Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, розроблене Мінфіном, яким погодив розподіл додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам в сумі 2,95 млрд грн у 2026 році. Кошти передбачено на фінансування видатків для закладів освіти та охорони здоров’я, які здійснюють органи місцевого самоврядування. Це рішення дає змогу громадам і областям своєчасно отримати необхідний ресурс для стабільної роботи шкіл, лікарень та інших соціально важливих установ.

Розподіл додаткової дотації підготували обласні державні адміністрації та погодив уряд відповідно до вимог бюджетного законодавства. Згідно з поданими пропозиціями, кошти розподіляються між обласними бюджетами та бюджетами територіальних громад.

Рішення ухвалено на виконання норм Бюджетного кодексу України та Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і не передбачає збільшення видатків, оскільки всі кошти вже закладено в державному бюджеті на 2026 рік. Загалом у бюджеті-2026 на програму додаткових дотацій місцевим бюджетам передбачено 8,94 млрд грн, з яких 2,95 млрд грн спрямовано саме на покриття видатків для закладів освіти та охорони здоров’я.

База для вивчення кліматичних змін

Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару і затвердив положення про її діяльність. Відповідне рішення ухвалили 14 січня. Уряд затвердив персональний склад нового органу, до якого увійшли 29 науковців. 

Науково-експертна рада — постійно діючий незалежний дорадчий орган, який створено для: наукового забезпечення формування державної кліматичної політики; оцінки державних політик і заходів на відповідність цілям та принципам державної кліматичної політики; підготовки рекомендацій щодо необхідних кроків за результатами такої оцінки та подання їх уряду; загальної наукової координації та прогнозування у сфері зміни клімату.

«Україна попри виклики війни послідовно формує фундамент для зеленого відновлення країни. Ефективне кліматичне врядування потребує системної роботи над інституційною спроможністю, прозорістю та міжнародною співпрацею. Створення Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару — елемент упровадження міжнародних підходів до формування та реалізації кліматичної політики», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Павло Карташов.

Постанова має євроінтеграційний характер і спрямована на виконання зобов’язань України в межах ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility (пункт 15.3), а також положень Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики».

Методика розрахунку адмінзбору

Уряд підтримав упровадження пілотного проєкту, який дасть змогу розрахувати собівартість надання публічних послуг та створити єдину систему розрахунку. Для розрахунків на порталі «Дія» буде створено спеціальний цифровий калькулятор. Працівники ЦНАПів та держорганів вноситимуть у систему дані про ресурси, витрачені на надання сервісу. Калькулятор автоматично розраховуватиме собівартість за оновленою формулою.

Пілотний проєкт, який втілюватимуть на виконання Державної антикорупційної програми, охопить 18 популярних платних послуг. Серед них реєстрація шлюбу, оформлення паспортів, посвідчень водія, реєстрація місця проживання та інші.

Буде проаналізовано зібрані дані та підготовано звіт для уряду. Це дасть змогу запропонувати зміни до законодавства для визначення єдиної методики розрахунку адмінзбору, спираючись на реальні дані.

Також Кабінет Міністрів ухвалив постанову, необхідну для впровадження державної системи онлайн-моніторингу. Уперше держава бачитиме, як працює легальний гральний бізнес, у режимі реального часу. Це важливий крок до прозорого ринку азартних ігор в Україні.

Систему впроваджуватимуть поступово. Перший етап ДСОМ фіксуватиме ставки і виплати, повернення коштів та поповнення балансу гравця. Саме це дасть змогу державі бачити операційну діяльність грального бізнесу та відповідно розуміти, скільки податків має бути сплачено. Зараз держава вводить цей етап у роботу.

«Без якісних верифікованих і регулярних даних неможливі ані ефективне регулювання, ані прогнозування бюджетних надходжень, ані оцінка політик відповідальної гри. Саме тому ми переходимо до data-driven підходу, де рішення ухвалюються не інтуїтивно і не вручну, а на основі реальної картини ринку», — прокоментувала заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва.

Ліцензовані організатори матимуть пів року, щоб приєднатися до системи. Уже з літа 2026-го держава отримає повноцінний інструмент для подальшого регулювання грального сектору і боротьби з тіньовим бізнесом.

Розроблення другого етапу ДСОМ заплановано на цей рік. Другий етап розширить функціонал системи: облік результатів гри, контроль роботи гральних автоматів, дотримання принципів відповідальної гри та облік операцій з ігровими замінниками гривні.

«ДСОМ — це надскладний ІТ-продукт, що має збирати та обробляти мільйони даних у реальному часі, бути захищеним від кібератак і забезпечувати прозорість для ринку. Її поетапне впровадження дає змогу максимально швидко розпочати збір й обробку інформації від ринку», — зазначив голова PlayCity Геннадій Новіков.

Такі цифрові системи вже працюють у європейських країнах, зокрема Німеччині та Румунії. Україна впроваджує цей підхід як основу прозорого та ефективного регулювання азартних ігор.