За роки незалежності Україна вже втретє наступає на одні й ті самі граблі: стикається з нестачею гречки на ринку, спекуляціями і різким стрибком цін на неї. Чому?
Немає диму без вогню
У 2010—2011 маркетинговому році (МР) країна зібрала на 50% менше обсягів споживання. Тоді ціна на гречку зросла утричі: з 5—6 до 14—18 гривень за кілограм. Імпорт з Китаю не надто врегулював ситуацію, бо ця культура була дорожчою за наш продукт, ще й не надто смакувала українцям. Як з’ясувалося, гречку у світі вирощує не так багато країн — переважно пострадянські, в Європі її не люблять, а в Китаї вона кормова. Зате у 2011—2012 МР, зважаючи на ціну, аграрії істотно збільшили посіви цієї культури.
Друга реперна точка була у 2013—2014 МР, коли дефіцит крупи на внутрішньому ринку був на рівні 15%, девальвувала гривня і виникли паніка й ажіотаж. Адже через втрату посівів гречки в Алтайському краї була загроза масового вивезення української продукції в Росію. Як наслідок, ціна на внутрішньому ринку злетіла до 25 гривень за кілограм уроздріб.
За останні кілька тижнів маємо чергове подорожчання: у деяких торговельних мережах за кілограм гречки правлять від 33 до 50 гривень. За словами аналітика консалтингової компанії «ПроАгро» Ярослава Левицького, на те є об’єктивні (урожай нижчий, ніж у минулі роки, — 128 тисяч тонн, малі запаси на кінець МР) і суб’єктивні причини (гречку скупили 2—3 гравці, і почалися спекуляції). На його думку, виробники вже намацали цінову стелю — 45—50 гривень. Натомість подальша цінова ситуація залежатиме від збору гречки нового врожаю і того, як спрацюють Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба, а також чи буде достатньо ввезено гречки з-за кордону.
Поділяє його думку й експерт аграрних ринків Українського аграрного бізнесу Ігор Остапчук. «УКАБ прогнозував зростання цін ще на початку сезону, коли було зрозуміло, що новий урожай на чверть менший від попереднього», — згадує він. І додає: щорічне споживання гречки на внутрішньому ринку коливається в межах 120—180 тисяч тонн залежно від ціни. За оцінками експерта, ринку бракує від 15 до 35 тисяч тонн гречки, які слід імпортувати.
У 2015—2016 МР імпортовано лише близько 6 тисяч тонн гречки, з них з початку календарного року — майже 2 тисячі. «Незначні поставки пояснюються низькими цінами на гречку на нашому ринку. Середня ціна імпорту становить 10 гривень за кілограм, це без 40% мита та 20% ПДВ, 20—25 гривень — уроздріб. Це замалий заробіток для імпортера, особливо з огляду на обсяги, — пояснює Ігор Остапчук. — А ось ціна 35—37 гривень за кілограм, як нині, вже цікавіша, тож імпортери мають пожвавитися».
Щодо розслідування АМКУ експерт побоюється, що процедура може затягнутися на місяці й роки, як траплялось раніше. Тоді як у цьому питанні треба діяти оперативно. До того ж усе може закінчитися рекомендаціями для імпортерів, а не санкціями.
Аналітики переконані, що про істотне зниження цін на гречку зможемо говорити вже у серпні-вересні, тобто на початку сезону збору нового урожаю. Щоб убезпечити країну від повторення ситуації 2016—2017 МР, деякі регіони пропонують своїм аграріям дотації — приблизно 500 гривень на гектар посівів. За прогнозами Мінагрополітики і даними з регіонів, посіви сягатимуть 130 тисяч гектарів. «Цього недостатньо, щоб наступного року ситуація з цінами не повторилась. Оскільки польові роботи ще тривають, є надія, що сільгоспвиробники збільшать площі посівів. Оптимально було б додати 30 тисяч гектарів, щоб учетверте не наступити на цінові граблі. Але вистачило б і додаткових 10 тисяч гектарів. У 2014—2015 МР 140 тисяч гектарів посівів виявилося достатньо для покриття потреб внутрішнього ринку. Нині ж питання імпорту на наступний рік лишається відкритим», — вважає Ігор Остапчук.
Адмінважелі не працюють
На сьогодні розслідувати подорожчання гречки взявся АМКУ. За даними його прес-служби, є ознаки змови і гри на ринку. Тому установа залучить суб’єктів господарювання до справи як відповідачів і в разі підтвердження порушень на учасників ринку можуть накласти штрафні санкції. Вони становитимуть до 10% доходу за попередній фінансовий рік. Також буде надано рекомендації щодо усунення таких порушень.
На запит «УК» щодо того, в які терміни комітет може вкластися з розслідуванням та чи визначився він із мірою покарань порушників, що спричинили спекуляції, поки що АМКУ не відповів.
При цьому у Держрезерві гречки немає. Про це виданню повідомив голова Держрезерву Вадим Мосійчук. Натомість у ПАТ «Аграрний фонд» повідомили, що запаси крупи майже вичерпано. На сьогодні це приблизно 400 тонн. Плани закупівлі на цей рік — 10 тисяч тонн, або 10% річної потреби країни. Це дасть змогу фонду виходити на ринок із пропозицією і нівелювати зростання цін.
Також у фонд надійшло заявок на 4,1 тисячі тонн, з яких 2 тисячі вже законтрактовано. Щодо ціни закупівлі Аграрного фонду, то у 2015-му розрахункова була 6100, а в 2016-му — 15 000 гривень за тонну. «Це ціна, за якою Аграрний фонд згідно із форвардним контрактом міг профінансувати 65% вартості продукту. Кінцевий розрахунок здійснюватиметься за розрахунковою ціною на дату поставки згідно з довідкою Аграрної біржі», — уточили у прес-службі АФ.
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зауважив у коментарі для «УК», що крупа гречана, а не гречка, входить до переліку товарів, які мають регульовані ціни. Підставою для подорожчання крупи стало збільшення вартості зерна гречки. «Рентабельність переробного підприємства не має перевищувати 10%, а рівень націнки в торгових мережах — 15%, — уточнив Володимир Лапа. — Суб’єкт господарювання, який хоче підвищити ціни на понад 1%, має подати декларацію у службу (раніше Держцінінспекцію), тоді ми перевіряємо економічну об∂рунтованість витрат під час формування оптово-відпускних цін і не маємо права не погодитися з тим, якщо націнка і рентабельність перебуватимуть у допустимих межах. Щоправда, протягом 2015 року — квітня 2016-го до Держцінінспекції по отримання вищезазначеного висновку звернулося лише одне підприємство-виробник крупи гречаної.
За даними прес-служби Держпродспоживслужби, аналіз документів показав, що причиною збільшення ціни на крупу гречану стало зростання ціни на сировину — з 11 до 14 тисяч гривень за тонну (у листопаді 2015 року). За оперативною інформацією, нині ціна на зерно крупи гречаної сягає 23 тисячі гривень за тонну. При цьому питома вага сировини (зерна) в собівартості крупи становить 89,7%.
У прес-службі уточнили, що на них покладено контроль за формуванням, встановленням і застосуванням державних регульованих цін. А повноваження з регулювання цін на продтовари, зокрема крупу гречану, надано обласним та міськдержадміністраціям.
«До суб’єктів господарювання, які порушують законодавство про ціноутворення, за результатами перевірок буде застосовано адміністративно-господарські санкції: вся необгрунтовано одержана виручка та штраф у розмірі 100% підлягає сплаті до бюджету», — зазначено у повідомленні прес-служби Держпродспоживслужби.
«Для позапланових перевірок нам потрібні звернення громадян, — наголосив Володимир Лапа. — А таких щодо гречки було лише два чи три за два місяці»,— уточнив він.
Голова служби переконаний, що ціна — це єдиний механізм, що збалансує ринок і змусить аграріїв посіяти більше. На його думку, адміністративні важелі вже не працюють.
ДОВІДКА «УК»
За даними Держстату, за останні п’ять років валовий збір гречки на зерно в країні зменшився на понад удвічі — з 281,6 тисячі тонн у 2011 році до 128,1 тисячі тонн — у 2015-му. Це відбулося внаслідок скорочення посівів із 311,2 до 132,8 тисячі гектарів (на 54,2%).
Ми в Google+