цього колективу, але мушу зазначити, що наш оркестр не поступається йому майстерністю.

—  Одного разу оркестр філармонії під вашим керівництвом виступав в Іспанії, де був визнаний кращим зарубіжним колективом року. Важко було завоювати це визнання?

— Нічого складного. Це ж був не конкурс, а звичайні гастролі, де ми показували справді досить цікаві Різдвяні концерти. Але я вважаю, що нашому оркестру потрібні серйозніші і фестивалі, і країни — в музичному сенсі, бо такі довгі гастрольні тури, як були раніше, — це вже пройдений етап. Наразі наш оркестр отримав запрошення виступити з серйозним концертом у Берліні.

До хіт-концерту залучаємо твори «Бітлз» і «АВВА»

—  Юрію Володимировичу, наскільки вимоглива українська публіка і кого більше серед ваших шанувальників: молоді чи людей поважнішого віку?

— Після концерту в метро, який зібрав більше шести тисяч людей, нас стало слухати більше молоді. І з кожним днем її стає дедалі більше. Тому спеціально для неї робимо цікаві програми. Наприклад, граємо хіт-концерт, до якого залучаємо твори «Бітлз», «АВВА». На теми цих уже легендарних груп наш прекрасний композитор Микола Стецюн зробив нові сучасні сюїти. Звучить у цих концертах і музика Поля Моріа, тож усі квитки на них вже продані заздалегідь. Вони дуже популярні.

Крім цього, проводимо ще і «Янко-шоу». Вони мають історію. Коли 11 років тому я став головним диригентом філармонії, то розумів, що радіо і телебачення зробили все для того, щоб класичну музику сприймали як щось траурне, печальне і трагічне. Адже звучить  вона в нашому суспільстві переважно у дні трауру: зокрема шоста симфонія Чайковського, друга симфонія Рахманінова і знамените «Лебедине озеро». Отож я вирішив, що потрібно докорінно змінити ставлення людей до класичної музики. І ми почали проводити наші шоу на Старий новий рік, у День святого Валентина, 8 Березня і 1 квітня. Ці чотири концерти ексклюзивні, вони ніколи не повторюються.

Форма спілкування з публікою у нас повністю вільна. Проводимо вікторини, конкурси, переможці яких отримують призи і шампанське в антракті — для всіх. Основне завдання цих шоу: щоб люди, які прийшли у філармонію, відчули, що класика — це насамперед весело і красиво, з піднесеною святковою атмосферою. Вартість квитків на наші шоу — 300 гривень, але їх також розкуповують заздалегідь.

—  І все ж таки побутує думка, що класична музика — мистецтво для обраних. Але судячи з того, як наполегливо просуваєте її в маси, ви так не вважаєте?

— Класичне мистецтво — для розумних людей. Тому воно ніколи не буде майданним. Чому сьогодні на наших концертах аншлаги? Та тому, що в людей спрацьовує захисний механізм, який і рятує їх від усілякої погані, якою їх намагаються увесь час «годувати». Вони приходять до нас, чують живий звук оркестру, який готує для них щотижня нову програму, і відразу ж стають нашими прихильниками. А тим, хто тільки збирається зробити крок назустріч класичній музиці,  хочу порадити: перш ніж іти в філармонію, необхідно запитати у фахівця, що послухати початківцю. Щоб не було, як у анекдоті. Дружина 10 років «пиляє» чоловіка, щоб купив квитки у філармонію. Потім вони таки зібралися на перший-ліпший концерт і потрапили на виконання фундаментального твору Малера чи Брукнера або ж на складну симфонію, яка триває півтори години. Через 15 хвилин заснув чоловік, а ще через 5 хвилин — дружина. Після цього вони все життя згадують, як побували у філармонії і як усе закінчилось. Насправді ж так вийшло через те, що вони пішли не на той концерт. Перша зустріч із класичною музикою повинна бути яскравою, зрозумілою і недовгою.

Світлана ГАЛАУР, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Юрій ЯНКО. Народився 1961 р. у Харківській області.  Закінчив Харківський державний університет мистецтв ім. І. Котляревського і Київську національну музичну академію ім. П. Чайковського за фахом «оперно-симфонічний диригент». Працював на різних посадах у Запорізькій обласній філармонії, в Харківському державному академічному театрі опери і балету ім. М. Лисенка, Харківській спеціальній музичній школі-інтернаті. З 2001 року головний диригент Харківської філармонії, а з 2004 року директор — головний диригент Харківської обласної філармонії. Паралельно викладає у Харківському державному університеті мистецтв ім. І. Котляревського та в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди.

Заслужений діяч мистецтв України, лауреат багатьох творчих премій та переможець конкурсів. Має державні нагороди.